- •1. Політика як суспільне явище
- •2.Політологія як наука і навчальна дисципліна. Зв'язок політології з іншими гуманітарними науками.
- •3. Методи та функції політології.
- •4. Політична думка Стародавнього світу.
- •5. Середньовічні політичні концепції.
- •6.Політологічні вчення доби Відродження та Просвітництва.
- •7.Політичні теорії нової доби. Становлення та утвердження політології як науки.
- •8. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до 18ст.
- •9. Українська політична думка Нової доби.
- •10. Політичні концепції українських мислителів 20 ст.
- •1.Теорія національного самовизначення за м. Грушевським
- •2. Державницька ідея в. Винниченка
- •3. Націоналізм д. Донцова
- •4. Монархічно-гетьманська концепція в. Липинського
- •11. Влада як категорія політології.
- •13.Ознаки та функції політичної влади.
- •14. Структура та ознаки влади.
3. Націоналізм д. Донцова
який поклав в українській політологічній думці початок течії так званого інтегрального націоналізму. Ця течія в націоналізмі почала зароджуватись в останній чверті 20 ст. в умовах зрослого суперництва між національними державами і занепаду ідей гуманізму і лібералізму.
На початку 20 ст. “інтегральний націоналізм” поширюється не тільки в Західній, айв Східній Європі. Особливе його піднесення припадає на 20—30-ті роки, коли в багатьох країнах утверджувались диктаторські і тоталітарні режими. Найбільшим впливом націоналізм цього типу користувався в так званих запізнілих націях (Німеччина, Італія, Японія). Характерними його рисами були крайній радикалізм, войовничість, експансіонізм.
4. Монархічно-гетьманська концепція в. Липинського
Серед політичних доктрин України в 20 ст. значне місце посідає монархічно-гетьманська концепція В. Липинського (1882—1931). Він вважав, що здобуття Україною державної незалежності можливе через попереднє спадкове монархічне правління. Гетьман є своєрідним “національним прапором”, живим символом України, навколо якого ґрунтується все населення, а головним чинником державобудівництва є, на його думку, встановлення правової монархії в традиційній гетьманській формі.
11. Влада як категорія політології.
Політична влада — здатність однієї людини або групи осіб контролювати поведінку громадян і суспільства, виходячи із загальнонаціональних чи загальнодержавних завдань.
Влада взагалі — це вольове відношення між людьми, тобто таке відношення, за якого одні люди здатні і мають можливість нав´язувати свою волю іншим. Засобом здійснення політичної влади є політика, яка також виступає однією з базових категорій політології. Політика як заснована на владі суспільна діяльність реалізується у просторових рамках політичної системи. «Політична система суспільства» є центральною категорією політології. Вона органічно поєднує в собі, з´єднує в систему решту категорій цієї науки. Так, інституціональна підсистема політичної системи об´єднує політичні інститути — державу та її структурні елементи, політичні партії, групи інтересів, органи місцевого самоврядування тощо.
12. Концепції влади
існують різні концепції влади: марксистська, біхевіористська, реляціоністська, системна, телеологічна, структурно-функціональна, психологічна та ін.
Марксистська концепція влади виходить з того, що природа владних відносин пов'язується з виявленням соціально-політичної ролі власності, поділом суспільства на антагоністичні класи з протилежними інтересами.
Біхевіористська. Цей термін у політології вперше було застосовано американськими вченими для наукового аналізу емпірично достовірних фактів політичної поведінки індивідів. При цьому поведінці людей надавали суто політичного характеру.
У реляціоністських концепціях влади остання постає як можливість і здатність одних індивідів управляти процесом прийняття рішень на локальному чи національному рівні, без огляду на активний чи пасивний опір інших індивідів чи соціальних груп.
Системна. Основним поняттям системної концепції влади є розгляд політичної системи на макро-, мезо-, макрорівні.
Телеологічна концепція розглядає останню як результат здійснення певних цілей та одержання раніше запланованих результатів.
Телеологічна концепція влади розглядає останню як результат здійснення певних цілей та одержання раніше запланованих результатів.
Структурно-функціональна. Згідно з цією доктриною влада є виявом ієрархічної побудови суспільства та особливим видом відносин між підлеглими й керівниками.
Психологічна концепція виходить з того, що ставлення індивіда до політики зумовлюється психологічним механізмом його особистості. Для прихильників цього напрямку (3. Фрейд та ін.) проблема влади — це проблема панування підсвідомості над людською свідомістю та поведінкою.