- •1. Політика як суспільне явище
- •2.Політологія як наука і навчальна дисципліна. Зв'язок політології з іншими гуманітарними науками.
- •3. Методи та функції політології.
- •4. Політична думка Стародавнього світу.
- •5. Середньовічні політичні концепції.
- •6.Політологічні вчення доби Відродження та Просвітництва.
- •7.Політичні теорії нової доби. Становлення та утвердження політології як науки.
- •8. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до 18ст.
- •9. Українська політична думка Нової доби.
- •10. Політичні концепції українських мислителів 20 ст.
- •1.Теорія національного самовизначення за м. Грушевським
- •2. Державницька ідея в. Винниченка
- •3. Націоналізм д. Донцова
- •4. Монархічно-гетьманська концепція в. Липинського
- •11. Влада як категорія політології.
- •13.Ознаки та функції політичної влади.
- •14. Структура та ознаки влади.
13.Ознаки та функції політичної влади.
Політична влада, як один з найважливіших виявів влади, характеризується реальною здатністю даного класу, групи, індивіда проводити свою волю, що виражена в політиці.
Поняття політичної влади ширше за поняття влади державної.
Інтегративна функція. Одним з основних призначень влади € інтегрування зусиль різноманітних соціально-політичних сил, політичних партій та суспільних об'єднань на платформі загальнонародних інтересів.
Регулятивна функція. Важливим призначенням влади є регулювання життєдіяльності суспільства. Володіючи такими інструментами, як право та система політичних норм, владні структури здійснюють політико-нормативне регулювання всіх процесів суспільного життя.
Мотиваційна функція. Однією з функцій влади є формування мотивів політичної діяльності, підпорядкування суспільне значущим мотивам усіх інших мотивів політичної діяльності різноманітних політичних сил та політико-організаційних структур.
Консолідуюча функція. Важливим призначенням влади є консолідація всіх елементів політичної системи. Ураховуючи характер і тенденції розвитку в суспільстві політичних відносин, політичних інститутів, норм політичного життя, а також виходячи з особливостей функціонування політичного режиму та рівня політичної культури, органи влади намагаються не допустити виявів конфронтації та консолідувати суспільство.
Стабілізаційна функція. Влада є важливою стабілізуючою силою організації суспільного й політичного життя. Стабільність влади виявляється у постійному зміцненні політичної системи, безперервному оновленні та розвитку демократичних політичних інститутів, у гарантованості та захисті політичних прав та свобод громадян.
14. Структура та ознаки влади.
У державної влади є свої відмітні риси-ознаки. По-перше, державна влада, як і будь-яка влада, - це здатність або можливість за допомогою будь-яких засобів впливати на чиєсь поведінка, розпоряджатися або керувати ким-то, підкоряти своїй волі інших. По-друге, державна влада є різновидом соціальної влади, тобто влади громадської, влади, яка виникає і проявляється у відносинах між людьми. Як різновид соціальної влади державна влада - це здатність або можливість впливати не взагалі на чиєсь поведінку, а на поведінку людей.По-третє, державна влада - це публічна влада, тобто влада, яка носить нещасний, а загальний, всенародний характер. Вона поширюється на суспільство в цілому, на всіх його членів і всі їх об'єднання. По-четверте, державна влада - це влада політична. Її політичний характер виражається в тому, що вона є владою держави, організації політичної, і функціонує в соціально неоднорідному суспільстві, суспільстві, розділеному на різні соціальні групи: класи, стани, страти і т.д.
Структура влади - це ті компоненти, без яких вона не відбувається. Такими є її суб'єкт, об'єкт, підпорядкування об'єкту, джерела і ресурси влади.
Влада може здійснитися тільки через взаємодію суб'єкта влади і її об'єкта. Суб'єкт виражає свою волю щодо об'єкта через наказ , що супроводжується загрозою санкції у випадку його невиконання. Джерелом влади суб'єкта може виступати його сила, краса, багатство, авторитет. Суб'єкти політичної влади мають багаторівневий характер: її первинний рівень виражений індивідами, вторинний -політичними організаціями, суб'єкти більш високого рівня -політичні еліти і лідери. Влади не може бути без підпорядкування об'єкта. Здатність до підпорядкування залежить від кількох факторів: засобів (ресурсів) впливу, якими володіє суб'єкт, і від мотивації підпорядкування, яка може бути викликана.