- •Археографічна діяльність м.М. Бантиш – Каменського.
- •Вибір основного тексту документа для публікації.
- •Види публікації документів, їх характеристика.
- •Виявлення і відбір документів для публікації.
- •Генеалогія списків літопису, їх класифікація та характеристика.
- •Географічний покажчик: його призначення та характеристика.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1843 – 1859р.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1859 – 1921рр.
- •Документальні публікації другої половини 18ст. І.І. Голіков.
- •Заголовок документа, його елементи. Призначення заголовка.
- •Іменний покажчик, його призначення і характеристика.
- •Іст Правила публікації документів 19 початку 20ст.
- •Історичні джерела, їх класифікація.
- •Історія дожовтневої історичної бібліографії.
- •Історія радянської історичної бібліографії.
- •Карти, плани, схеми, ілюстрації. Їх призначення і характеристика.
- •Легенда та її елементи. Призначення легенди.
- •Мета складання бібліографії з теми публікації.
- •Наукові товариства в Україні та Росії в 19 на поч. 20ст. Їх роль у розвитку археографії.
- •Науково – довідковий апарат публікації. Його призначення.
- •Науково – довідковий апарат складається з таких елементів:
- •Правила передачі тексту документів XVI – xviIст.
- •Правила передачі тексту іноземною мовою.
- •Правила публікації документів 7 – 16ст.
- •Правила публікації документів xviiIст.
- •Предмет і завдання археографії. Види археографії.
- •Мета і завдання:
- •Примітки та коментарі. Їх призначення та характеристика.
- •Принципи розташування окремих частин і документів публікації.
- •Публікація «Полного собрания законов Российской империи»
- •Радянська археографія в 1920хх.Р і до сер. 1930хх.Рр.
- •Радянська археографія в роки Великої вітчизняної війни ( 41 – 45р).
- •Радянська археографія з середини 1930хх до 1941р.
- •Редагування рукопису публікації.
- •Розвиток археографії в Україні і в Росії в кінці 19 на початку 20 століття.
- •Розвиток археографії в Україні та в Росії в другій половині 19ст.
- •Розвиток археографії в Україні та Росії в п.П 18ст.
- •Розвиток археографії з середини 1950хх.Р до наших днів.
- •Розвиток радянської археографії у післявоєнні роки (1945 – 1956).
- •Роль п.М. Строєва у розвитку археографії в Росії.
- •Складання предметного, термінологічного та хронологічного покажчиків. Їх призначення.
- •Способи відтворення тексту документів.
- •Способи встановлення відсутніх дат в документах.
- •Способи скороченої передачі змісту документів.
- •Типи публікацій документів, їх характеристика.
- •Усунення помилок у тексті документа.
Способи скороченої передачі змісту документів.
Є два способи: за допомогою регест і за допомогою таблиць. Ні в першому ні в другому випадку це не є публікація документа.
Регенти-спосіб короткої передачі змісту документу у формі його переказу з наведенням окремих уривків документу.
Таблиці-складаються на основі оригіналів
Регести є трьох видів:
Заголовок документа з позначенням змісту;
Заголовок документа з подачею змісту;
Заголовок документа з передачею змісту, цитування. Кожна регента повинна мати легенду.
Таблиці:
Порядковий номер таблиці;
Заголовок (назва) таблиці;
Таблиця з горизонтальних і вертикальних ліній.
Типи публікацій документів, їх характеристика.
Їх є 4 загальноприйнятих:
Академічний тип (видання) – це публікація всіх джерел з даної теми, це найвищий тип документального видання. Він призначений для наукових цілей. Наприклад: «Письма и бумаги імператора Петра Великого», «Полное собрание руских летописей», «Правда Русская», «Духовние и договорние грамоти великих и удельних князей».
Вибрані документи для наукових цілей. Це публікація окремих документів.Також призначені для науковців. Наприклад: «Рабочие движения в Росии в 19вв».
Науково – популярне видання. Призначене для широкого кола читачів. Тут зібрані документи, подані мовою доступною для широкого кола читачів.сюди включаються документи,які найкраще висвітлюють тему,але в популярному викладі (темі).
Учбово – документальний (хрестоматія). Для неї характерно: документи що опубліковані в хрестоматії, тісно пов’язані з програмою даного курсу, та мають багато довідкового матеріалу.Як правило друкуються сучасною мовою.
Типи руського письма 11 – 17ст.
Їх є три:
Устав – вживався в 11 – 16ст, іноді і в 17ст.
Літери стоять прямо по рядку, літери не нахилені;
Розміри букв пропорційні, геометричність написання букв;
Вертикальні лінії товстіші а горизонтальні тонші;
Відстань між буквами однакова. Літери між собою не з’єднуються;
Нема поділу між словами.
Півустав – вживався паралельно з уставами в 14 – 15ст.Виник в діловодстві. Негарний,легко читається.
Нахил букв вліво чи вправо;
Зникає геометричність букв (різні розміри);
Втрачається правильність чергування товстих і тонких ліній;
Існує певний поділ тексту на слова та фрази;
Збільшується кількість скорочень під титлом.
Скоропис – виникає в 15ст і існує до 18ст.Від скорий обичай.
Букви з’єднуються між собою;
Вільний розгонистий почерк;
Широкий вжиток скорочень(під титлом,винос букв над рядок,скорочення до однієї букви);
З’являються ознаки індивідуального почерку.
Усунення помилок у тексті документа.
Встановлюємо скільки втрачено сторінок, рядків, слів або літер.
Потім шукаємо подібні документи щоб на основі них можна було відтворити втрачені сторінки, рядки, слова і літери. Якщо документів не знайдено а в тексті є якась нісенітниця то вживається кон’єктура.
Кон’єктура – це виправлення дефектного тексту або якої-небудь його частини при відсутності необхідних документів, на основі догадок.
Золоті правила археографа:
Обережність;
Виправлення тексту лише в разі його дефектності;
Виправляти текст лише тоді, коли догадка археографа має під собою грунт;
Краще залишити помилку автора, ніж внести свою