Вплив спілкування гувернера (педагогічного спілкування) з дитиною на засвоєння нею моральних норм та правил поведінки. Методика формування етичних навичок і навичок культури поведінки дитини.

Педагогічне спілкування – це професійне спілкування гувернера з дитиною у процесі її життєдіяльності, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату та здійснення на його основі виховання і розвитку дитини.

К.Д. Ушинський вказував, що вплив особистості вихователя на дитину складає ту виховну систему, яку не можна замінити ні підручником, ні моральними сентенціями, ні системою покарань і зархочень.

В.О. Сухомлинський зазначав, що об’єктами педагогчного впливу є найтонші сфери особистості дитини – її почуття, розум, воля, самосвідомість, і вплинути на них можна лише подібним – почуттями, розумом, волею вихователя.

Здійснюючи моральне виховання, гувернер не лише надає дитині певні знання, а й впливає на неї своєю поведінкою, виступаючи зразком дотримання моральних норм та еталонів етичної поведінки. Саме дорослий виступає як зразок для дитини починаючи з трьох років її життя (за Ельконіним, Божович).

Поведінка гувернера наочно демонструє приклади гуманного ставлення до інших, втілює у практику правила культурного, етичного поводження. Спочаику вихователь сам проявляє позитине емоційне ставлення до інших, а потім спонукає до цього дитину.

Сприяє моральному розвитку дитини демократичний, гуманний стиль спілкування з нею. Важливим є не тільки зміст вимог до дитини, а й форма, в якій і вимоги повідомляються. Грубість, нестриманість, непоміркований вчинок вихователя, несправедливе покарання сильно травмують дитину, підривають її довіру до дорослого. На перешкоді таким проявам може стати володіня гувернером своїм емоційним станом, настроями, психічним самопочуттям, вміння стримуватися, не діяти зопалу. Будь-яким виховним впливам повинні передувати педагогічні роздуми гувернера про вчинок, поведінку гувернера, а не те, на що штовхає його миттєвий настрій або емоційний стан. У будь-якому разі можна застосувати відстрочене покарання.

Метою схвалення гувернера повинна бути фіксація уваги дитини на позитивних проявах її поведінки, виклик у неї задоволення від виконання морального правила. На першому етапі оволодіння моральними правилами схвалення дорослого є основним мотивом прояву правильної поведінки дитини.

Мета засудження негатиної поведінки – активізація почуття невдоволення, сорому, жалю. Недостатньо сказати дитині, що вчинок поганий, необхідно при цьому своє ставлення до нього та наслідки для інших.

Дитина у дошкільному віці сильно потребує позитивних емоційних взаємостосунків з дорослим. Усяке порушення цих взаємостосунків дитина переживає вкарай важко і саме тому у подальшому намагається діяти згідно вимог дорослих. Коли дитина цінує свої добрі стосункі з близькими їй лорослими, справедливе засудження її вчинків з їх боку викликає розкаяння, бажання виправитися. Ефективними у закріплення моральної поведінки є такі способи комунікативного впливу на дитину, як натяк, опосередковане педагогічне навіювання, опосередкована оцінка.

8