- •1.1.Система «людина – природне середовище»
- •1.2. Наслідки забруднення навколишнього середовища
- •1.3. Основні причини виникнення екологічної кризи
- •1.4. Вплив виробничого середовища на здоров’я та працездатність людини
- •2.Характеристика видів виробничої діяльності. Вплив мікроклімату на працездатність людини. Вплив шкідливих речовин на організм людини. Іонізуюче, Ультрафіолетове, Лазерне випромінювання
- •2.1. Характеристика видів виробничої діяльності
- •2.2. Вплив мікроклімату на працездатність людини
- •2 7 .3. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2 24 .4. Іонізуючі випромінювання
- •2.5. Ультрафіолетове випромінювання
- •2.6. Лазерне випромінювання
- •3.Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Поглиблення протиріч та посилення небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій
- •3.1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •3.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •3.3. Поглиблення протиріч та посилення небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій
- •4.Великомасштабні технологічні катастрофи. Надзвичайні ситуації природного характеру. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •4.1. Великомасштабні технологічні катастрофи
- •4.2.Надзвичайні ситуації природного характеру
- •4.3.Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
1.2. Наслідки забруднення навколишнього середовища
Забруднення токсичними речовинами навколишнього середовища негативно відбивається на здоров'ї населення, погіршує якість сільськогосподарської продукції, знижується врожайність, передчасно руйнуються житлові будівлі, металоконструкції, впливає на клімат окремих регіонів, руйнує озоновий шар Землі, зумовлює загибель флори та фауни.
Забруднення атмосфери. Атмосфера завжди містить домішки природного антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки. При цьому частка газів складає 90%, а тверді частинки — 10% від всієї маси забруднювачів. До природних забруднювачів відносяться пилові бурі, виверження вулканів, космічний пил тощо. За характером зміни різних параметрів атмосферу Землі розділяють на такі шари: тропосфера (8 – 18 км), стратосфера (50 – 55 км), мезосфера (80 – 90 км), термосфера (90 – 800…1000 км), екзосфера (вище 800…1000 км). Джерела антропогенного забруднення — теплоелектростанції (сірчистий та вуглекислий гази), металургійні підприємства (викидають оксиди азоту, сірководень, сірковуглець, хлор, фтор, аміак, сполуки фосфору, ртуть, миш'як), хімічні, цементні заводи та інші підприємства. Атмосферні забруднювачі поділяються на первинні, котрі надходять безпосередньо до атмосфери, і вторинні, котрі утворюються внаслідок перетворення первинних забруднювачів. Наприклад, сірчистий газ в атмосфері окислюється до сірчаного ангідриду, котрий взаємодіє з водяною парою і утворює краплинки сірчаної кислоти. Розглянемо вплив деяких забруднювачів на організм людини. Атмосферний вплив. Особливо небезпечним є токсичний тонко дисперсний пил з розміром частинок 0,5…10 мкм. Ці частинки глибоко проникають в органи дихання.
О
8
Ноосфера Тварини та рослини своєю діяльністю за життя та біомасою після смерті мільярди років створювали та вдосконалювали умови, сприятливі для життя, тобто біосферу, перш ніж з'явилася людина, котра через кілька сотень тисяч років стала руйнувати її своєю нерозумною діяльністю. Земна оболонка, біосфера, що охоплює всю земну кулю, значною мірою зумовлюється існуванням в ній живої та неживої речовини. Між її неживою частиною, неживими природними тілами і живою речовиною, що її населяє, постійно існує обмін. Цей обмін у ході часу виражається рівновагою, що закономірно змінюється і прагне до стійкості. На думку В.І.Вернадського, організованість біосфери повинна розглядатися як рухома рівновага. Перед людством постала реально загроза деструкції механізмів підтримки та відновлення основних функціональних характеристик біосфери, знищення природи як сукупності умов існування біологічного людського організму, самознищення людства. Локальні екологічні катастрофи зливаються в єдине ціле. Глобальна екологічна криза, викликана людською діяльністю, загрожує перерости у глобальну екологічну катастрофу, коли процеси руйнування природи матимуть незворотний характер. Збереження умов біологічного існування людини залежить саме від того, що й породило їй загрозу — від особливості людського способу буття. Соціально-політичне середовище. Виділяють такі сфери суспільного життя: матеріальна — охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання; соціально-політична — включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві — класові, національні, групові, міждержавні тощо. Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьому зв'язку конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфліктують з різних причин — економічних, політичних, соціальних, екологічних, моральних, релігійних, ідеологічних тощо. Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та установами, робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами, студентами й викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим поколінням. Своєчасне нерозв'язання конфліктів може призвести до соціальної напруги у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру, надзвичайних подій, що загрожуватимуть безпеці суспільства.