73.Українав системі міжнародного обміну технологіями.

Україна, Росія, Великобританія та США підготували нещодавно програму співробітництва в галузі літакобудування. Йдеться про спільну розробку нового варіанту літака Ан-124-200. У відповідності до вимог ІСАО, на літаку буде встановлюватись нове радіоелектронне навігаційне обладнання Участь України в Міжнародних проектах дозволить їй підвищити технічний рівень залученого виробництва, створить нові високооплачувані робочі місця, а також дасть змогу залучити в Україну прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в сферу розробки нових технологі На даний момент Україна в період активного переходу до ринкових відносин, гостро відчуває потребу не стільки в експорті своїх науково-технічних досягнень, скільки активній технологічній допомозі з боку промислово розвинених країн. Крім того, можна зауважити, що навіть країни з розвинутою економічною і могутнім сучасним науково-технічним потенціалом практично не в змозі самостійно забезпечити успішний розвиток усього широкого кола науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Головним завданням економіки України є кардинальне науково-технічне переозброєння виробництва на сучасній технологічній базі. Це завдання може бути успішно вирішене в більш-менш реальні строки лише за умовою широкого залучення сучасних світових науково-технічних досягнень та інноваційних можливостей найрозвинутіших країн світу, активної участі національного науково-технічного потенціалу в міжнародних науково-технічних зв’язках. Ефективність інтеграції України в систему міжнародного технологічного обміну повинна розглядатися не тільки на рівні держави, але і на рівні окремих підприємств, для чого розроблено метод визначення економічного ефекту від продажу технології на зовнішній ринок згідно з класифікацією угод на продаж або купівлі технології в результаті співставлення витрат на виробництво та НДДКР та виручки від реалізації з урахуванням валютної ефективності, специфічних особливостей торгівлі технологією як товаром, сучасних тенденцій обліку зовнішньоекономічної діяльності. На її основі розроблено модель прийняття рішення щодо виду експортної угоди на продаж технології. Важливе значення в сучасних умовах має правильний добір технологій для їх імпортування в Україну, для отримання ефекту від міжнародного технологічного обміну. Для вирішення цього завдання автором розроблено пропозиції щодо визначення ефекту від імпорту технології в рамках методики визначення ефективності впровадження інноваційного або інвестиційного проекту з урахуванням в розрахунку необхідних капіталовкладень валютної ефективності.

74.Сутністьта етапи розвитку міжнародних валютних відносин.

Міжнародні валютні відносини — сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями з приводу функціонування і розвитку валюти.Вони виникли на основі інтернаціоналізації національних грошових та валютних відносин. Через міжнародні валютні відносини здійснюються платіжні та розрахункові операції у світовому господарстві. Світова валютна система пройшла в своєму розвитку декілька етапів. Критеріальною ознакою кожного з цих етапів був той факт, що виступало світовим грошовим товаром, тобто світовою валютою, засобом міжнародних розрахунків, носієм міжнародних валютно-грошових відносин. Національні валютні системи формуються на основі національного законодавства з урахуванням норм міжнародного права. їх особливості визначаються умовами і рівнем розвитку економіки країни, її зовнішньоекономічними зв'язками, завданнями соціального розвитку.На базі національних валютних систем функціонує світова валютна система — форма організації міжнародних валютних відносин, що склалась на основі розвитку світового ринку і закріплена відповідними міждержавними угодами, виконання яких забезпечується утвореними на колективній основі міжнародними валютно-фінансовими закладамиПершим світовим грошовим товаром виступило золото. Період, коли засобом міжнародних розрахунків було винятково золото, називався золотим стандартом. Історично золотий стандарт сформувався у 20-х роках XIX сторіччя, а юридично був оформлений на Міжнародній конференції 1867 р. у Парижі. Значно зруйнований під час першої світової війни, але частково проіснував до другої світової війни.Друга світова валютна система оформлена міжнародною угодою на Генуезькій конференції 1922 р. За нею як засіб міжнародних розрахунків використовувалось золото, а також валюти (девізи) 30 країн. Звідси дана валютна система отримала назву золото-девізного стандарту.Третя валютна система, - Бреттон-Вудська, отримала свою назву від містечка в США (штат Нью-Гемпшір), де у 1944 році підписано валютну угоду. Як засіб міжнародних розрахунків, використовувалися золото, долар США та англійський фунт стерлінгів, які отримали особливий статус резервних валют. Оскільки фунт виконував цю функцію тільки частково і незначною мірою, а основна частина розрахунків проводилась у доларах, то валютна система була названа „золотодоларовим стандартом".Четверта, діюча і по сьогодні, валютна система оформлена Ямайськими угодами (1976-1978 рр.). Золото перестало бути світовим грошовим товаром, ним почали виступати валюти провідних країн і спеціальні валюти. Ця система отримала назву багатовалютного стандарту. Колективною валюти, яка застосовується у міжнародних розрахунках, виступають СПЗ (спеціальні права запозичення).