- •1.2. Мета викладання дисципліни. Спецкурс має на меті:
- •Задачі вивчення дисципліни:
- •Студент повинен знати:
- •Студент повинен вміти:
- •2. Зміст дисципліни і структура курсу
- •2.1. Програма спецкурсу "Національна самосвідомість як загальнолюдська цінність" Модуль і. Національна самосвідомість у системі загальнолюдських цінностей.
- •Тема 1. Самосвідомість як "самоусвідомлення" сутності й сенсу людського буття.
- •Тема 2. Культура—спосіб буття людини у світі. Духовні виміри культури та її цінності.
- •Тема 3. Національна самосвідомість і майбутнє України у світлі української ментальності.
- •Модуль II. Психологічні основи виховання національної самосвідомості молоді.
- •Тема 4. Психологічні основи національної самосвідомості.
- •Тема 5. Цінності та виховання національної самосвідомості.
- •Модуль III. Педагогічні основи виховання національної самосвідомості особистості.
- •Тема 6. Виховання національної самосвідомості як педагогічна проблема.
- •Тема 7. Головні науково-педагогічні засади, механізми виховання національної самосвідомості особистості.
- •2.2. Структура курсу
- •2. Література до курсу Рекомендована література до теми 1:
- •Черепанова с.О. Філософія родознавства: Навч. Посіб./ Передмова проф..В.Г.Скотного. – к.: т-во «Знання», коо, 2008. -460с.
- •Перлини духовності: Твори української світської літератури від часів Київської Русі до XVII ст. У 2-х книгах. – Київ, 2003. - с. 560.
- •Ґелнер е. Нації та націоналізм; Націоналізм: Пер. З англ. — к.: Таксон, 2003. — 300 с.
- •Сміт Ентоні д. Націоналізм: Теорія, ідеологія, історія. / Пер. З англійської. — к: "к.І.С.", 2004. — 170 с.
- •Рекомендована література до теми 6, 7:
- •Іщук в. Україна: проблема престижності та ідентичності (масова комунікація і культура як суб’єкти формування громадянської та національної самосвідомості) к., 2000, с. 92.
- •Кресіна і. Українська національна самосвідомість і сучасні політичні процеси: Етнополітологічний аналіз. / Ред. О. В. Василенко. К., 1998. – с. 392.
- •Ващенко г. Виховний ідеал.— Полтава: Полтавський вісник, 1994.
- •Квасниця і. Ю. «Педагогічні ідеї полікультурного виховання»// Позакласний час, 2004, – № 7-8, с.27-31.
- •Черепанова с.О. Філософія освіти. Світоглядно-гуманітарний вимір: людина-наука-культура-мистецтво-стильмислення: монографія /с.О.Черепанова. –л.: 2011. – 408с.
- •Черепанова с.О. Філософія родознавства: Навч. Посіб./ Передмова проф..В.Г.Скотного. – к.: т-во «Знання», коо, 2008. -460с.
- •3. Питання для повторення Контрольні запитання до теми 1:
- •Контрольні запитання до теми 2:
- •Контрольні запитання до теми 3:
- •Контрольні запитання до тем 4,5:
- •Контрольні запитання до тем 6, 7:
- •4. Зразки методичних рекомендацій
- •5. Застосовані методи навчання.
- •6. Методи оцінювання
- •7. Роздаточний матеріал
- •7.1. Питання для заліку з спецкурсу “ Національна самосвідомість як загальнолюдська цінність”
- •7.2. Теми індз (індивідуальних науково-дослідницьких завдань) з спецкурсу “Національна самосвідомість як загальнолюдська цінність” Модуль1:
- •Модуль 2:
- •Модуль 3:
4. Зразки методичних рекомендацій
1. Національна самосвідомість – це усвідомлення особистістю себе часткою певної національної спільноти та оцінка себе як носія національних цінностей, що склалися в процесі тривалого історичного розвитку національної спільноти, її самореалізації як суб`єкта соціальної дійсності Зміст освіти сьогодні має визначатися проблемами відродження України, розбудови української державності, реальною потребою формування національної свідомості громадян. Досягнення цієї мети можливо шляхом відродження традицій національної духовності.
Без обговорення проблем формування та виховання національної самосвідомості, формування здатності до національної ідентифікації (самоідентифікації) неможливо сьогодення суспільства, його соціально-економічне, культурне та духовне відродження.
Сучасний період масштабних завдань та великих звершень потребує високо професійно підготовлених фахівців, здібних до продуктивної праці в самих різних сферах народного господарства в умовах зміцнення українського державного суверенітету – ринкової економіки. Сучасний фахівець – не лише грамотний виконувач, але й ініціативний підприємець, керівник, здібний до усвідомленої, розумної орієнтації в навколишній дійсності.
Філософія – історично вищий тип світогляду людей, теоретичне світорозуміння, система загальних теоретичних поглядів на світ, місце в ньому людини, узагальнення різних форм відношення людини до всесвіту. Філософія – особливий засіб духовного освоєння світу, теоретично сформульований світогляд. У світогляді поєднанні особливості емоційного, психологічного та інтелектуального відношення людини до світу і його почуття і розум, сумління знання та оцінки. Світогляд – ядро індивідуальної та суспільної свідомості. Воно визначає принципи поведінки і діяльності людини, формує його ідеали, моральні норми, соціальні та політичні орієнтації. Філософія не тільки теоретичне світорозуміння, але й загальний метод пізнання. Вона дає теоретичне узагальнення практичної діяльності людей та даних наук про світ та людину, результатом якого є особливе, якісно нове філософське знання про форми узагальнення.
2. Викладання спецкурсу «Національна самосвідомість як загальнолюдська цінність» організується з урахуванням спадкоємності з історією людства і зокрема з історією України, загальнонауковими, профілюючими і гуманітарними учбовими дисциплінами, для яких саме філософія виконує світоглядну, методологічну, гносеологічну та комунікативну функції.
3. Для розробки і аналізу змісту і методики викладання спецкурсу «Національна самосвідомість як загальнолюдська цінність», обговорення і осмислення нових філософських ідей та проблем, обміну досвідом викладання гуманітарних, загальнонаукових і профілюючих дисциплін на кафедрі функціонують науково – теоретичний й методичний семінари викладачів.
4. Учбовий процес зі спецкурсу «Національна самосвідомість як загальнолюдська цінність» включає до свого складу: лекції, семінарські заняття, індивідуальні співбесіди, самостійну роботу студентів, виконування ІНДЗ (індивідуального науково-дослідницького завданя), консультації, залік. Учбова лекція – основний вид занять. Вона виконує у викладанні інформаційну, світоглядну, логіко – методичну і методологічну функції. Пріоритет за учбово – програмними лекціями при застосуванні проблемних і оглядових лекцій.
Семінарські заняття і індивідуальні співбесіди проводяться в учбових групах з метою розширення і поглиблення знань студентів, засвоєння ними вмінь та навичок самостійного творчого мислення. Семінарські заняття і індивідуальні співбесіди дозволяють викладачу систематично контролювати і спрямовувати самостійну працю студентів, вияснити рівень знань студентів, вивчати їх запити, інтереси, думки.