Тема 4. Докази і доказування у кримінальному процесі

Заняття 1.

Семинар – 3 години.

1. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Поняття та зміст теорії доказів у кримінальному процесі. .

2. Встановлення об`єктивної істини – мета доказування у кримінальному процесі.

3. Предмет та межи доказування.

4. Суб'єкти доказування у кримінальному процесі.

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:

1. Співвідношення предмета і межі доказування.

2. Особливості процесу доказування в окремих стадіях кримінального процесу.

3. Належність та достовірність доказів.

ІІ. РОЗГЛЯД ПРАКТИЧНИХ ПИТАНЬ:

Задачі:

№1.

Сомов був затриманий за вчинення хуліганських дій в автобусі, в якому перебували 22 пасажири.

Чи слід допитувати усіх пасажирів автобуса як свідків?

Що представляють собою межі доказування та як вони співвідносяться з предметом доказування?

№2.

Під час допиту як свідка в кримінальній справі про хуліганство Сєрова повідомила, що безпосередньо вона хуліганських дій не бачила, проте чула в дворі розмови про обставини цього злочину.

Чи має доказове значення інформація, повідомлена Сєровою?

№3.

Обвинувачений в ухиленні від сплати податків Фесенко та його захисник адвокат Березов їхали вдвох в автомобілі, яким керував Фесенко. Під час поїздки Фесенко не впорався з керуванням і здійснив наїзд на пішохода, завдавши йому тяжких тілесних ушкоджень. За фактом дорожньо-транспортної пригоди була порушена кримінальна справа, в якій адвокат Березов був викликаний для допиту як свідок, проте останній давати показання відмовився, мотивуючи це тим, що він не може надавати інформацію про свого підзахисного.

Чи є законною відмова адвоката Березова від дачі показань?

№4.

Як свідок у кримінальній справі про злісне хуліганство був допитаний Барчук. Він підтвердив факт вчинення Власенком злочину з використанням холодної зброї (ножа). Захисник обвинуваченого заявив клопотання про визнання показань свідка Барчука недостовірними, оскільки в нього поганий зір, він носить окуляри й тому не міг правильно сприйняти обставини події та дати адекватні показання про них.

Яке рішення повинен прийняти слідчий, враховуючи наведені обставини?

Ш. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

Заняття 2.

Семинар – 3 години.

1. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Процес доказування. (Способи збирання доказів та їх процесуаль­них джерел. Перевірка і оцінка доказів та їх джерел.).

2. Поняття, властивість та класифікація доказів.

3. Поняття та класифікація джерел доказів.

4. Загальна характеристика джерел доказів.

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:

1. Етапи визначення достовірності фактичних даних.

2. Правила роботи з речовими доказами.

3. Інші документи.

ІІ. . РОЗГЛЯД ПРКТИЧНИХ ПИТАНЬ:

Задачі:

№1.

Затриманий на місці вчинення грабежу та доставлений до ОВС Райков, даючи пояснення, розповів про обставини вчиненого ним злочину, що й було зафіксовано у відповідному документі. Після порушення кримінальної справи під час провадження досудового слідства обставини, викладені в поясненні Райкова, знайшли своє підтвердження. Проте Райков, відносно якого був обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту, під час допиту в якості обвинуваченого свою вину у вчиненні злочину став заперечувати, підтвердити зміст свого пояснення не захотів, а надалі взагалі відмовився давати будь-які показання.

Чи має пояснення Райкова доказове значення?

№2.

Потерпілий у кримінальній справі про нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень звернувся до слідчого з клопотанням про призначення судово-медичної експертизи, оскільки вважав, що діями обвинуваченого йому були завдані не середні, а тяжкі тілесні ушкодження.

Слідчий відмовив у задоволенні клопотання, мотивуючи це тим, що в матеріалах справи є акт судово-медичного освідування потерпілого, яке проводилося одразу ж після вчинення злочину, згідно якого тілесні ушкодження потерпілого є ушкодженнями середньої тяжкості, а тому в призначенні експертизи немає необхідності.

Потерпілий оскаржив рішення слідчого прокурору.

Яке рішення повинен прийняти прокурор?

№3.

Обвинувачений, ознайомившись з висновком трасологічної експертизи, вважаючи його неповним, заявив клопотання про призначення додаткової експертизи деяких об'єктів, наполягаючи на тому, щоб її проводив інший експерт. Слідчий призначив додаткову експертизу, проте доручив її здійснити тому ж експертові, котрий проводив і первинну експертизу.

Оцініть правильність дій слідчого.

Ш. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК доказами в кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діянння, винність особи, чка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Допустимість доказів – це дозволеність для органу чи посадової особи, яка веде кримінальний процес, в силу положень процесуального права використати їх як докази.

Належність доказів – це можливість фактичних даних під час їх використання з`ясовувати чи, навпаки, «приховувати» обставини, що належать до предмету доказування.

Достовірність доказів – це можливість застосування фактичних даних в процесі доказування з точки зору знання про джерела, обставини, методи їх утворення і отримання в контексті використання у справі інших матеріалів.

Достатність доказів – це можливість суду чи органу кримінального переслідування покласти їхню сукупність або ж один із них в основу процесуального рішення.

Процесуальні джерела доказів – це форма збереження фактичних даних.

Кримінально-процесуальне доказування – це здійснювана в правових і логічних формах частина кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, що полягає у висуванні можливих версій щодо системи юридично-значущих обставин кримінальної справи, у збиранні, перевірці та оцінці доказів за цими версіями, а також в обгрунтуванні на досудовому слідстві достовірного висновку про доведеність вини особи та його подальше обстоювання у судових стадіях процесу.

Процес доказування – це шлях відтворення реальної картини події злочину, з`ясування її суті і вироблення на підставі цього відповідних процесуальних рішень.

Перевірка доказів – це діяльність особи, яка провадитьб дізнання, слідчіго, прокурора, суду із ретельного, всебічного і об`єктивного визначення достовірності фактичних даних і доброякісності джерел їх отримання для правильного встановлення обставин кримінальної справи.

Оцінка доказів- це розумова (логічна) діяльність особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду, яка полягає в тому, що ці посадові особи, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді доказів в їх сукупності, законом і првосвідомістю, вирішують питання про допустимість, належність і достовірність та інші цінностні характеристики кожного доказу і достатність їх для обгрунтування процесуального рішення.

Суб`єкти доказування – це суб`єкти, які беруть участь у формуванні системи (сукупності) доказів у кримінальній справі.

Література:

1. Конституция Украины: Принята на пятой сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. - 1996. - №30.- 141 с.

2. Уголовно-процеесуальный кодекс Украины (с измен. и доп. по состоянию на 1 марта 2005) - X.: Одиссей, 2005. – 264 с.

3. Уголовно-процеесуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий. / Под общей ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. - X.: ООО «Одиссей», 2003. – 960 с.

4. Тертишнік В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.

5. Корнеева Л.М Доказательства в советском уголовном процессе. -Волгоград, 1988.

6. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. - 1984.

7. Сибилева Н.В. Допустимость доказательств в советском уголовном процессе. - К., 1990.

8. Стефанюк В. Напрями реалізації положень Конституції судами // Право України. - 1997. - № 1. – С. 50.

9. Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у криміна­льному процесі. Навч. посібник. – К.: Олан, 2001. – 511 с.

10.Зейкан Я.П. Право на захист у кримінальному процесі. - К.: Юри­дична практика, 2004. – 288 с.

11. Мінюков П.Ї., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження началь­ника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством: Навч. посібник. - К/. Кондор, 2004. -214 с.