- •5.070607 “Експлуатація та обслуговування
- •Океанологія і її задачі. Океанологія – це наука, яка вивчає різні аспекти природи Світового океану: фізичні, хімічні, біологічні, геологічні.
- •Розділ 1. Фізичні властивості води.
- •Розділ 2. Світовий океан
- •Тема 2.1. Розподіл Світового океану.
- •Морфометричні характеристики океанів
- •2.1.2. Моря, затоки і протоки.
- •Важливі моря Світового океану
- •Тема 2.2. Рельєф дна
- •2.2.1. Особливості рельєфу дна океану.
- •2.2.2. Підводна окраїна материків.
- •2.2.3. Перехідна зона дна океану.
- •2.2.4. Ложе океану
- •2.2.5. Серединно-океанічні хребти
- •Тема 2.3. Донні відкладення.
- •2.3.1.Попадання осадового матеріалу в океан.
- •2.3.2. Розподіл донних відкладень по території океану.
- •Розділ 3. Гідрологічний режим Світового океану.
- •Тема 3.1. Солоність морської води.
- •3.1.1. Особливості хімічного складу вод океану.
- •3.1.2. Солоність морської води і причини її змінення.
- •3.1.3. Сольовий баланс Світового океану.
- •Тема 3.2. Термічні процеси в Світовому океані.
- •3.2.1. Причини зміни температури води.
- •3.2.2. Рівняння теплового балансу, його складові.
- •3.2.3. Добовий та річний хід температури води.
- •3.2.4. Розподіл температури води в Світовому океані
- •Теплова взаємодія Світового океану та атмосфери.
- •Тема 3.3. Рівень води та водний баланс
- •3.3.1. Рівнево – поверхневі води. Причини коливань рівня води.
- •3.3.2 Характеристики рівня води.
- •Водомірний пост Південний
- •3.3.3. Річний хід рівня та його типи.
- •3.3.4. Річний водний баланс Світового океану та окремих морів.
- •3.3.5. Згонні та нагонні коливання.
- •3.3.6. Сейші
- •Розділ 4. Лід в океанах та морях.
- •Тема 4.1. Замерзання морської води.
- •Тема 4.2. Структура та класифікація морського льоду.
- •4.2.1. Класифікація льоду в океанах та морях.
- •Тема 4.3. Деформація льодового покриву та його розподіл в Світовому океані
- •4.3.1. Розподіл льоду в Світовому океані.
- •4.3.2. Айсберги в океані.
- •Розділ 5. Перемішування вод океану
- •Тема 5.1. Густина вод Світового океану
- •5.1.1. Розподіл густини в Світовому океані.
- •5.1.2. Конвективне перемішування, його типи.
- •5.1.3.Турбулентне перемішування.
- •Тема 5.2. Сталість води, водні маси.
- •5.2.1. Сталість шарів води.
- •5.2.3. Методи виділення водних мас.
- •Розділ 6. Хвилі в океанах і морях.
- •Тема 6.1. Процеси виникнення хвиль.
- •6.1.1. Хвильовий профіль та елементи хвилі.
- •6.1.2. Класифікація хвиль в Світовому океані.
- •Розвиток та затухання вітрових хвиль.
- •6.1.4. Розподіл вітрових хвиль в Світовому океані.
- •Тема 6.2. Хвилі на мілководді. Цунамі.
- •6.2.1. Деформація хвиль при їх переміщенні по мілководдю.
- •6.2.2. Розрахунки елементів вітрових хвиль.
- •6.2.3. Цунамі.
- •6.2.4. Внутрішні хвилі. Тягун.
- •Розділ 7. Океанічні і морські течії.
- •Тема 7.1. Класифікація течій та сили, що її утворюють.
- •7.1.1. Загальні властивості морської течії.
- •7.1.2. Класифікація течій.
- •Сили, які утворюють течії. Основні та вторинні.
- •Тема 7.2. Дрейфові та градієнтні течії.
- •7.2.1. Дрейфові течії теорія Екмана.
- •Тема 7.3. Загальна циркуляція течій у Світовому океані.
- •Розділ 8. Припливні явища в Світовому океані.
- •Тема 8.1. Основні елементи припливних явищ.
- •8.1.1. Припливи. Основні елементи припливу.
- •8.1. 2. Статична теорія припливів. Припливоутворюючі сили.
- •Тема 8.2. Припливи в гирлах річок.
- •Розділ 9. Динаміка берегової зони.
- •Тема 9.1. Класифікація морських берегів
- •9.1.1. Берегова зона. Динаміка берегової зони
- •9.1.2. Класифікація морських берегів.
- •По контуру берегової зони:
- •По походженню:
- •9.2. Формування берегів різних типів
- •9.2.1. Повздовжній потік наносів
- •9.2.2. Формування берегів різних типів.
- •Розвиток профілю абразивного типу
- •Розділ 10. Оптичні явища в океані
- •. Поглинання та розсіювання світла в товщі води.
3.2.3. Добовий та річний хід температури води.
Температура води постійно змінюється. Розрізняють річний та добовий хід температури води. Зміну температури води протягом доби називають добовим ходом температури води, а зміну температури протягом року називають річним ходом температури.
Добовий та річний хід температури характеризується амплітудою, а також часом найбільших та найменших значень температури. Із-за великої теплоємності води коливання її температури з часом відносно невеликі.
На основі досліджень, амплітуда добових коливань температури води у відкритому океані залежить від хмарності та швидкості вітру. Так, за даними Шотта в тропічній Атлантиці при слабкому вітрі середня амплітуда при ясному небі дорівнює –1,6оС, а при хмарному - 0,9оС. Вітер перемішує верхні шари і збільшує інтенсивність теплообміну з атмосферою, але одночасно зменшує амплітуду добового ходу поверхневої температури води.
За даними суден погоди в Тихому океані на широтах 39о та 29о північної широти середнє річне значення амплітуди добового ходу складає відповідно 0,3 та 0,4оС, причому максимум спостерігається о 14 год. , а мінімум – о 5 год. місцевого часу. Влітку амплітуда добового ходу максимальна (0,5 - 0,7оС), взимку – мінімальна (0,1 – 0,3оС).
Глибина проникнення добових коливань температури залежить від широти місця , товщини однорідного шару та стану моря. В середньому ця глибина складає 20-50 м.
Річний хід температури води обумовлений річним ходом сонячної радіації. Значну роль відіграє річний хід адвекції тепла та стан атмосфери ( хмарність , температура повітря). В прибережних районах на зміну температури води впливає материковий стік, а у високих широтах велика роль крижаного покриву.
В залежності від зміни температури води протягом року виділяють:
Радіаційний тип річного ходу температури води: характеризується поступовою зміною температури води протягом року і має один максимум (в північній півкулі у серпні) і один мінімум (в північній півкулі у лютому).
Радіаційно-адвективний тип - це найбільш розповсюджений тип річного ходу температури води в океані. Він характеризується додатковим мінімумом та максимумом. Так, в районі Гольфстріму (30-40опн.ш. та 60-70оз.д.) із-за збільшення інтенсивності течії спостерігається другий максимум температури води у жовтні. Повздовж західних берегів материків в зоні дій пасатів на річний хід температури дуже впливає апвелінг. Апвелінг – підняття холодних глибинних вод. Радіаційно-адвективний тип характеризується вторгненням глибинних вод. Цей тип річного ходу температури води пов’язаний з впливом апвелінгу.
На основі узагальнення сезонних змін температури поверхні води океану виділяють:
Екваторіально-тропічний тип: в ньому слабо виражені коливання температури, амплітуда біля 1-2оС;
Тропічний тип: з виразним ходом річного ходу температури з амплітудою 4-6оС, поступовим весняним нагріванням та швидким осіннім охолодженням води;
Тип помірних широт з амплітудою, в середньому 8о С , майже постійною температурою протягом зими і приблизно рівними по тривалості весняним нагріванням та осіннім охолодженням. В зоні цього типу річна амплітуда досягає 18о С (північно-західна частина Тихого океану). Таке збільшення амплітуди пов’язано з виносом в океан в цьому районі холодних повітряних мас переважаючими західними вітрами.
Антарктико – субантарктичний тип з амплітудою до 2-3оС, майже постійною температурою взимку (червень-жовтень) і влітку (січень-березень) та перехідними сезонами з рівною тривалістю.
Північно-індійський тип з максимумом температури в квітні-травні і другий максимум у жовтні-листопаді, мінімум у січні-лютому (стійкий зимовий мусон) і другим мінімумом у серпні (стійкий літній мусон) при амплітуді коливань температури біля 2о-4оС. Сезонні коливання температури води із-за вертикального перемішування відбуваються до глибини 200-300 м.