Оператор присвоювання

Опис оператора присвоювання складається з двох частин – лівої від позначення оператора і правої від того самого позначення. Як позначення оператора присвоювання зазвичай використовують символ «:=» (мови Pascal, Аlgol, Аda) або символ «=» (мови С, C++, C#). У лівій частині опису має розміщуватись позначення змінної, значення вмісту якої необхідно змінити в результаті виконання оператора. У правій частині має розміщуватись позначення значення, котре заміщуватиме значення змінної при зміні. Схему оператора присвоювання наведено на рис. 10.1.

Рис. 10.1. Схема оператора присвоювання

14) Вираз

Вираз (expression) - це конструкція, яка утворюється з позначень операцій, позначень програмних об'єктів (літералів, констант, змінних) і значення. Вираз є описом правила обробки значень що містяться у програмних об'єктах, які входять до його складу. У результаті виконання правила утворюється значення. Це значення і є значенням виразу.

Виконання правила обробки, описаного виразом, називається обчисленням виразу. Оскільки, до моменту обчислення виразу не існує значення виразу, то говорять, що вираз виробляє значення в результаті його виконання.

Вираз, таким чином, є позначенням, і після виконання виразу це позначення стає власником значення. Тому вираз є програмним об'єктом поряд із літералом, константою і змінною.

Обчислення виразів

Обчислення виразів залежно від їхнього типу може виконуватись тільки один раз при трансляції або один чи кілька разів при виконанні програми.

Зазвичай у мовах програмування з метою заощадження дужок установлюється пріоритет операцій, який вказує послідовність виконання операцій в виразі. Раніше використовуються операції з більшим пріоритетом.

При обчисленні виразів операції виконуються згідно зі пріоритетом у текстуальному порядку зліва направо. Для зміни того порядку обчислення виразу, який визначається пріоритетом операцій, застосовуються круглі дужки.

Типи виразів

Вирази будемо поділяти на два типи (R, L – вирази) залежно від періоду виконання виразу і на чотири типи – залежно від типу операції, що її використано останньою (арифметичні, відносини, логічні, базові)

1. Типи виразів

   1. За періодом виконання

      1. R - вирази

      2. L – вирази

   2. По типу останньої операції

      1. Арифметичні

      2. Відношення

      3. Логічні

      4. Базові

R, L - вирази

Для обчислення значень літералів і констант використовується базова операція літерал. Оскільки зв'язок між позначенням літерала (константи) та його значенням безпосередній, то для виконання цієї операції не потрібно виконувати програму, а операцію можна виконати під час трансляції.

Навпаки, для обчислення значення вмісту змінною необхідно виконати дві базові операції (ім'я та розіменування), а зв'язок між ім'ям і вмістом змінної може встановлюватись лише під час виконання програми. Це відмінність у виконанні базових операцій використовується для поділу виразів на два типи – R і L.

R (Right)-вирази - це вирази, для обчислення яких не потрібно виконувати програму, тому їх називають статичними виразами. Вони можуть складатися лише з літералів і констант. Очевидно, що такі вирази можуть обчислюватися під час трансляції або макрогенерації програми й міститися лише у правій частині оператора присвоювання (звідси назва Right).

L (Left)-вирази - це вирази, значення яких формуються під час виконання програми, тому їх називають динамічними. Окрім літералів і констант ці вирази мають містити змінні. L – вирази можуть міститися в лівій частині оператора присвоювання (звідси назва Left).