- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів
- •Модуль 3. Психологія виховання особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача
- •II. Тематичний план
- •III. Педагогічний контроль
- •Критерії та норми оцінювання знань слухачів із психології вищої школи
- •Норми оцінювання:
- •IV. Література до всього курсу
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та
- •1.1.1. Виникнення психологи вищої школи як нової галузі психологічних знань
- •1.1.2. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.1.5. Зв'язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 1 «Предмет, завдання та методи психології вищої школи»
- •Самооцінка студентського періоду життя
- •Сучасні проблеми вищої освіти та шляхи їх вирішення
- •Конспект лекції
- •1.2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •1.2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця
- •1.2.4. Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності
- •1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 2 «Психологія студентського віку»
- •Самооцінка професійних якостей
- •Тема 1 з. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою Конспект лекції
- •1.3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
- •1.3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку
- •1.3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •1.3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 3 «Професійне зростання студента як фахівця»
- •Зміна підходів до навчально-професійної діяльності студентів
- •Конспект лекції
- •1.4.1. Психологічні особливості студентської групи та її структура
- •1.4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •1.4.4. Проблема лідера та лідерства
- •1.4.5. Психологічні особливості студентського самоврядування
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 4 «Психологія студентської групи»
- •Освіта як система, характерні для неї особливості
- •Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Види педагогічного управління
- •2.1.3. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 5 «Психологічні засади управління навчально-професійною діяльністю студентів»
- •Дидактична модель навчального процесу
- •Порівняльна характеристика традиційної авторитарної та сучасної гуманістичної моделі навчання студентів
- •Структура навчальної програми міністерство освіти і науки україни Національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова
- •Орієнтовний тематичний план вивчення дисципліни:
- •4. Зміст програми дисципліни:
- •5. Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів Конспект лекції
- •Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
- •Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців
- •2.2.5. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •2.2.6. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 6 «Психологічний аналіз уміння студентів»
- •Конспект лекції
- •Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою та завдання виховання студентів
- •Мета і зміст виховання студентської молоді
- •Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання
- •3.1.4. Етапи становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика
- •І. Ілюстративний напрямок
- •Іі. Декларативний напрямок
- •III. Діяльнісно-практичний напрямок
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 7 «Психологія виховання студентської молоді»
- •Кодекс цінностей сучасного українського виховання
- •Абсолютні, вічні цінності:
- •Основні національні цінності:
- •Основні громадянські цінності:
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі
- •Конспект лекції
- •3.2.2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії
- •3.2.3. Труднощі а бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів
- •3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 8
- •Самоаналіз бар’єрів спілкування
- •Конспект лекції План
- •Співвідношення мотиваційної та вчинкової структури в ставленні викладача і студентів та стиль взаємин між ними
- •3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту
- •3.3.3. Умови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту у взаєминах викладачів і студентів
- •Навчання майбутніх педагогів вирішенню педагогічних конфліктів
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 9 «Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення»
- •Конспект лекції
- •Педагогічна творчість та її особливості
- •3.4.3. Професіоналізм особистості викладача
- •Особливості педагогічної діяльності викладача залежно від особливостей його «я-концепції»
- •Авторитет викладача
- •3.4.5. Типологія викладачів
- •Викладач очима студентів
- •Питання для самоконтролю з курсу «психологія вищої школи»
- •Короткий термінологічний словник
- •Список використаної літератури
2.2.6. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
Наздоганяти тих, хто спереду,
а не чекати тих, хто позаду.
Аристотель
Успішність студентів визначається не лише станом організації навчального процесу у вищій школі, а й психологічними закономірностями навчально-професійної діяльності, рівнем сформованості в студентів учбових дій і операцій. Неврахування усього цього може бути однією з численних причин неуспішності студентів.
До вищесказаного можна додати ще й такі:
недооцінка студентами теоретичних знань;
не сформованість прийомів мислення;
не володіння раціональними методами пізнання;
прагматична спрямованість на близьку мету (здати залік, екзамен тощо).
Це шкодить розвитку творчих можливостей студента, знижує власне науковий зміст вищої освіти («Довге дихання науки змінюється на коротке дихання діловитості...»). Звідси формальне ставлення до оволодіння науковими методами навчальної роботи. У засвоєнні наукової інформації в таких студентів переважає репродуктивна, оперативна пам'ять (із пропуском суттєвої інформації). Знижується факт прирощування знань до індивідуального досвіду, що є псевдоосвітою.
Серед психологічних причин є також такі:
недостатній розвиток вольової сфери (низький самоконтроль і недостатня довільність психічних функцій);
недисциплінованість і неорганізованість;
несистематична робота, що знижує її ефективність;
лінощі, ласування перед труднощами;
емоційна нестабільність і високий рівень тривожності;
не ідентифікація з роллю студента;
великі прогалини в знаннях, у т. ч. і через недостатню шкільну підготовку;
надання студентом переваги відпочинку, веселощам тощо.
Причинами неуспішності студентів можуть бути також:
Нейрофізіологічні: загальна ослабленість організму (перевтоми, неякісне харчування, екологія, недостатня рухова активність та ін.); слабкий тип ВИД; порушення зору, слуху, артикуляції; мікропошкодження кори головного мозку (у т. ч. і через токсичний вплив нікотину, алкоголю і наркотиків).
Педагогічні причини: низька інтенсивність навчальної діяльності («від сесії до сесії»); низька її ефективність (невміння вчитися); пропуски занять; відсутність індивідуального, диференційованого підходу з боку викладачів; незадовільні побутові умови проживання, важкий матеріальний стан, відсутність допомоги й підтримки від батьків.
Шляхи усунення цих недоліків:
Перевести набування знань у процес самостійної пізнавальної діяльності студентів. Підвищувати результативність організації самостійної роботи систематичним контролем і оцінкою її результатів.
Виховувати культуру мислення студентів. Грамотне мислення завжди індивідуальне. Воно формує свою автономну систему знань, розвиває власні вихідні поняття і шляхи вирішення проблем, що й становить основу для об'єктивної творчості (В. Т. Кудрявцев).
Свобода навчання, звичайно, залишає студентові деяке право вирішувати, що йому потрібно, а що ні. Проте критичне ставлення до педагогічного процесу - це не гординя і не бездіяльність. Треба брати до уваги все краще й нове, вміти критично оцінювати самого себе, щоб уникати помилок бездіяльності та не скорочувати тим самим самого себе, не обмежувати можливості розвитку своїх потенційних сил (а то буде псевдоосвіта замість самоосвіти).
Принципи побудови програми навчання:
Оптимальне співвідношення процесів розвитку і саморозвитку. Кожен студент навчається за допомогою придатних для нього засобів, формуючи індивідуальний стиль навчально-професійної діяльності.
Формування творчості на всіх етапах навчання студентів. Проблемні творчі завдання є джерелом і нових знань, і розвитку потенційних можливостей кожного студента. Формування настанов до глибокого проникнення в сутність предмету сприяє досягненню не тільки близької мети навчання, а й віддаленої, що пов'язана з професійною діяльністю.
Індивідуальні риси особистості розвиваються лише за рахунок самостійного виконання завдань, які студент ставить перед собою. Важливо змінювати завдання, ускладнювати їх. Тільки таким чином у кожного формуються індивідуально-розумові здібності та воля.
Не менш важливо розвивати рефлексивний досвід студента, який забезпечує усвідомлення та перетворення особистісного досвіду шляхом його переосмислення, пропонування інновацій тощо.
У зміст навчання студентів будь-якої спеціальності треба включати психолого-педагогічні знання про критерії та показники сформованості знань і вмінь. Це має значення для розвитку самоконтролю, самооцінки якості засвоєння навчального матеріалу. Це стратегічні принципи організації навчально-професійної діяльності студентів, які спрямовані на створення оптимальних умов для підвищення якості професійного навчання та розвитку майбутніх фахівців.