Обов’язковий зміст курсової роботи:

Вступ;

1. Аналіз ефективності кодування при формуванні цифрових текстів повідомлення:

   0. 1.1. Первинне перетворення повідомлення в цифрову форму;

   1. 1.2. Кодування із застосуванням оптимального рівномірного коду Шеннона – Фано;

   2. 1.3. Кодування із застосуванням коду Хафмена;

   3. Оцінка ефективності використаних методів кодування;

2. Оцінка потенційної пропускної спроможності каналу зв’язку:

   0. 2.1. При застосуванні амплітудної дискретизації;

   1. 2.2. При застосуванні безпосереднього розширення смуги пропускання каналу;

   2. 2.3. При застосуванні частотної дискретизації.

3. Висновки.

Пояснити, що при розробленні курсової роботи курсової роботи слід дотримуватися методичних рекомендацій з виконання курсової роботи, а за її захист нараховується до 12 балів.

3. Інформація і дані. Визначення інформації. Поняття інформаційної безпеки

Інформація разом з матерією і енергією є первинним поняттям нашого світу і тому в строгому значенні не може бути визначена. Можна лише перерахувати її основні властивості, наприклад такі як:

1) інформація приносить відомості про навколишній світ, яких в даній точці не було до її отримання;

2) інформація не матеріальна, але вона виявляється у формі матеріальних носіїв первинних сигналів, дискретних знаків або повідомлень;

3) знаки і первинні сигнали несуть інформацію тільки для одержувача, який здатен їх розпізнати.

Термін інформація походить від латинського іnformatіo, що означає роз’яснення, інформування, виклад. У широкому значенні інформація  це загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людьми, обмін сигналами між живою і неживою природою, людьми і пристроями. В цьому сенсі інформація є віддзеркаленням реального миру за допомогою відомостей (даних, повідомлень). Дані  це форма представлення інформації у вигляді мови, тексту, зображення, цифрових даних, графіків, таблиць і т.п.

Інформацією називають відомості про навколишній світ, об’єкти і явища навколишнього середовища, та про процеси, які протікають в них, відомості про їх параметри, властивості і стан, які зменшують ступінь невизначеності, неповноти знань, які є про них.

Інформація передається, обробляється у вигляді окремих повідомлень.

Узагальненою функцією інформації є забезпечення виживання і розвитку людини і суспільства в складному і мінливому навколишньому нас світі. Вона складається з ряду часткових функцій, які виявляються в різному ступені залежно від зовнішніх умов і характеру діяльності людини. Найчастіше ми стикаємося з проявами наступних функцій інформації:

а) управлінської, яка виявляється в усіх елементах повсякденного життя і в трудовій діяльності, і покликана допомогти людині у виборі варіанту власної поведінки або варіанту цілеспрямованої дії на об’єкти і процеси реального миру;

б) комунікаційної, яка виявляється при обміні інформацією між людьми, і направлена на організацію взаємодії між ними;

в) пізнавальної, яка обумовлена потребою в інформації, необхідної для загального розвитку, придбання спеціальності і, взагалі, для задоволення потреби до нового безвідносно до його прагматичного значення;

г) психологічної, що виявляється при формуванні певного емоційного настрою за допомогою деяких видів інформації, способів її подачі людині.

В даний час наука намагається знайти загальні властивості і закономірності, які є притаманними багатогранному поняттю інформація, але поки це поняття багато в чому залишається інтуїтивним і має різні смислові наповнення в різних галузях людської діяльності:

у вжитку інформацією називають будь-які відомості або дані, які кого-небудь цікавлять. Наприклад, повідомлення про які-небудь події, про чию-небудь діяльність і т.п. “Інформувати” в цьому значенні означає   “повідомити щось, невідоме раніше”;

у техніці під інформацією розуміють повідомлення, передані у формі знаків або сигналів;

у кібернетиці під інформацією розуміється та частина знань, яка використовується для орієнтування, активної дії, управління, тобто в цілях збереження, вдосконалення, розвитку системи (Н. Вінер).

У цьому сенсі Теорія інформації та кодування  наука, що вивчає процеси, пов’язані з передачею, прийманням, перетворенням і зберіганням інформації.

Її основи заклав американський вчений Клод Шеннон, який розглядав інформацію як зняту невизначеність наших знань про щось. Сучасне наукове уявлення про інформацію дуже точно сформулював “батько” кібернетики  Норберт Вінер. А саме:

Інформація  це позначення змісту, одержаного із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших відчуттів.

Люди обмінюються інформацією у формі повідомлень. Повідомлення  це форма представлення інформації у вигляді мови, текстів, жестів, поглядів, зображень, цифрових даних, графіків, таблиць і т.п.

Інформація, що спирається на однозначні зв’язки знаків або сигналів з об’єктами реального миру, називається семантичною або смисловою.

Інформація, що полягає в характері (порядку і взаємозв’язку) проходження знаків повідомлення називається синтаксичною. Також в загальній науці про знаки (семіотиці) окрім перерахованих виділяють сигматичний і прагматичний аспекти інформації. У першому випадку вивчається питання про вибір знаків для позначення об’єктів реального миру, в другому випадку про цінність інформації для досягнення поставлених цілей. Очевидно, що найбільший практичний інтерес представляють смисловий, семантичний і прагматичний аспекти. Проте дотепер не визначені об’єктивні кількісні критерії міри цінності і корисності інформації.

Сукупність технічних засобів, які використовуються для передачі повідомлень від джерела до споживача інформації називається системою зв’язку. Загальна схема системи зв’язку представлена на рисунку 1.