Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕЗТ Частина 1..Розд.1,2,3.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
701.95 Кб
Скачать

3.2. Термічний коефіцієнт корисної дії (к. К. Д.) циклу

Як ми вже говорили, на одних ділянках циклу теплота до робочого тіла підводиться (Q1), а на інших ділянках – відводиться (Q2). Тоді кількість теплоти Qц, яка перетворюється в роботу, можна підрахувати за рівнянням:

(3.7)

а

(3.8)

бо

Відношення роботи циклу Lц до кількості теплоти, підведеної до робочого тіла в циклі (теплота Q1), називається термічним коефіцієнтом корисної дії (к. к. д.) циклу:

(3.9)

а

(3.10)

бо, що те ж саме,

В

(3.11)

ідповідно для 1 кг робочого тіла

а

(3.12)

бо

де l і q - робота та теплота в розрахунку на 1 кг робочого тіла (питомі величини). Отже, ηт<1 завжди, бо, у відповідності до вищесказаного, q1 > q2.

Т ермічний к. к. д. циклу характеризує ступінь досконалості того чи іншого циклу: чим більша величина ηт

,

, тим досконаліший цикл; при підведенні до робочого тіла однієї і тієї ж кількості теплоти Q1 в циклі, у якого ηт

,

більше, продукується (виробляється) більша кількість роботи Lц.

Тобто

звідки Lц = ηT Q1. . (3.13)

Тобто, якщо Q1 = const, а ηт

підвищити, то добуток ηT Q1 також зросте, отже, кількість роботи Lц збільшиться.

3.3. Поняття про джерела теплоти

При розгляді процесів підведення та відведення теплоти в циклі, природно, виникає питання: звідки підводиться до робочого тіла теплота Q1 і куди відводиться від робочого тіла теплота Q2? В зв’язку з цим введемо поняття про джерела теплоти.

Систему, від якої відбирається теплота Q1, що підводиться до робочого тіла циклу, називають горячим джерелом теплоти (ГДТ), а систему, до якої підводиться теплота Q2, що відбирається від робочого тіла - холодним джерелом теплоти (ХДТ).

Для зручності будемо рахувати, що повна теплоємність гарячого та холодного джерел теплоти настільки велика, що відведена від ГДТ теплота Q1 та підведена до ХДТ теплота Q2 не викликають до будь-яких змін температур даних джерел (див. рис. 3.1).

3.4. Формулювання іі-го закону термодинаміки

Як вже було сказано, І-ий закон термодинаміки характеризує процеси перетворення енергії з кількісної сторони. Другий закон термодинаміки характеризує якісну сторону цих процесів. Перший закон термодинаміки дає всю необхідну інформацію для складання енергетичного балансу якого-небудь процесу. Але він не дає жодних вказівок відносно можливості протікання того чи іншого процесу. Між тим, далеко не всі процеси реально здійсненні.

І перший, і другий закони термодинаміки отримані дослідним шляхом.

І-ий закон термодинаміки не ставить ніяких обмежень відносно взаємного перетворення енергії (теплоти та роботи). Але практика показала, що якщо перетворення роботи в теплоту не зв’язане з будь-якими обмеженнями, то зворотний процес – перетворення теплоти в роботу вимагає певних умов.

Загальне формулювання іі-го закону термодинаміки:

  1. Будь-який реальний самовільний процес є необоротнім.

Всі інші формулювання – його часткові випадки.

ІІ-ий закон термодинаміки, який в 1850 р. сформулював Клаузіус, звучить наступним чином:

  1. теплота не може сама по собі переходити від тіла, яке нагріте до нижчої температури, до тіла, яке нагріте до вищої температури.

Згідно із вченням Карно:

  1. Для одержання роботи із теплоти необхідно мати різницю температур.

  2. Якщо б не існувало обмежень, які накладає ІІ-ий закон термодинаміки, то це означало б, що можна побудувати тепловий двигун при наявності лише верхнього (гарячого) джерела теплоти (ГДТ). Такий двигун міг би працювати за рахунок охолодження, наприклад, води в океані (ХДТ). Цей процес міг би тривати до тих пір, поки вся внутрішня енергія океану не була би перетворена в роботу. Теплову машину, яка би діяла вказаним чином, В. Ф. Оствальд назвав вічним двигуном другого роду. У відповідності з цим Планк дав таке формулювання ІІ-го закону термодинаміки:

  3. Існування вічного двигуна другого роду неможливе.

  4. Необхідно відмітити важливу особливість теплових процесів. Механічну та електричну роботу, роботу магнітних сил і т. д. можна повністю без залишку перетворити в теплоту. Що стосується теплоти Q1 - теплоти, яка відводиться від ГДТ (підводиться до р. т.), то тільки її частину можна перетворити в періодичному процесі в механічну та інші види роботи; інша його частина Q2 неминуче повинна бути передана холодному джерелу ХДТ.

Таким чином, узагальнюючи різні формулювання ІІ-го закону термодинаміки, можна прийти до висновку:

7. Для перетворення теплоти в роботу поряд із джерелом теплоти (тепловіддавачем ГДТ) повинен бути також холодильник (теплоприймач ХДТ).

Теоретично теплові машини працюють по кругових процесах або циклах, коли теплота перетворюється в роботу. Розглянемо такі кругові процеси (цикли).