Розділ 1. Фізичні властивості води.

Вода відрізняється від інших рідин своїми аномальними властивостями, особливі із них наступні:

1. Найбільша густина прісної води спостерігається при t = 4^о С і з підвищенням чи зниженням температури знижується. При скресанні об’єм води збільшується приблизно на 10%.

2. Теплоємність води значно вища, ніж інших речовин. З підвищенням температури теплоємність не збільшується, а зменшується, і після досягнення 40^о С знову зменшується.

3. Теплота танення льоду аномально велика і для прісного льоду складає при t = 0^о С 334 кДж/кг.

4. З підвищенням тиску температура скресання води не підвищується, як у більшості рідин, а знижується.

5. Теплота випаровування у воді дуже велика і дорівнює 2258 кДж/кг при t = 100^о С.

6. Вода має дуже великий поверхневий натяг. Коефіцієнт поверхневого натягу води при

t =20^о С становить 7,28^. 10^-2 Н/м.

Солоність, густина, питомий об’єм морської води.

Густина є однією із основних характеристик морської води, так як розподіл густини в Світовому океані та її зміна в часі і в просторі визначає горизонтальну та вертикальну циркуляцію вод, перемішування і сталість шарів , розповсюдження звуку в воді й ін.

Густина морської води - це відношення маси одиниці об’єму морської води до маси одиниці об’єму дистильованої води, при температурі 4^оС: S .

Питома вага морської води для зручності в океанології має дві форми вираження.

1. Питому вагу при температурі 17,5^оС, віднесено до питомої ваги дистильованої води при тій же температурі : S=

2. Питому вагу морської води при температурі 0^оС , віднесено до питомої ваги при 4^оС. S= .

Цю величину називають густиною морської води при t = 0^oС.

При розрахунках зручніше користуватися не густиною морської води, а її зворотною величиною - питомим об’ємом :

Література:

[ 1 ] §3.1, §3.2.

Питання для самоконтролю:

1. Як змінюється температура найбільшої густини у воді з різною солоністю?

2. Назвіть аномальні властивості води.

3. Що називається густиною морської води?

4. Назвіть форми вираження питомої ваги морської води.

Розділ 2. Світовий океан

Тема 2.1. Розподіл Світового океану.

Океани – це частини Світового океану, що розташовані поміж материками і мають самостійну систему циркуляції води та специфічні особливості гідрологічного режиму.

Розподіл Світового океану складався історично давно і по різному. До ХХ ст. Світовий океан було розподілено на п’ять океанів: Північно – Льодовитий, Атлантичний, Тихий, Індійський та Південний.

В 1878 р. О. Крюммель запропонував розподілити Світовий океан на три океани: Атлантичний, Тихий та Індійський. Північний Льодовитий океан було віднесено до внутрішніх морів Атлантичного океану.

Спіткнувшись з розбіжністю відносно кордонів океанів, учасники Першої Міжнародної гідрографічної конференції в Лондоні в 1919 р. винесли рішення про розподіл Світового океану на чотири океани: Атлантичний, Тихий, Індійський та Північно-Льодовитий.

Таблиця 1

Морфометричні характеристики океанів

Океан	Площа, (млн. км2)	Об’єм, (млн.км3)	Середня глибина, м
Тихий	178.68	707.1	3957
Атлантичний	91,66	330,1	3602
Індійський	76,17	284,6	3736
Північно - Льодовитий	14,79	16,7	1131
Світовий	361,30	1338,5	3704

Самий великий - Тихий океан, він займає третю частину всієї поверхні Землі і перевищує по площі всі материки разом взяті. Кордон цього океану проходить по західній частині Маканської протоки , по островам Зондського архіпелагу (Суматра, Ява та ін), островам Тімор та Нова Гвінея і через протоку Торреса, причому Арафутське море і затока Карпентарія відносяться до басейну Індійського океану. До півдня від Австралії межа проходить через протоку Баса до Тасманії, а потім по меридіану 147^о сх. – до Антарктики.

Східна частина Тихого океану проходить через протоку Дрейка від Вогняної Землі до Антарктичного півострова.

Північний кордон Тихого океану розташовано в Беринговій протоці по лінії мис Дежнєва – мис Принца Уельського.

Кордон між Атлантичним та Індійським океанами проходив повздовж меридіану 20^о сх. Від мису Гольчатого до Антарктики (Земля Королеви мод). Північний кордон Атлантичного океану проходить по східній частині Гудзонової протоки, через Девісову протоку до Гренландії, потім через Датську протоку до Ісландії і потім від мису Тернір через Фарерські і Шетландські острови до півострова Статланд біля берегів Норвегії. Всі кордони океанів носять умовний характер, особливо в південній півкулі.

2.1.1. Співвідношення площі океану та суші.

Більша частина поверхні Землі покрита водами морів та океанів, на їх долю припадає 71%, а на сушу тільки 29% від загальної площі планети.

Вода і суша нерівномірно розподілені по відношенню до полюсів і екватору Землі. В північній півкулі суша займає 39% , а в південній - 19% від площі півкуль.

Вода і суша розподіляються по широтам наступним чином:

1. Північний полюс охоплений водами Північно - Льодовитого океану, а південний полюс знаходиться майже в центральній частині материка.

2. На широті 60-70^о північної півкулі суша перевищує над водою.

3. В південній півкулі на широтах 56-65^о води трьох океанів охоплюють земну кулю суцільним кільцем.

У водах Світового океану знаходиться більше 1300 млн.км³ води, що досягає до 98% від усієї маси гідросфери. Наявність великої кількості водних мас – одна із головних особливостей Землі, це значно відрізняє її від інших планет сонячної системи.