Лекція ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНО – КУЛЬТУРНИХ

УСТАНОВ

Згідно з бюджетною класифікацією до закладів культури і мистецтва (код Головного розпорядника бюджетних коштів 18000000 – Міністерство культури та мистецтв) - належать:

0820 Культура та мистецтво

0821 Театри

0822 Художні колективи, концертні і циркові організації

0823 Кінематографія

0824 Творчі спілки

0825 Бібліотеки

0826 Музеї і виставки

0827 Заповідники

0828 Клубні заклади

0829 Інші заходи та заклади в галузі культури та мистецтва.

Фінансування установ культури та мистецтва здійснюється за рахунок державного бюджету й місцевого бюджету, а також коштів від надання платних послуг, Постанова №534 від 05.06.1997, наказ N 732/306/152 від 21.12.99 Про затвердження Порядку надання платних послуг закладами культури і мистецтв.

Видатки на культуру та мистецтво Vki

Основами законодавства України про культуру для фінансової підтримки цих закладів можуть утворюватися державні та місцеві фонди розвитку культури.

Установи культури і мистецтва, які фінансуються за рахунок державного і місцевого бюджетів , складають єдиний кошторис доходів і видатків, який затверджує вища організація. Планування витрат здійснюється в тому ж порядку, що і в інших бюджетних установах. Так оплата праці планується виходячи з типових штатів, встановлених для кожного виду установ залежно від обсягу їхньої діяльності. Для невеликих установ культури складаються загальні кошториси. Зведене планування здійснюється за видами установ на основі середньої кількості установ кожного типу та середньої норми витрат з виділенням витрат на оплату праці. Окремі заклади культури та мистецтва мають власні доходи від основної діяльності. Для установ з бюджету планується сума дотації у розмірі витрат, що не покривається власними доходами. Треба зазначити, що держава у сфері культури та мистецтва здійснює політику пільгового оподаткування.

Найбільшим підрозділом кошторисно-бюджетного фінансування є соціально-культурні заходи.

Кошторисно-бюджетне фінансування – метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, та на основі фінпланів –кошторисів витрат.

До появи в Україні соціально-культурниих закладів з недержавною формою власності (приватні театри, лікарні, школи), вся соціально-культурна сфера повністю включалася до бюджетної сфери, тобто повністю фінансувалась з бюджету, а відносини, що виникли з приводу фінансування її видатків, цілком врегульовувались нормами в галузі мобілізації розподілу і використання фондів коштів, що є частиною НД, з метою забезпечення завдання та функцій держави. З появою недержавних соціально-культурних закладів, яка зумовлена проголошенням у Конституції України, і в законі “Про власність” існування приватної форми власності. Відбувається трансформація поняття фінансування соціально-культурної сфери. До появи підприємств з недержавною формою власності правове регулювання видатків на культуру здійснювалось:

А) нормами фінправа, що регламентують кошторисно-бюджетне фінансування;

Б) нормами фінансового, цивільного господарського права, що регламентують фінансування госпрозрахункових підприємств та підприємств з недержавною формою.

Порядок фінансування витрат на культуру.

Фінансування культури здійснюється на нормативній основі за рахунок республіканського і місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, організацій, громадських об’єднань. Держава гарантує необхідні асигнування на розвиток культури в розмірі не менше 8 відсотків від НД України. Місцеві Ради народних депутатів мають право у порядку передбаченому законодавством, збільшувати видатки для потреб культури понад установлені норми. (дію ст. ЗУ призупинено)

Установи культури, крім коштів, які вони одержують з місцевих бюджетів або ДБ на своє утримання, використовують на свої потреби спеціальні кошти, які надходять від реалізації квитків до музеїв, на виставки та ін.

При фінансуванні культури головними розпорядниками бюджетних коштів є Міністерство культури України, міністри та керівники державних комітетів та відомств України, а також АРК у підпорядкуванні яких знаходяться підприємства, організації, заклади культури. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є керівники відповідних закладів, підприємства , організації. Фінансування за державним бюджетом України здійснюється Мін.фінансів України шляхом надання головним розпорядникам права використання бюджетних коштів. Після отримання коштів із бюджетів на свої рахунки, головні розпорядники у встановленому порядку перераховують кошти на поточні рахунки підвідомчих підприємств та закладів культури. По бюджетах міст районного підпорядкування, сільських та селищних бюджетах фінансування здійснюється відповідними виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування. Кожне підприємство, організація або заклад культури отримує асигнування лише з одного бюджету. Розподіл установ культури на ті, що фінансуються з ДБ і ті, що фінансуються з місцевих бюджетів здійснюється в залежності від їх значимості та підпорядкування.

Оплата державного замовлення

 

37. Державні замовники, виходячи із затверджених обсягів державного замовлення в галузі кінематографії та визначених бюджетних асигнувань Державного бюджету України за відповідною бюджетною програмою, виділяють виконавцям державного замовлення кошти у формі повної або часткової оплати для виконання державного замовлення.

 

38. Виконавець державного замовлення в галузі кінематографії несе відповідальність за використання виділених коштів Державного бюджету України виключно на виконання державного замовлення за призначенням згідно із законодавством та укладеним державним контрактом.

 

39. Мінкультури, як Генеральний державний замовник в галузі кінематографії на виробництво і розповсюдження фільмів для широкої глядацької аудиторії, фінансується за видатками в галузі культури і мистецтв відповідно до Бюджетного Кодексу України за бюджетною програмою "Створення і розповсюдження національних фільмів".

 

40. Державні замовники на виробництво і розповсюдження фільмів для спеціальної аудиторії фінансуються відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством.

 

41. Видатки Державного бюджету України для Мінкультури за бюджетною програмою "Створення і розповсюдження національних фільмів" здійснюються відповідно до діючого Порядку виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи, а саме:

- шляхом перерахування бюджетних коштів з реєстраційного рахунку Мінкультури, як головного розпорядника бюджетних коштів, на поточні рахунки виконавців державного замовлення в галузі кінематографії в установах банків на підставі укладених державних контрактів, актів виконаних робіт, з урахуванням терміну попередньої оплати в межах термінів технологічного періоду виробництва, звітів про фактичні витрати по окремих періодах виробництва

- шляхом включення до мережі Мінкультури одержувачів бюджетних коштів - кіностудій, які є виконавцями державного замовлення. На їхнє ім'я в органах Державного казначейства відкриваються відповідні рахунки. Кіностудії, як одержувачі бюджетних коштів, подають до органів Державного казначейства затверджений ними та погоджений з розпорядником коштів план використання бюджетних коштів, складений за формою кошторису з урахуванням особливостей собівартості фільму.

Витрати на утримання служби виконавця, передбачені планом використання казначейського рахунку, перераховуються виконавцю на поточний рахунок.

 

42. Видатки на оплату державного замовлення з виробництва та розповсюдження фільмів для широкої глядацької аудиторії здійснюється у відповідності до умов Державного контракту та в межах затвердженого кошторису з визначенням обсягів бюджетних коштів на інших джерел.

 

43. Оплата державного замовлення за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється по технологічних періодах шляхом попередньої оплати витрат на відповідний період з визначенням терміну попередньої оплати.

Термін попередньої оплати визначається (обмежується) календарним терміном відповідного технологічного періоду згідно з календарним планом (календарно-постановочним планом виробництва фільму).

Завершення кожного технологічного періоду та комплексу робіт (фільму) в цілому оформлюється актом виконаних робіт по окремих закінчених періодах та комплексу робіт (фільму) в цілому.