- •Археографічна діяльність м.М. Бантиш – Каменського.
- •Вибір основного тексту документа для публікації.
- •Види публікації документів, їх характеристика.
- •Виявлення і відбір документів для публікації.
- •Генеалогія списків літопису, їх класифікація та характеристика.
- •Географічний покажчик: його призначення та характеристика.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1843 – 1859р.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1859 – 1921рр.
- •Документальні публікації другої половини 18ст. І.І. Голіков.
- •Заголовок документа, його елементи. Призначення заголовка.
- •Іменний покажчик, його призначення і характеристика.
- •Іст Правила публікації документів 19 початку 20ст.
- •Історичні джерела, їх класифікація.
- •Історія дожовтневої історичної бібліографії.
- •Історія радянської історичної бібліографії.
- •Карти, плани, схеми, ілюстрації. Їх призначення і характеристика.
- •Легенда та її елементи. Призначення легенди.
- •Мета складання бібліографії з теми публікації.
- •Наукові товариства в Україні та Росії в 19 на поч. 20ст. Їх роль у розвитку археографії.
- •Науково – довідковий апарат публікації. Його призначення.
- •Науково – довідковий апарат складається з таких елементів:
- •Правила передачі тексту документів XVI – xviIст.
- •Правила передачі тексту іноземною мовою.
- •Правила публікації документів 7 – 16ст.
- •Правила публікації документів xviiIст.
- •Предмет і завдання археографії. Види археографії.
- •Мета і завдання:
- •Примітки та коментарі. Їх призначення та характеристика.
- •Принципи розташування окремих частин і документів публікації.
- •Публікація «Полного собрания законов Российской империи»
- •Радянська археографія в 1920хх.Р і до сер. 1930хх.Рр.
- •Радянська археографія в роки Великої вітчизняної війни ( 41 – 45р).
- •Радянська археографія з середини 1930хх до 1941р.
- •Редагування рукопису публікації.
- •Розвиток археографії в Україні і в Росії в кінці 19 на початку 20 століття.
- •Розвиток археографії в Україні та в Росії в другій половині 19ст.
- •Розвиток археографії в Україні та Росії в п.П 18ст.
- •Розвиток археографії з середини 1950хх.Р до наших днів.
- •Розвиток радянської археографії у післявоєнні роки (1945 – 1956).
- •Роль п.М. Строєва у розвитку археографії в Росії.
- •Складання предметного, термінологічного та хронологічного покажчиків. Їх призначення.
- •Способи відтворення тексту документів.
- •Способи встановлення відсутніх дат в документах.
- •Способи скороченої передачі змісту документів.
- •Типи публікацій документів, їх характеристика.
- •Усунення помилок у тексті документа.
Роль п.М. Строєва у розвитку археографії в Росії.
Строєв зіграв дуже важливу роль у розвитку археографії в Росії. Строєв перший організовує експедиції. Саме за його ініціативою в 1817 – 1818р була організована перша археографічна експедиція в Росії. Опублікував архіви Московської та Рязанської губерній. Комісія знайшла Ізборник 1073 року, текст судебника Івана третього (1497р). У 1823р Строєва обирають членом МОИДР. Він запропонував МОИДРу організувати археографічну експедицію, яка мала складатися з трьох етапів:
1-й етап – 10 північних губерній;
2-й етап – 12 центральних губерній;
3-й етап – 9 західних губерній.
Весною 1828р – 2-га археографічна експедиція (Строєву допомагав Я.Бердніков) до 1834р.. Було опрацьовано 200 сховищ ,в 12 пн. губерніях,в Архангельській, Оленецькій, Псковській губерніях, зібрано близько 3000тис. документів 14 – 18ст. В 1834р.Строєв документи систематизував і подав н Миколі І ,цар схвалив і доручив мін. Нар. Освіти опублікуваим ці документи.З 1849р Строєв член АН. Його праці: «Списки иерархов и настоятелей монастырей российской цнркви»(1877), «Библиологический словарь».
Складання предметного, термінологічного та хронологічного покажчиків. Їх призначення.
Предметний покажчик (предметно – тематичний). Алфавітний порядок.Сюди входять: поняття, предмети, назви,події і факти. Він не дуже часто вживається. Цей покажчик має рубрики і підрубрики. Наприклад – Школа – початкова, середня, вища.
Термінологічний покажчик. Це перелік термінів в алфавітному порядку, що зустрічаються в публікації від початку до кінця, слова що вийшли з вжитку (архаїзми). Якщо їх є багато то створюється окремий список. Якщо таких слів небагато то їх можна пояснити в передмові чи в примітках.
Хронологічний покажчик. Не вказується, якщо документи розташовані у хронологічній послідовності або роки вказані у назві. Включає: дату, позначення факту, анотацію факту, посилання на джерело з якого взято відомості. Вказується стиль - новий,старий.
Способи відтворення тексту документів.
Є 3 осн. способи публікації документів:
Факсимільний,
Дипломатичний,
Критичний.
Факсимільний-з лат. Зроби подібне,так відтворюють тексти стародавніх документів,прочитання кожної літери має принципове значення. Призначений для науковців має недоліки:
Не передається матеріал на якому написаний документ,
Не передає водяних знаків – філіграні,
Може не зафіксувати всі позначення (дорого)
Дипломатичний – передача тексту стародавніх документів методом друку,але із збереженням всіх особливостей тексту,рукопису чи оригіналу (дорого).Ним передаються документи ло 18ст. включно.
Критичний – передається текст стародавніх документів сучасним шрифтом з виправленням усіх помилок.
Способи встановлення відсутніх дат в документах.
Якщо дати немає, то її встановлюємо:
За грифом «відправлено»;
за грифом «одержано»;
За поштовим штемпелем;
За загадкою про події про які відомо з інших документів;
За згадкою прізвищ,особливо їх титулів,що є в док.;
На осн. письмового матеріалу на якому написаний документ;
За водяними знаками – філігранями;
За вензелями (гербами);
За відповіддю на лист,або розпорядження які збереглися;
За термінологією;
За типом письма,шрифтом;
За наявністю конверта.
Якщо не можна точно датувати документ, то дата вказується так: раніше;пізніше; не пізніше. Обгрунтованість датування вказується у примітках. Іноді у замітках по змісту з указанням пошукових даних документів, що були використані для визначення дати.
При встановлені дати документу на основі його змісту в примітках вказуємо що конкретно в змісті стало приводом для обґрунтування дати.