2. Група інвестиційно-фінансових посередників, що здійснюють брокерську діяльність (товарні і фінансові брокери).

Товарна біржа це - корпоративна, некомерційна асоціація членів корпорацій, що забезпечує матеріальні умови для купівлі-продажу товарів на ринку шляхом публічних торгів відповідно до правил і процедурам, що забезпечують рівність для клієнтів і членів біржі.

Товарна біржа – це організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту та пропозиції на товари, вивчення , упорядкування і полегшення товарообігу й пов’язаних з ним торговельних операцій.

Задачі біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.

Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їхнє постачання. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, що можуть бути продані великими партіями по чи зразках технічному опису. На товарних біржах виявляються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту та пропозиції. Усі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно друг від друга. Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші - на декількох; однак, розміри контрактів на той самий товар і інші характеристики відрізняються друг від друга на різних біржах.

Брокер - це співробітник брокерської контори, який діє самостійно як член товарної біржі. Оплата праці брокера здійснюється, в основному, по відрядно-преміальній системі, а її джерелом є розмір комісійної винагороди ("процент","куртаж") за здійснену угоду. Ця винагорода носить разовий характер по кожній біржовій угоді, а її розмір на наших ТБ (по угодах з реальним товаром ) коливається в межах 2-6% від суми угоди. В загальній сумі комісійної винагороди брокерської контори, по угоді питома вага оплати брокера становить близько 8-12%. В практиці діяльності ТБ розрізняють дві основні групи брокерів: 

а) представляючий брокер, який приймає замовлення від клієнтів на укладання біржових угод і організовує їх виконання на біржі;

б) брокер в біржовому кільці ("в ямі", "на полу"), який укладає угоди в процесі торгів за дорученням представляючого брокера або присутнього на торгах клієнта, якщо це дозволено правилами роботи даної біржі). Брокерські операції займають сьогодні основну питому вагу в загальному обсязі біржових операцій на ТБ України.

Товарний брокер - компанія або агент, через який відбуваються певні угоди на товарній біржі.

Фінансові посередники, які здійснюють виключно брокерську діяльність, є професійними участниками фінансового ринку, діяльність котрих має бути обов’язково лицензованою. Основною функцією таких посередників є надання допомоги як продавцям так і покупцям фінансових інструментів (фінансових послуг) у здісненні угод на фінансовому ринку. Фінансовий посередник, здійснюючий брокерську діяльність, бере участь в здійсненні угод в якості повіреного (на основі договора-доручення від клієнта) або в якості ко­місионера (на основі договора комісії).

Найважливіші відмінні особливості діяльності основних біржових посередників

Характеристика діяльності	Види біржових посередників
	агенти	брокери	ділери
1. Основні види біржових операцій	Покупка і продаж реальних товарів	Покупка і продаж реальних товарів	Біржові спекуляції, основані на різниці в цінах
2. Основні види біржових угод	Угоди з реальним товаром	Угоди з реальним товаром; угоди на строк	Угоди з реальним товаром; угоди на строк; опціонні угоди
3. Від чийого імені укладаються	Від імені підприємства, яке вони представляють	Від імені клієнтів, яких вони представляють	Від свого імені
4. Порядок проведення розрахунків по угодах	Від імені підприємства, яке вони представляють	Розрахунки здійснюють між собою клієнти, яких вони представляють	Розрахунки з контрагентами по угоді здійснюють самі
5. Асортимент товарів, по яких ведуться біржові операції	Жорстко зв'язаний зі спеціалізацією підприємства, яке вони представляють	Самий широкий, у відповідності до профілю і правил роботи даної ТБ	Обмежений можливостями ефективного здійснення біржових спекуляція
6. Номенклатура наданих додаткових послуг	Додаткові послуги контрагентам по угодах практично не надаються	Сама широка, визначаються профілем і правилами роботи даної біржі	Обмежена рамками здійснення біржових спекуляцій
7. Переважаючі системи оплати праці	Погодинно-преміальна за рахунок засобів на оплату праці підприємства, яке вони представляють	Відрядно-преміальна за рахунок сум комісійної винагороди, які перераховуються брокерській конторі	Пряма відрядна, яка визначається розміром прибутку, одержаного від біржових спекуляцій

3. Група інвестиційно-фінансових посередників, що здійснюють дилерську діяльність (спеціалізовані відділи комерційних банків, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, інвестиційні дилери або андеррайтери, трастові компанії, фінансово-промислові групи або фінансові холдингові компанії).

У моделі функціонування ринкової економіки держави, окремо виділено фінансових посередників, які постійно взаємодіючи з фінансовим ринком, забезпечують ряд функцій фінансової системи, зокрема здійснюють "перелив" коштів від одних суб'єктів економічної діяльності до інших, забезпечують можливість кредитування економічно ефективних проектів, ліквідність фінансових активів тощо.

Фінансове посередництво - це діяльність щодо трансформації вільних коштів підприємств, заощаджень домогосподарств у інвестиції, іншими словами - передачі цих коштів на найбільш вигідних для їх власників умовах ефективним суб'єктам господарювання для реалізації їх інвестиційних проектів.

Інституціональне фінансове посередництво здійснюється через банківську систему та інші фінансові інститути, що діють на фінансовому ринку, здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошових коштів, їх ефективне розміщення.

Фінансові посередники, які здійснюють дилерську діяльність, також є професійними представниками фінансового ринку. Головною функцією таких посередників є купівля – продаж фінансових інструментів від свого імені та за свій рахунок з метою отримання прибутку від різниці у цінах. За рахунок здійснення спекулятивних дилерських операцій забезпечується страхування цінового ризику на фінансовому ринку.

В співвідношенні з діючими нормами дилер зобов’язаний публічно наголошувати ціни покупки (або продажу) виключних фінансових інструментів з зобов`язанням здійснення угод по наголошеним цінам (об`єм угод також оговорюється в пропозиції). Дилерську діяльність на фінансовому ринку можуть здійснювати виключно юридичні особи, які пройшли ліцензування – в процесі такого ліцензування надаються певні вимоги до мінімального розміру капіталу, атестації виняткових спеціалістів та інше. Фінансові посередники, здійснюючі дилерські операції, мають змогу при наявності відповідної ліцензії здійснювати й брокерську діяльність ,а також виступати у якості емітентів, інституціональних інвесторів тощо.

Цю групу фінансових посередників являють собою різноманітні кредитно-фінансові та інвестиційні інститути, головним з котрих є:

 • комерційні банки;

 • інвестеційні компанії (підприємства – торговці цінними паперами, котрі окрім ведення посередницьких операцій на фондовому ринку мають залучати ресурси для здійснення спільного інвестування шляхом емісії та розміщення спільних цінних паперів);

 інвестиційні фонди (юридичні особи,створені у формі акціонерного товариства, які залучають ресурси дрібних індивідуальних інвесторів для здійснення спільного інвестування. Інвестиційні фонди дрібняться на відкриті, які створюються на необмежений період і здійснюючі викуп особистих цінних паперів у строки, встановленні інвестиційною декларацією, та закриті, які створені на обмежений строк та здійснюючи розрахунки по особистим цінним паперам по завершені періоду діяльності);

 інвестиційні дилери або андерайтери (спеціалізовані банківські установи або компанії, які займаються первинним продажем емітованих акцій та облігацій шляхом купівлі нових їх емісій та організації підписки (реалізації ) їх учасникам вторинного фондового ринку дрібними партіями);

 трастові компанії (фінансові посередники, здійснюють довірче керування цінними паперами або грошовими ресурсами переданими їм в користування третіми особами з метою інвестування в цінні папери);

 фінансово – промислові групи або фінансові холдингові компанії (материнські компанії, котрим належать підприємства, інвестиційні та страхові фірми, кредитно – фінансові установи та інші учасники, функціонуючи у формі дочірніх підприємств. Материнські компанії, які очолюють фінансово – промислову групу, належить контрольний пакет акцій дочірніх підприємств);

 фінансовий дім або фінансовий супермаркет (фінансовий інститут, здійснюючий посередницьку діяльність на різноманітних фінансових ринках – кредитному, валютному, інвестиційному, страховому – та надаючи комплексні фінансові послуги своїм клієнтам);

 страхові компанії;

 пенсійні фонди;

 інші кредитно – фінансові та інвестиційні інститути.

Метою переклеснення можливих небажаних дій фінансових посередників по відношенню до своїх клієнтів, в останні роки значно посилено державний контроль за їх діяльністю.

Суб`єктами фінансового ринку є позичальники, інвестори та фінансові інститути.

Позичальники – фізичні та юридичні особи, котрі залучають грошові ресурси кредиторів, щоб мобілізувати частину фондів необхідну для розвитку бізнесу, та стають дебіторами (боржниками) перед інвесторами (кредиторами).

Інвестори – фізичні та юридичні особи України або іноземних держав, а також держави в обличчі їх керівництва. Ці суб`єкти інвестиційної діяльності, котрі приймають рішення про вклад особистих, залучених майнових та інтелектуальних коштів у об’єкти інвестування. Вони продають свої фонди на ринку, встановлюють плату за їх використання для того, щоб ці фонди приносили прибуток. Отже, інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців. Права у всіх інвесторів незалежно від форми власності рівні, та здійснення інвестицій у будь які об`єкти є їх невід`ємним правом, яке охороняється законом. З точки зору ринку фінансів це кредитори, надаючи тимчасові грошові ресурси, трансформують їх у платіжний капітал.

Фінансові інститути – це посередники, забезпечуючи зустріч позичальника та інвестора (кредитора) на фінансовому ринку. Вони здійснюють трансформацію тимчасово вільних грошових ресурсів. Якщо інвестор діє самостійно, то він несе великі витрати, а при роботі с посередниками його видержки звертання знижуються. Фінансові інститути приймають на себе ризик неповернення коштів.

Фінансовий посередник має справу з великими сумами, на відміну від окремий інвестор. В такому випадку діє ефект великих чисел, і угода стає більш ефективною.