- •5.070607 “Експлуатація та обслуговування
- •Океанологія і її задачі. Океанологія – це наука, яка вивчає різні аспекти природи Світового океану: фізичні, хімічні, біологічні, геологічні.
- •Розділ 1. Фізичні властивості води.
- •Розділ 2. Світовий океан
- •Тема 2.1. Розподіл Світового океану.
- •Морфометричні характеристики океанів
- •2.1.2. Моря, затоки і протоки.
- •Важливі моря Світового океану
- •Тема 2.2. Рельєф дна
- •2.2.1. Особливості рельєфу дна океану.
- •2.2.2. Підводна окраїна материків.
- •2.2.3. Перехідна зона дна океану.
- •2.2.4. Ложе океану
- •2.2.5. Серединно-океанічні хребти
- •Тема 2.3. Донні відкладення.
- •2.3.1.Попадання осадового матеріалу в океан.
- •2.3.2. Розподіл донних відкладень по території океану.
- •Розділ 3. Гідрологічний режим Світового океану.
- •Тема 3.1. Солоність морської води.
- •3.1.1. Особливості хімічного складу вод океану.
- •3.1.2. Солоність морської води і причини її змінення.
- •3.1.3. Сольовий баланс Світового океану.
- •Тема 3.2. Термічні процеси в Світовому океані.
- •3.2.1. Причини зміни температури води.
- •3.2.2. Рівняння теплового балансу, його складові.
- •3.2.3. Добовий та річний хід температури води.
- •3.2.4. Розподіл температури води в Світовому океані
- •Теплова взаємодія Світового океану та атмосфери.
- •Тема 3.3. Рівень води та водний баланс
- •3.3.1. Рівнево – поверхневі води. Причини коливань рівня води.
- •3.3.2 Характеристики рівня води.
- •Водомірний пост Південний
- •3.3.3. Річний хід рівня та його типи.
- •3.3.4. Річний водний баланс Світового океану та окремих морів.
- •3.3.5. Згонні та нагонні коливання.
- •3.3.6. Сейші
- •Розділ 4. Лід в океанах та морях.
- •Тема 4.1. Замерзання морської води.
- •Тема 4.2. Структура та класифікація морського льоду.
- •4.2.1. Класифікація льоду в океанах та морях.
- •Тема 4.3. Деформація льодового покриву та його розподіл в Світовому океані
- •4.3.1. Розподіл льоду в Світовому океані.
- •4.3.2. Айсберги в океані.
- •Розділ 5. Перемішування вод океану
- •Тема 5.1. Густина вод Світового океану
- •5.1.1. Розподіл густини в Світовому океані.
- •5.1.2. Конвективне перемішування, його типи.
- •5.1.3.Турбулентне перемішування.
- •Тема 5.2. Сталість води, водні маси.
- •5.2.1. Сталість шарів води.
- •5.2.3. Методи виділення водних мас.
- •Розділ 6. Хвилі в океанах і морях.
- •Тема 6.1. Процеси виникнення хвиль.
- •6.1.1. Хвильовий профіль та елементи хвилі.
- •6.1.2. Класифікація хвиль в Світовому океані.
- •Розвиток та затухання вітрових хвиль.
- •6.1.4. Розподіл вітрових хвиль в Світовому океані.
- •Тема 6.2. Хвилі на мілководді. Цунамі.
- •6.2.1. Деформація хвиль при їх переміщенні по мілководдю.
- •6.2.2. Розрахунки елементів вітрових хвиль.
- •6.2.3. Цунамі.
- •6.2.4. Внутрішні хвилі. Тягун.
- •Розділ 7. Океанічні і морські течії.
- •Тема 7.1. Класифікація течій та сили, що її утворюють.
- •7.1.1. Загальні властивості морської течії.
- •7.1.2. Класифікація течій.
- •Сили, які утворюють течії. Основні та вторинні.
- •Тема 7.2. Дрейфові та градієнтні течії.
- •7.2.1. Дрейфові течії теорія Екмана.
- •Тема 7.3. Загальна циркуляція течій у Світовому океані.
- •Розділ 8. Припливні явища в Світовому океані.
- •Тема 8.1. Основні елементи припливних явищ.
- •8.1.1. Припливи. Основні елементи припливу.
- •8.1. 2. Статична теорія припливів. Припливоутворюючі сили.
- •Тема 8.2. Припливи в гирлах річок.
- •Розділ 9. Динаміка берегової зони.
- •Тема 9.1. Класифікація морських берегів
- •9.1.1. Берегова зона. Динаміка берегової зони
- •9.1.2. Класифікація морських берегів.
- •По контуру берегової зони:
- •По походженню:
- •9.2. Формування берегів різних типів
- •9.2.1. Повздовжній потік наносів
- •9.2.2. Формування берегів різних типів.
- •Розвиток профілю абразивного типу
- •Розділ 10. Оптичні явища в океані
- •. Поглинання та розсіювання світла в товщі води.
Тема 2.3. Донні відкладення.
2.3.1.Попадання осадового матеріалу в океан.
В океан постійно попадає велика кількість різнорідного за складом і походженням осадового матеріалу. Цей матеріал накопичується на дні й формує різні типи морських відкладень. Пухкий матеріал з часом густішає і перетворюється в осадову гірську породу.
Всі матеріали, які складають поверхню дна, називаються морським ґрунтом. По своєму походженням всі матеріали, які потрапляють в океан , підрозділяються на:
1) теригенні – це продукти руйнування суші;
біогенні – залишки різних морських організмів;
хемогенні – продукти хімічних процесів в океані;
вулканогенні – продукти виверження вулканів;
космогенні – продукти згорання космічних продуктів.
Основна маса теригенного матеріалу попадає в океан з річковими водами, загальний об’єм яких складає 13 млрд. т на рік, а 0,3 млрд. т на рік складають продукти руйнування берегів хвилями. Вітром у вигляді пилу в океан вноситься до 2 млрд. т за рік, айсберги також вносять в океан щорічно до 0,4 млрд. т продуктів теригенного походження. Біогенні відкладення утворюються за рахунок залишків останків мілких організмів, які будують свій скелет із вапна і кремнезему. З урахуванням уламків матеріалу, які утворюються при руйнуванні хвилями вапняних коралових будов, приблизно на дно океану за рік потрапляє до 2 млрд. т. частинок органічного походження.
Хемогенні відкладення утворюються внаслідок хімічного опадання деяких речовин, та елементів. У зв’язку з малою концентрацією розбавлених в морській воді речовин ці відкладення формуються тільки при певних умовах.
Вулканічні відкладення поширені в районах активного вулканізму на різних глибинах. Переважним матеріалом в них є обсидіан, олівін, куски пемзи, вулканічні бомби та інші. Щорічно в океан потрапляє біля 2,0 млрд. т вулканічного матеріалу. В океан також потрапляє космічний пил, який виник у результаті згорання метеоритів у атмосфері Землі. В середньому за рік космічного матеріалу потрапляє в океан біля 5 млн. т.
Класифікація донних відкладень, їх розподіл по території океану.
Морські відкладення відрізняються за своїм походженням, речовим складом, кольором, механічним складом та іншими прикметами. Вперше класифікацію морських відкладень виконали Меррей і Ренар в 1891 році. Вони розподілили всі морські відкладення з урахуванням їх розподілу по глибині та їх походженню. По глибині був виконаний розподіл на глибоководні (глибина більше 200 м), мілководні (між ізобатою 200 м і лінією відливу) і літоральні (між лінією приливу та відливу).
Таблиця 3.
Класифікація морських відкладень по Моррею та Ренару.
Вертикальні зони |
Назва відкладень |
Походження |
Глибоководні відкладення
Мілководні відкладення
Літоральні відкладення |
Червона глина. Радіолярієвий мул Діатомовий мул Глобигериновий мул Птероподібний мул
Синій мул. Червоний мул Зелений мул та пісок Вулканічний мул та пісок Кораловий мул та пісок
Галька, гравій, пісок, мул.
Каміння, галька, гравій, пісок, мул. |
Пелагічні (океанічні відкладення)
Тертенні відкладення |
За походженням відкладення розподіляються на пелагічні (які виникли в самому океані) та теригенні – виниклі із частинок, принесених з суші.