5. Застосовані методи навчання.

Під методами навчання розуміють способи навчальної роботи викладача та організації навчально-пізнавальної діяльності студентів з метою вирішення різноманітних дидактичних завдань, спрямованих на оволодіння матеріалом, який потрібно засвоїти. В основу сучасного етапу розвитку теорії щодо методів навчання покладено навчально-пізнавальну діяльність особистості, поділену на види.

1 вид. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: словесно-інформаційні, наочно-еврістичні, практично-репродуктивні, проблемні, частково-пошукові, дедуктивні, індуктивні; лекція, пояснення, робота з книгою.

2 вид. Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності: ділові ігри, наукові дискусії, наукові конкурси (олімпіади), написання тез, статті, моральні та матеріальні стимули; робота зі словником.

3 вид. Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності: усне опитування, письмові роботи, контрольні, тестування самоперевірка, заліки, співбесіди.

4 вид. Використання комп’ютерної техніки.

6. Методи оцінювання

Якість і послідовність вивчення учбового матеріалу контролюється перевіркою відповідей студентів на вузлові питання тем, які винесені на обговорення, а також написанням контрольної роботи. К методам оцінювання відносять: оцінку за реферат, самостійну письмову роботу, поточне тестування, підсумковий тест, самоперевірку, співбесіди, заліки.

7. Роздаточний матеріал

7.1. Питання для заліку з спецкурсу “ Національна самосвідомість як загальнолюдська цінність”

1. Сучасна філософія про сутність людини, сенс і призначення її буття.

2. Витоки проблеми самосвідомості й зокрема національної самосвідомості.

3. Свідомість і самосвідомість.

4. Духовність людини. Сутність людини як вільної творчої особистості, інтегрованої в соціальність.

5. Реалізація сутнісних сил людини

6. Поняття культури. Матеріальна і духовна культура

7. Культура, пізнання, свідомість та самосвідомість..

8. Національна самосвідомість в системі загальнолюдських цінностей.

9. Формування поняття ментальності.

10. Проблема ментальності в українській культурі.

11. Головні чинники формування української ментальності й національ­ного типу психічного життя.

12. Українська ідея, її зміст у сучасних вимірах життя українського народу.

13. Політичний дискурс і комунікативна етика — ос­нова розбудови українського суспільства, досягнення національної злагоди.

14. Виховання національної самосвідомості громадян.

15. Національний характер як стале психічне утворення.

16. Психологічно-педагогічні методи виховання національної самосвідомості.

17. Традиції як соціально-психологічний механізм виховання національної самосвідомості.

18. Орієнтація виховання національної самосвідомості на гуманістичні духовні цінності та ідеали.

19. Стан дослідження проблеми виховання нац. самосвідомості у сучасній науково-педагогічній літературі.

20. Сутність, особливості й завдання формування молоді в дусі національної свідомості та самосвідомості.

21. Світоглядні компоненти як вищий рівень національної самосвідомості.

22. Умови переходу знань у світоглядні компоненти національної само­свідомості.

23. Принципи філософії, інших наук про людину і суспільство в процесі виховання підростаючих поколінь.

24. Закономірності навчально-виховного процесу, їхні функції.

25. Реалізація принципів, правил навчання і виховання як основи виховання національної самосвідомості.