Тема 6. Просуальні строки та судові витрати

Семинар – 2 години.

1. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Поняття процесуальних строків та значення у кримінальному процесі.

2. Класифікація процесуальних строків.

3. Поняття судових витрат, їх види та структура.

4. Порядок стягнення судових витрат.

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:

1. Строки провадження слідчих і прцесуальних дій та порядок їх обчислення.

2. Поняття і склад судових витрат.

3. Процесуальний порядок відшкодування судових витрат.

П. РОЗГЛЯД ПРАКТИЧНИХ ПИТАНЬ:

Задачі:

№1.

У довідці про судові витрати, що додається до обвинувального висновку, слідчим були зазначені: витрати, пов'язані з участю захисника і моменту пред'явлення обвинувачення; 2-денна заробітна плата спеціаліста, що брав участь у провадженні слідчих дій у справі; сума, що була виплачена потерпілому у зв'язку з його витратами на проїзд та оренду житла; оплата праці перекладача; витрати, пов'язані з транспортуванням речових доказів для експертного дослідження; витрати на експертне дослідження речових доказів; телефонні витрати по виклику потерпілого та свідків.

Чи правильно слідчий визначив склад судових витрат у кримінальній справі?

Ким і коли вирішується питання про стягнення судових витрат?

№2

Кримінальна справа була порушена слідчим 19 червня 2006 року. Враховуючи, що строк досудового слідства становить 2 місяці (ст. 120 КПК України), слідчий направив справу прокуророві з обвинувальним висновком 21 серпня 2006 року.

Чи порушив слідчий строк досудового слідства, якщо врахувати, що 19 і 20 серпня — це вихідні дні (субота та неділя)?

№3.

Кримінальна справа була порушена слідчим ЗО грудня 2006 року.

Визначте дату закінчення строку досудового слідства, враховуючи, що досудове слідство у справі може тривати 2 місяці (ст. 120 КПК України).

№4

Петров був затриманий за підозрою у вчиненні злочину 7 січня о 16 год. 20 хв. Причетність Петрова до вчинення грабежу не була встановлена й тому він був звільнений 10 січня о 16 год. 50 хв. Чи відбулося порушення строку затримання Петрова?

Який строк затримання підозрюваного встановлений Конституцією України та КПК України?

Ш. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Під процесуальним строком у широкому смислі розуміється певний проміжок часу, протягом якого особа повинна виконати ту чи іншу дію.

До першого виду процесуальних строків належать передусім строки досудового слідства у кримінальній справі.

Другий вид процесуальних строків має забезпечити додержання прав та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, цивільного позивача, цивільного відповідача та інших учасників процесу.

Відповідно до КПК України строки, що встановлені криінально-процесуальним законом, обчислюються в годинах, добах (днях) та місяцях. При обчисленні строків не беруться до уваги той день і та година, з яких починається строк.

Судові витрати – це витрати на кримінально-процесуальне провадження, відшкодування яких покладається на певних учасників процесу.

Судові витрати в разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті, приймаються на рахунок держави.

Література:

1. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.

2. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: На­вч. посібник. -К.: Істина, 2005.- 456 с.

3. Тертишнік В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.

4. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні ви­плати: нормативні акти, роз'яснення, коментарі - К.: Юрінком Інтер, 1998.

5. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. - К., 1997.

6. Маслов И.В. Правовая регламентация уголовно-процессуальных сроков (досудебное производство). - М.: Юрлитинформ, 2004. — 160 с.

7. Уголовно-процессуальний кодекс Украины: Научно-практический комментарий. / Под общей ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. - X.: ООО «Одиссей», 2003. - 960 с.

Т Е С Т О В І З А В Д А Н Н Я

Т Е М А 1.

1. Кримінальний процес — це?

а) одна з форм досудового розслідування;

б) діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду;

в) протокольна форма досудової підготовки матеріалів.

2. До якої історичної форми належить кримінальний процес в Україні?

а) інквізиційної;

б) змагальної;

в) змішаної.

3. Яке з наведених положень є одним із завдань кримінального процесу?

а) зміцнення законності та правопорядку;

б) викриття осіб, які вчинили злочини;

в) боротьба зі злочинністю.

4. Яке з наведених положень є функцією кримінального процесу?

а) профілактика злочинів;

б) захист обвинуваченого;

в) забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином.

5. Із якого моменту виникають кримінально-процесуальні відносини?

а) з моменту вчинення злочину;

б) з моменту виявлення ознак злочину компетентними державними органами, або надходження до них заяв і повідомлень про злочин;

в) з моменту порушення кримінальної справи.

6. Який із наведених етапів кримінально-процесуальної діяльності не є стадією кримінального процесу?

а) попередній розгляд справи суддею;

б) винесення та проголошення вироку;

в) виконання вироку, постанови чи ухвали суду.

7. Яка з перерахованих стадій належить до виняткових?

а) касаційне провадження;

б) виключне провадження;

в) апеляційне провадження.

8. Як правильно визначити поняття "кримінально-процесуальна форма"?

а) вимоги закону щодо складання кримінально-процесуальних документів;

б) визначений законом порядок провадження у справі в цілому, порядок виконання окремих процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень;

в) встановлені законом правила провадження слідчих і судових дій.

9. Як правильно визначити поняття кримінально-процесуальних гарантій?

а)передбачені кримінально-процесуальним законом засоби забезпечення ефективного здійснення кримінального судочинства;

б) передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України заходи, що застосовуються до суб'єктів кримінального процесу, які не виконують своїх процесуальних обов'язків;

в) встановлені законом правила забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином.

10. Який метод правового регулювання домінує в кримінальному процесі?

а) імперативний;

б) диспозитивний;

в) змагальний.

11. Якою є кримінально-процесуальна норма, закріплена в ч. 1 ст. 22 КПК України?

а) уповноважуюча;

б) забороняюча;

в) зобов'язуюча.

12. Якою є санкція кримінально-процесуальної норми, що закріплена в ч. 3 ст. 72 КПК України?

а) адміністративна;

б) кримінально-процесуальна;

в) дисциплінарна.

13. Якою є санкція кримінально-процесуальної норми, що закріплена в ч. 2 ст. 71 КПК України?

а) адміністративна;

б)кримінально-процесуальна;

в) кримінально-правова.

14. Які з наведених актів є джерелом кримінально-процесуального права?

а) Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя";

б) Закон України "Про досудове ув'язнення";

в) Кримінальний кодекс України.

15. В якому році був прийнятий чинний Кримінально-процесуальний кодекс України?

а) 2001;

б) 1960;

в) 1985.

16. Зі скількох розділів складається чинний Кримінально-процесуальний кодекс України?

а) 8;

6)10;

в) 12.

17. Чим визначається дія кримінально-процесуального закону в просторі?

а) територією України;

б) місцем вчинення злочину;

в) місцем порушення кримінальної справи.

18. За яким кримінально-процесуальним законом буде здійснюватися провадження у справі про злочин, вчинений на морському судні, що перебуває за межами України під прапором України?

а) за законодавством України;

б) за законодавством країни, на території якої перебуває судно;

в) це питання буде вирішуватися за розсудом особи, що здійснює провадження у справі.

19. Як визначається дія кримінально-процесуального закону в часі?

а) на момент вчинення злочину;

б) на момент порушення кримінальної справи;

в) на момент провадження у справі.

20. Чи має зворотну силу кримінально-процесуальний закон?

а) так, має в будь-якому випадку;

б) ні, не має в жодному випадку;

в) так, має, але у випадках, коли новий закон скасовує обмеження в правах або посилює гарантії реалізації прав.

Т Е М А 2.

1. Чи закріплено в кримінально-процесуальному законі поняття принципу кримінального процесу?

а) ні, не закріплено, це поняття сформульовано наукою кримінального процесу;

б) так, закріплено в Конституції України;

в) так, закріплено в КПК України.

2. Принципи кримінального процесу - це:

а) вимоги виконання закону;

б) загальні умови провадження в кримінальній справі;

в) закріплені в законі положення щодо завдань та способів здійснення кримінального судочинства.

3. Яке з перерахованих положень є принципом кримінального процесу?

а) забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином;

б) вільна оцінка доказів;

в) обов'язковість розгляду та вирішення клопотань учасників процесу.

4. Який із перерахованих принципів кримінального процесу належить до числа загальноправових принципів?

а) рівності громадян перед законом і судом;

б) всебічності, повноти та об'єктивності дослідження обставин справи;

в) забезпечення недоторканності житла.

5. Який із перерахованих принципів кримінального процесу належить до числа міжгалузевих принципів?

а) публічності;

б) презумпція невинуватості;

в) змагальності.

6. Який із перерахованих принципів кримінального процесу належить до числа галузевих принципів?

а) державної мови судочинства;

б) забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист;

в) диспозитивності.

7. Яке правило діє для державних органів і їх посадових осіб відповідно до принципу законності в кримінальному процесі?

а) дозволено усе на розсуд цих органів і посадових осіб;

б) дозволено тільки те, що передбачено законом;

в) дозволено усе, крім того, що заборонено законом.

8. Судочинство в Україні провадиться:

а) українською мовою, але може провадитися мовою більшості населення певної місцевості;

б) українською мовою, але може провадитися мовою, якою володіє обвинувачений (підсудний) та більшість учасників процесу;

в) лише українською та російською мовою.

9. Яке положення є винятком із принципу державної мови судочинства?

а) у разі, якщо обвинувачений не володіє мовою судочинства, усі матеріали кримінальної справи перекладаються на його рідну мову або мову, якою він володіє;

б) судочинство може провадитися мовою більшості населення певної місцевості;

в) забезпечення, обвинуваченого, який не володіє мовою судочинства, перекладачем відбувається лише за його письмовою заявою.

10. Хто має право прийняти рішення про взяття особи під варту?

а) слідчий;

б) слідчий з санкції прокурора;

в) суддя.

11. Хто має право прийняти рішення про проведення обшуку чи

огляду у житлі?

а) слідчий;

б) слідчий із санкції прокурора;

в) суддя.

12. Що означає гласність судового розгляду?

а) будь-яка особа має право бути присутньою під час судового розгляду кримінальної справи;

б) судовий розгляд справи проходить лише за участю учасників судового розгляду, проте при проголошенні судового рішення може бути присутньою будь-яка особа;

в) усі особи, які досягли 16 років, мають право бути присутніми під час судового розгляду справи.

13. У яких випадках проведення закритого судового розгляду є обов'язковим?

а) у справах про статеві злочини;

б) у справах про порушення державної таємниці;

в) у разі, якщо цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист.

14. Чи діє принцип гласності в досудовому провадженні?

а) так, діє без обмежень;

б) ні, принцип гласності діє тільки в судових стадіях кримінального процесу;

в) так, але дія цього принципу обмежена правилом про недопустимість розголошення даних досудового розслідування.

15.У чому полягає особливе становище суду відповідно до принципу змагальності?

а) головною рушійною силою змагання сторін виступає ініціатива суду;

б) у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення суд має право прийняти на себе функцію обвинувачення;

в) суд має виключне право приймати у справі рішення і є незалежним від сторін.

16. Чи діє принцип змагальності в досудовому провадженні?

а) так, діє без обмежень;

б) тут присутні лише елементи змагальності при вирішенні окремих питань судом;

в) ні, принцип змагальності діє тільки в судових стадіях кримінального процесу.

17. Як регулює принцип презумпції невинуватості обов'язок доказування у кримінальному судочинстві?

а)особа не зобов'язана доводити свою невинуватість у вчиненні злочину;

б) особа зобов'язана доводити свою невинуватість у вчиненні злочину;

в) особа не зобов'язана доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, але вона зобов'язана довести наявність обставин, які виключають її кримінальну відповідальність або обставин, що пом'якшують її покарання.

18. Яке з наведених положень розкриває зміст принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист?

а) ненадання обвинуваченим доказів своєї невинуватості слід розглядати як доказ його вини;

б) органи досудового розслідування і суд зобов'язані повідомити родичів особи про її затримання за підозрою у вчиненні злочину;

в) забезпечення права особи знати, в чому її підозрюють або обвинувачують.

19. У чому проявляється принцип публічності?

а) у публічному розгляді в суді кримінальних справ;

б) в обов'язку органів досудового розслідування, прокуратури і суду в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу, встановити обставини вчинення злочину і осіб, які його вчинили незалежно від волевиявлення інших осіб;

в) в обов'язку органів досудового розслідування, прокуратури і суду неухильно і точно виконувати вимоги законів України, що виражають волю народу.

20.У чому полягають особливості справ приватного-публічного обвинувачення?

а) порушуються органами досудового розслідування чи судом незалежно від волевиявлення потерпілого;

б) такі справи підлягають закриттю за примиренням обвинуваченого з потерпілим;

в) такі справи не підлягають закриттю за примиренням обвинуваченого з потерпілим.

Т Е М А 3.

1. Хто з наведених осіб належить до суб'єктів кримінального процесу?

а) представники громадськості, які виявили бажання взяти участь у судовому розгляді кримінальної справи;

б) державні органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес;

в) близькі родичі обвинуваченого.

2. Хто має право заявити відвід судді або народному засідателю?

а) потерпілий;

б) свідок;

в) перекладач.

3. Яка основна форма участі прокурора в процесі на стадії судового розгляду кримінальної справи?

а) пред'явлення і підтримання цивільного позову в інтересах держави або окремих громадян;

б) нагляд за дотриманням законів учасниками судового розгляду;

в) підтримання державного обвинувачення.

4. Чи є підставою для відводу прокурора на стадії судового розгляду справи його участь у проведенні досудового слідства в цій же справі?

а) ні, ця обставина не є підставою для відводу прокурора;

б) так, за такої обставини прокурор у будь-якому випадку повинен бути відведений;

в) ця обставина буде підставою для відводу прокурора лише в разі, якщо відвід був заявлений підсудним або його захисником.

5. Які з перерахованих органів і посадових осіб є органами досудового слідства?

а) слідчі відділення, відділи, Головне слідче управління МВС, прокуратури, Служби Безпеки України;

б) міліція;

в) слідчі прокуратури, органів внутрішніх справ, органів безпеки, податкової міліції.

6. В якому з перерахованих відомств є слідчий апарат?

а) митні органи;

б) органи безпеки;

в) органи прикордонної служби.

7. В якому з випадків слідчий не має права провадити досудове слідство у справі?

а) якщо він є родичем свідка у справі;

б) якщо він оскаржив вказівку по справі начальника слідчого відділу;

в) якщо він раніше по тій же події злочину відмовив в порушенні кримінальної справи.

8. Для проведення яких процесуальних дій слідчому слід отримати рішення судді (суду)?

а) накладення арешту на майно обвинуваченого;

б) ексгумація трупа;

в) огляд житла чи іншого володіння особи.

9. Начальник слідчого відділу має право:

а) перевіряти кримінальні справи;

б) призначати і звільняти слідчих;

в) особисто провадити окремі слідчі дії у справі, що перебуває в провадженні підлеглого йому слідчого.

10. У системі МВС України органом дізнання є:

а) міліція;

б) податкова міліція;

в) слідчі ОВС.

11. З якого моменту особа набуває статус потерпілого?

а) з моменту її звернення з заявою про вчинений відносно неї злочин;

б) з моменту її допиту як потерпілого;

в) з моменту винесення постанови про визнання її потерпілим.

12. Для потерпілого давати показання — це:

а) його обов'язок у будь-якій кримінальній справі;

б) його обов'язок у справах публічного обвинувачення;

в) його право.

13. Чи підлягає потерпілий відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань?

а) так, підлягає кримінальній відповідальності;

б) так, підлягає адміністративній відповідальності;

в) ні, не підлягає.

14. З якого моменту особа набуває статус підозрюваного?

а) з моменту складання протоколу її затримання або винесення постанови про обрання відносно неї запобіжного заходу;

б) з моменту роз'яснення їй у чому її підозрюють;

в) з моменту винесення постанови про визнання особи підозрюваним.

15. З якого моменту особа набуває статусу обвинуваченого?

а) з моменту взяття її під варту;

б) з моменту винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого;

в) з моменту пред'явлення обвинувачення.

16. Хто із названих осіб може бути захисником у кримінальній справі?

а) близькі родичі підозрюваного за його згодою;

б) фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги;

в) обвинувачений, якщо він захищається самостійно.

17. Для свідка давати показання — це:

а) його обов'язок;

б) його обов'язок у разі, якщо він був очевидцем вчинення злочину;

в) його право.

18. Що є підставою участі експерта в кримінальному процесі?

а) виклик до органу розслідування, прокуратури або суду для проведення експертизи;

б) постанова особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвала суду про призначення експертизи;

в) усне або письмове розпорядження особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду про проведення експертизи.

19. До прав спеціаліста належить:

а) право звертатися з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого з запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії;

б) право заявити відвід особі, яка провадить дізнання, слідчому;

в) право складати протокол, слідчої дії, в якій він бере участь.

20. До прав перекладача належить:

а) право уточнювати та самостійно ставити запитання особі, показання якої він перекладає;

б) право робити зауваження з приводу проведення слідчої дії, в якій він бере участь;

в) право складати протокол слідчої дії, в якій він бере участь.

Т Е М А 4.

1. До джерел доказів належить:

а) пояснення очевидців;

б) висновок експерта;

в) довідка спеціаліста.

2. Чи є вичерпним наведений у законі перелік джерел доказів?

а) так, він є вичерпним;

б) ні, джерелами доказів можуть бути визнані й інші джерела інформації за розсудом особи, яка веде процес;

в) він є вичерпним для органів досудового розслідування, проте суд (суддя) на власний розсуд може визнати й інші джерела інформації джерелами доказів.

3. Що з наведеного не належить до ознак доказів?

а) достовірність;

б) всебічність;

в) достатність.

4. Належність доказів - це:

а) законність джерел, умов та способів їх одержання;

б) їх придатність для встановлення наявності чи відсутності обставин предмета доказування;

в) правильність, адекватність відображення матеріальних та нематеріальних слідів.

5.Чи можуть бути доказами повідомлені потерпілим дані, джерело яких невідоме?

а) ні, не можуть;

б) так, можуть;

в) так, можуть, але за умови, що потерпілий ці дані підтверджує.

6. Чи може свідок давати показання про обставини, які йому відомі зі слів інших осіб?

а) так, може, але така інформація не є доказом по справі;

б) так, може, але ці особи повинні бути також допитані;

в) ні, не може.

7. З якого віку особа може бути допитана як свідок у кримінальній справі?

а) з 14 років;

б) з 16 років;

в) закон не встановлює вікових обмежень для свідка.

8. В чому полягає особливість допиту як свідків близьких родичів і членів сім'ї обвинуваченого?

а) вони не допитуються як свідки;

б) вони не несуть кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань;

в) вони мають право відмовитися давати показання.

9. Алібі - це вид показань підозрюваного чи обвинуваченого про те, що:

а) цього злочину він не вчиняв, але вчинив інший менш тяжкий злочин;

б) він злочину не вчиняв, оскільки злочин вчинений іншою особою;

в) він злочину не вчиняв, бо в момент його вчинення перебував в іншому місці.

10. Чи може експерт залучити для провадження частини експертних досліджень спеціаліста, знання якого виявилися б необхідними для вирішення деяких поставлених перед ним запитань?

а) так, може;

б) ні, не може;

в) може, але якщо одержить дозвіл органу, який призначив експертизу.

11.Слідчий отримав висновок експерта, в якому окремі питання були викладені недостатньо ясно. Яка експертиза повинна бути призначена в такому випадку?

а) повторна;

б) комісійна;

в) додаткова.

12. Які з перерахованих об'єктів є речовими доказами?

а) будь-які документи;

б) зразки порівняльного дослідження;

в) об'єкти злочинних дій.

13. З якого моменту предмет набуває значення речового доказу у справі?

а) з моменту його вилучення;

б) з моменту його приєднання до справи постановою особи, яка веде процес;

в) з моменту складання протоколу його огляду.

14. За якої умови протоколи слідчих і судових дій є джерелом доказів?

а) за будь-яких умов;

б) якщо вони складені і оформлені згідно з вимогами КПК України;

в) якщо в них зафіксовані показання свідків, потерпілого та інших суб'єктів процесу.

15. Які з наведених протоколів є самостійним джерелом доказів -протокол слідчої дії?

а) протокол ознайомлення обвинуваченого з матеріалами експертизи;

б) протокол відібрання зразків для експертного дослідження;

в) протокол відтворення обстановки і обставин події.

16. В якому випадку документ буде джерелом доказів у справі?

а) він був об'єктом злочинних дій;

б) він зберіг на собі сліди злочину;

в) в ньому викладені або засвідчені обставини, що мають значення для справи.

17. Абрамов із балкону своєї квартири зняв на відеоплівку момент вчинення хуліганських дій. До якого виду джерел доказів слід віднести відеокасету, представлену Абрамовим в орган дізнання?

а)це документ як джерело доказів;

б) це речовий доказ;

в)це додаток до протоколу допиту Абрамова.

18. В яких стадіях кримінального процесу здійснюється доказування?

а) у всіх стадіях;

б) у всіх стадіях, за винятком стадії порушення кримінальної справи;

в) лише в стадіях досудового розслідування і судового розгляду справи.

19. Що з наведеного не є способом збирання доказів?

а) витребування документів;

б) проведення контрольної закупки;

в) прийняття наданих предметів і документів.

20. Яке положення слід віднести до правил оцінки доказів?

а) ні один із доказів не має наперед визначеної сили;

б) при оцінці доказів пріоритет надається речовим доказам та висновкам незацікавленого у справі експерта;

в) вказівки вищестоящих інстанцій стосовно оцінки доказів є обов'язковими.

21. Чи є наведений у ст. 64 КПК України перелік обставин, що підлягають доказуванню (предмет доказування), вичерпним?

а) так, він є вичерпним;

б) ні, він є орієнтовним, оскільки предмет доказування залежить від виду злочину;

в) ні, він є загальним, проте для певних категорій справ він конкретизується.

22. Межі доказування — це:

а) достатність доказів для встановлення обставин предмета доказування;

б) перелік обставин, які входять до предмета доказування;

в) вимога дотримання закону під час збирання доказів.

23. Як правильно визначаються межі доказування?

а) вони визначаються особою, яка веде процес таким чином, аби забезпечити надійне, достовірне встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення справи;

б) вони визначені законом і особи, які ведуть процес, повинні їх дотримуватися;

в) вони визначаються особою, яка веде процес, в залежності від визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину.

24. На яких осіб відповідно до закону покладений обов'язок доказування обставин вчиненого злочину?

а) на потерпілого з приводу обставин, які стосуються заподіяння йому шкоди;

б) на слідчого, особу, яка провадить дізнання, прокурора;

в) на обвинуваченого з приводу обставин, пов'язаних із заявленим ним алібі.

25. В якому процесуальному документі фіксуються дані, отримані за результатами провадження слідчих дій?

а) постанова;

б) подання;

в) протокол.

Т Е М А 5.

І. Який із заходів належить до запобіжних, передбачених КПК

а) арешт;

б)застава;

в) обмеження волі.

2. До якого з суб'єктів процесу можуть бути застосовані запобіжні

заходи?

а) підозрюваний;

б) потерпілий;

в) свідок.

3. Чи є обов'язком для органів розслідування застосування запобіжних заходів під час провадження у справі?

а) так, це їх обов'язок;

б) ні, це їх право;

в) це їх обов'язок лише стосовно обвинуваченого.

4. Яке з положень є підставою для обрання запобіжного заходу?

а) достатні докази, що вказують на особливу небезпечність вчиненого обвинуваченим злочину;

б) достатні докази вчинення особою злочину;

в) достатні докази, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від дізнання, досудового слідства і суду.

5.Чи може бути застосовано до обвинуваченого декілька запобіжних ш ходів одночасно?

а) так, може бути застосовано;

б) ні, не може бути застосовано;

в) може лише в разі, якщо особа була раніше засуджена чи об­винувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

6. Який запобіжний захід може бути обраний лише судом (суддею)?

а) застава;

б) нагляд командування військової частини;

в) взяття під варту.

7. Протягом якого терміну при застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного йому має бути пред'явлене обвинувачення?

а) не пізніше 5 діб із моменту застосування запобіжного заходу;

б) не пізніше 10 діб із моменту застосування запобіжного заходу;

в) не пізніше 7 діб із моменту застосування запобіжного заходу.

8. Чи є необхідним отримання органом дізнання, слідчим згоди прокурора на заміну обраного ним запобіжного заходу?

а) так, отримання згоди є необхідним;

б) ні, отримання згоди не є необхідним;

в) є необхідним, якщо такий порядок встановлений самим прокурором.

9. Які наслідки настають для обвинуваченого, який порушив підписку про невиїзд?

а) заміна підписки про невиїзд на більш суворий запобіжний захід;

б) накладення грошового стягнення в межах кримінального судочинства;

в) накладення штрафу в адміністративному порядку.

10. За яким правилом визначається кількість поручителів при обранні запобіжного заходу у вигляді особистої поруки?

а) кількість поручителів визначає особа, яка веде процес, але їх не може бути менше трьох;

б) поручителями повинні бути визнані усі особи, які звернулися з відповідним клопотанням;

в) кількість поручителів визначає особа, яка веде процес, але їх не може бути менше двох.

11. Чи можуть бути поручителями родичі обвинуваченого?

а) так, можуть;

б) ні, не можуть;

в) не можуть лише близькі родичі, коло яких визначено мконом.

12. В якому випадку може застосовуватися громадська порука?

а) тільки в разі прийняття загальними зборами колективу рішення про поручительство;

б) тільки в разі прийняття адміністрацією колективу рішення про поручительство;

в) тільки в разі прийняття членами колективу (не менше двох) рішення про поручительство.

13. Хто має право затримати підозрюваного у вчиненні злочину?

а) орган дізнання, слідчий із санкції прокурора;

б) орган дізнання, слідчий за згодою суду;

в) орган дізнання, слідчий.

14. За якої умови допускається застосування затримання

підозрюваного?

а) за злочин, у вчиненні якого підозрюють особу, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

б) за злочин, у вчиненні якого підозрюють особу, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 1 рік;

в)за злочин, у вчиненні якого підозрюють особу, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк понад З роки.

15. Чи є вичерпним наведений у законі перелік підстав затримання?

а) так, він є вичерпним;

б) ні, особу можна затримати й з інших підстав залежно від обставин справи;

в) ні, особу можна затримати й з інших підстав залежно від обставин справи, але з санкції прокурора.

16. Який строк затримання підозрюваного у вчиненні злочину передбачений КПК України?

а) 24 години;

б) 3 доби;

в) 72 години.

17. З якого моменту обчислюється строк затримання?

а) з моменту фактичного затримання особи;

б) з моменту доставлення особи до органу дізнання чи до слідчого;

в) з моменту складання протоколу затримання.

18. За якої умови допускається застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту?

а)він застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 1 рік,

б)він застосовується у справах про злочини, за які згшліим передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 3 роки,

в) ін застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 2 роки

19. Хто приймає рішення про взяття особи під парчу під час досудового розслідування?

а) орган дізнання, слідчий;

б) орган дізнання, слідчий з санкції прокурора;

в) суд за поданням органу дізнання, слідчого погодженим» і прокурором.

20.Яким є максимальний строк тримання особи під вартою під час досудового слідства?

а) 2 місяці;

б) 12 місяців;

в) 18 місяців.

Т Е М А 6.

1. За можливістю продовження процесуальні строки бувають:

а) такі, що продовжуються автоматично;

б) такі, що можуть бути продовжені прокурором або судом;

в) такі, що продовжуються на розсуд будь-якого суб'єкта, що веде процес.

2. Коли закінчується 2-х місячний строк досудового слідства, який обчислюється з дня порушення кримінальної справи - 30 грудня?

а) 30 лютого;

б) 1 березня;

в) 28 (або 29) лютого.

3. Коли закінчується 10-денний строк дослідчої перевірки заяви про злочин, якщо заяву було зареєстровано 2 вересня?

а) 12 вересня;

б) 11 вересня;

в) 13 вересня.

4. З якої години слід рахувати строк затримання (72 години) особи, яка була доставлена до органу дізнання о 12 годині 10 хвилин?

а) з 12 години;

б) з 12 години 10 хвилин;

в) з 13 години.

5. Коли закінчується строк, якщо його закінчення припадає на неробочий день?

а) у цей же день, оскільки посадова особа повинна провести необхідні дії або прийняти рішення і в неробочий день;

б) останнім днем строку є наступний робочий день;

в) останнім днем строку є попередній робочий день.

6. Чи зупиняє виконання рішення подача клопотання про поновлення пропущеного строку?

а) ні, не зупиняє;

б) так, зупиняє;

в) зупиняє виконання рішення, оскарженого з порушенням строку, до вирішення питання про поновлення строку.

7. Свідкам, які є робітниками чи службовцями:

а) надаються вихідні дні у зв'язку з їхнім викликом до органів розслідування чи суду;

б) виплачується винагорода за відрив від роботи;

в) зберігається середній заробіток за місцем роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом.

8. На кого покладаються судові витрати при виправданні підсудного?

а) вони відносяться на рахунок держави;

б) на виправданого;

в) на потерпілого.

9. Які з судових витрат приймаються на рахунок держави?

а) витрати на зберігання речових доказів;

б) витрати, пов'язані з виплатою сум перекладачеві;

в) витрати, пов'язані з виплатою сум понятим.

10. В якому випадку суд має право покласти судові витрати на

потерпілого?

а) у разі закриття кримінальної справи публічного обвинувачення за примиренням потерпілого з обвинуваченим;

б) у разі закриття кримінальної справи приватного обвинувачення за примиренням потерпілого з обвинуваченим;

в) у разі виправдання підсудного.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З КУРСУ

«КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ»

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Поняття і суть кримінального процесу.

2. Історичні форми кримінального процесу.

3. Форма кримінального процесу України.

4. Стадії кримінального процесу: поняття і система.

5. Поняття та види процесуальних функцій.

6. Кримінально-процесуальні правовідносини: поняття та структура.

7. Процесуальна форма, як гарантія додержання законності.

8. Кримінально-процесуальні норми та види.

9. Чинне кримінально-процесуальне законодавство України та його система.

10. Дія кримінально-процесуального закону у просторі, у часі та по колу осіб.

11.Співвідношення кримі­нально-процесуального права з іншими галузями права та суміжними науками.

12. Кримінальний процес як учбова дисципліна.

13. Поняття, значення і система принципів кримінального процесу.

14. Принципи кримінального процесу, закрепленні в Конституції України.

15. Зміст та реалізація принципів на окремих стадіях кримінального процесу.

16. Поняття та система процесуальних гарантій.

17. Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу.

18. Загальна характеристика державних органів та посадових осіб, що ведуть процес.

19. Суд – орган правосуддя.

20. Повноваження суду та головуючого.

21. Прокурор. Його права та обв,язки в різних стадіях кримінального процесу.

22. Слідчій. Його процесуальні функції, завдання і повноваження.

23. Особи, які зацікавлені у справі або представляють інтереси інших осіб.

24. Характеристика потерпілого від злочину.

25. Підозрюваний. Його права та обов,язки.

26. Обвинувачений. Його права та обов,язки.

27. Особи, які відіграють допоміжну роль у кримінальному процесі.

28. Процесуальне положення цивільного позивача, цивільного відпові­дача, та їх представників.

29. Поняття та зміст теорії доказів в кримінальному процесі.

30. Встановлення об,єктивної істини – мета доказування у кримінальному процесі.

31. Поняття предмета доказування у кримінальному процесі.

32. Межі доказування. Співвідношення предмета і межі доказування.

33. Способи збирання доказів та їх процесуальних джерел.

34. Поняття та класифікація доказів.

35. Поняття та класифікація джерел доказів.

36. Загальна характеристика джерел доказів.

37. Показання свідка, як джерело доказів.

38. Показання підозрюваного, обвинуваченого: поняття, значення, різно­вид.

39. Особливості процесу доказування у окремих стадіях кримінального судочинства.

40. Правове положення захисника у кримінальному процесі

41.Обов'язкова участь захисника у кримінальній справі.

42. Поняття та види заходів примусу у кримінальному процесі.

43. Співвідношення заходів примусу та запобіжних заходів.

44. Поняття, підстави і мета застосування запобіжних заходів.

45. Порядок обрання, зміни та скасування запобіжних заходів.

46. Підстави обрання запобіжного заходу - арешту.

47. Застава, як запобіжний заход.

48. Поняття процесуальних строків.

49. Класифікація процесуальних строків.

50. Поняття судових витрат.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ Ш КУРСУ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Варіант 1 – від «А» до «Д»

Варіант 2 – від «Е» до «К»

Варіант 3 – від «Л» до «Т»

Варіант 4 – від «У» до «Я»

Варіант 1.

1. Стадії кримінального процесу: поняття і система.

2. Участь у кримінальної справі захисника.

3. Задача.

При розгляді у суді справи по обвинуваченню Уткіна по ст. 189 КК підсудний відмовився від захисника. У судових дебатах Уткін виголосив промову на свій захист, після чого суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення вироку.

У результаті розгляду апеляції підсудного, апеляційний суд дійшов до висновку, що місцевий суд порушив кримінально-процесуальний закон (ст. 319 КПК) і не надав підсудному останнього слова.

Які наслідки виникнуть у результаті порушення цієї норми (ст. 319 КПК)? У чому особливості кримінально-процесуальних санкцій?

Варіант 2.

1. Поняття і значення принципів кримінального процесу.

2. Процесуальне становище обвинуваченого у кримінальному процесі.

3. Задача.

У кримінальній справі про вбивство Сидорова були допитані свідки, які дали наступні свідчення. Лікар «швидкої допомоги», який доставив тяжкопораненого Сидорова у лікарню, дав показання, що Сидоров знаходився у стані свідомості і розказав, що йому Сібаровим було нанесено ножове поранення. Сусід Адамян повідомив, що в його присутності Сібаров вимагав, щоб Сидоров припинив зустрічатися з його сестрою та погрожував йому розправою. Мати Сібарова засвідчила, що в день скоєння вбивства і наступні дні, Сібаров знаходився у відрядженні в іншому місті.

Класифікуйте вказанні докази.

Варіант 3.

1. Поняття та кла­сифікація джерел доказів. Загальна характеристика джерел доказів.

2. Історичні форми кримінального процесу.

3. Задача.

До суду надійшла кримінальна справа щодо обвинувачення Симоненка за ч. 2 ст. 186 КК України (грабіж). З судового засідання справа була повернена на додаткове розслідування. При цьому суд змінив раніше вибраний запобіжний захід — утримання під вартою на підписку про невиїзд.

У ході додаткового розслідування, одержавши нові докази, які підтверджували здійснення злочину обвинуваченим, слідчий визнав необхідним змінити вибраний судом запобіжний заход на заставу.

У якому порядку, з дотриманням яких вимог КПК України слідчий може це зробити?

Варіант 4.

1. Поняття запо­біжних заходів, їх види та значення.

2. Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі.

3. Задача.

Розслідуючи кримінальну справу за фактом розбійного нападу, слід­чий викликав на допит в якості свідка Свертілова. На допиті слідчий з'ясував, що Свертілов за національністю молдаванин і українською мо­вою володіє погано (розуміє усну мову, але не може читати і писати укра­їнською).

Слідчий роз'яснив Свертілову, що він добре володіє молдавською мо­вою і запропонував допитати його на цій мові. Свідок не заперечував і слідчий провів допит молдавською. Протокол допиту був викладений укра­їнською мовою і прочитаний свідку в усному перекладі молдавською мо­вою. Свідок підтвердив правильність запису в протоколі і підписав його.

Чи законні дії слідчого? Якщо ні, то чому? Обгрунтуйте.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З

КУРСУ «КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ»

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Контрольна робота є самостійною роботою студента з певної теми. Студент повинен вивчити і проаналізувати нормативний матеріал, основну літературу вітчизнянних та закордоних авторів данної теми.

Кожен студент повинен обрати тільки одну тему для написання контрольної роботи, варіант якої відповідає першої літери призвища.

СТРУКТУРА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота повина складатися з титульного листа (Додаток 1), змістовних відповідей на питання з посиланням на відповідні законодавчі та нормативно-правові акти.

МЕТОДИКА ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ

1. При вирішенні задачі слід уважно ознайомитися з її умовами, з тим, щоб жодна обставина не залишилася поза увагою, оскільки іноді саме окремі обставини містять необхідні дані для прийняття правильного рішення. Задача вирішується тільки на підставі тих умов, які прямо в ній сформульовані, якщо інше не обумовлено окремо.

2. Необхідно чітко з'ясувати, що вимагається при вирішенні задачі, на які конкретні запитання та в якій послідовності слід відповідати, оскільки подальше вирішення задачі слід розпочинати з формулювання конкретної прямої відповіді на поставлені запитання.

2.1. При вирішенні задач, за умовами яких слід оцінити правильність (законність) дій посадових осіб, у разі визнання їх незаконними, слід обов'язково запропонувати правильний варіант їхньої поведінки з урахуванням умов ситуації.

3.Важливим етапом вирішення задачі є пошук правових норм, відповідно до яких її слід вирішити, їхній аналіз і співставлення з умовами задачі. Для того, щоб успішно виконати цю роботу, необхідно грунтовно знати положення чинного Кримінально-процесуального кодексу України, інших нормативно-правових актів, вміти вільно орієнтуватися в законі. У деяких випадках питання, що розглядаються при вирішенні задачі, розкриваються в постановах Пленуму Верховного Суду України, наказах й інструкціях Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, а тому відповідь на питання задачі повинна містити посилання на відповідні положення.

3.1.Для вирішення окремих задач необхідно проаналізувати різні думки, що висловлені в літературі зі спірних питань. У такому випадку після викладення основних поглядів учених слід сформулювати власне ставлення до спірного питання та належним чином його обґрунтувати.

3.2. В умовах деяких задач йдеться про певні процесуальні рішення, що прийняті відповідними посадовими особами (чи про певні процесуальні дії, що ними виконані) в конкретній практичній ситуації. При вирішенні таких задач, слід звернути увагу на те, що рішення та дії посадових осіб можуть бути неправильними по суті чи неправильно обґрунтованими (процесуальні рішення) або неправильно проведеними (процесуальні дії).

3.3. Якщо за умовами задачі можна прийти до декількох рішень, то для кожного з них потрібно конкретизувати обставини задачі та надати обґрунтування, тобто вирішити кожний із можливих варіантів.

4. Рішення кожної задачі повинно бути мотивованим, з роз'ясненням зроблених висновків і посиланням на відповідні правові норми.

5.Вирішення задач, структурно-логічних і тестових завдань слід виконувати в письмовій формі.

Усвідомлене та відповідальне ставлення студентів до вирішення запропонованих задач дозволить розширити, поглибити та закріпити знання, отримані на лекціях, семінарських заняттях і під час самостійної роботи над нормативними та літературними джерелами; навчитися самостійно мислити, приймати рішення, оцінювати різні судження, висловлені в літературі; виробити навички застосування норм права в конкретних ситуаціях; опанувати методику вивчення матеріалів кримінальних справ; навчитися обґрунтовано формулювати висновки та оформляти їх у процесуальних документах. Вирішення задач сприятиме формуванню всіх професійно значущих якостей, котрі необхідні майбутньому юристові.

Список джерел які були використанні у роботі.

ОБСЯГ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольну роботу студент виконує обсягом 15-20 машинописних сторінок, якщо написана від руки ії обсяг збільшуеться до 25 і більше сторінок. Міжстроковий інтервал – 1,5. На сторінці повинно бути 28 строк. Шрифт Times New Roman; кегль – 14; поля: верхнє – 20мм, нижнє – 20мм, ліве - 30мм, праве – 15мм.

ДОДАТОК 1

Міністерство освіти та науки України

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Економіко-правовий факультет

Кафедра кримінального права,

кримінального процесу та

криміналістики

Контрольна робота з кримінального процесу

студента Ш курсу, 3 групи

заочної форми навчання

Козлова Юрія

Одеса – 2010

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативний матеріал:

1. Конституция Украины: Принята на пятой сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. - 1996. - №30, 141с.

2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 // Відомості Верховної Ради України. - 1990.- № 31. С. 429.

3. Уголовно-процессуальный кодекс Украны (с измен. и доп. по со-стоянию на 1 марта 2005) - X.: Одиссей, 2005. – 264 с.

4. Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Под общей ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. - X.: ООО «Одиссей», 2003. - 960 с.

5. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. За заг.ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка – Вид. Третє, перероблене та доповнене – К.: „Юрисконсульт”, КНТ. – 2006. – 890с.

6. Кримінальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 10 травня 2008р.). – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2008. – 288 с.

7. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України "Про статус народного депутата України" № 4-рп/1999 від 19.05.1999

8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України № 9-рп/1999 від 27.10.1999

9. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12,19 Закону України "Про статус народного депутата України" № 4-рп/2000 від 11.04.2000

10. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, ста­тей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення 13-рп/2000 від 16.11.2000

11. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України" N 4-рп/2002 від 20.03.2002

12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України № З-рп/2003 від 30.01.2003

13. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України "Про статус народного депутата України" та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України N І2-рп/2003 від 26.06.2003

14. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення статті 150 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно тяжкості злочину N 14-рп/2003 від 08.07.2003

15. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першої статті 111 Консти­туції України N 19-рп/2003 від 10.12.2003

16. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звіль­нення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» N8 від 28.09.1973

17. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України постанов Пленуму Вер­ховного Суду України з питань запобігання злочинам та іншим правопорушенням» N4 від 29.06.1984

18. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про додержання судами України процесуального законо­давства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ» N 11 від 27.12.1985

19. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавствапро протокольну форму досудової підготовки матеріалів» N6 від 27.06.1986

20. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» N 3 від 31.03.1989

21. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України кримінальних справ у касаційному порядку» N8 від 12.10.1989

22. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» N 5 від 29.06.1990

23. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» N 11 від 21.12.1990

24. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ» N 3 від 01.04.Д994

25. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» N 11 від 07.07.1995

26. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя » N9 від 01.11.1996

27. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» N 7 від 30.05.1997

28. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» N 8 від 30.05.1997

29. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу» N6 від 26.03.1999

30. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» N 4 від 25.04.2003

31. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» N8 від 24.10.2003

32. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавст­ва у справах про злочини неповнолітніх» N 5 від 16.04.2004

33. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів». N 13 від 02.07.2004

34. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства, яке регу­лює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з їх екстрадицією». N16 від 08.10.2004

35. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникають під час розгляду суда-ми України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" №1 від 11.02.2005

36. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» №2 від 11.02.2005

37. Постанова Пленуму Верховного Суду України«Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» N 7 від 03.06.2005

38. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України зако­нодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» N 12 від 23.12.2005

39. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» N 1 від 15.05.2006

40. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» N 2 від 15.05.2006

41. Закон України "Про виконання рішень та застосу­вання практики Європейського суду з прав людини"

42. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Баглай проти України» від 08.11.2005

43. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гонгадзе проти України» від 08.11.2005

44. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобцев проти України» від 04.04.2006

45. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004

46. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савінський проти України» від 28.02.2006

47. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2006.

Спеціальна література:

1.Тертишнік В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.

2. Кримінальний процес України: підручник // М.М. Михєєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко. -К.: Либідь, 1992.

3. Байков А., Демидов И. Концептуальньїе вопросн изменения зако-нодательства об уголовном судопроизводстве // Соц. законносте- 1990. -№1.-С. 26-28.

4. Біленчук П.Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми,дослі­дження обвинувачуваного (проблеми комплексного вивчення особи обвинуваченого в стадії попереднього слідства): Монографія. - К.: Атака, 1999. -352 с.

5.Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні ви­плати: нормативні акти, роз'яснення, коментарі \ Від. Ред. П.І. Шевчук. - К.: Юрінком Інтер, 1998.- 847 с.

6. Грошевий Ю.М. та ін. Кримінальний процес України. - Харків: Право, 2000.

7. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. Харьков, 1975.

8. Денисюк А.Н. Участие специалиста - медика в деятельности органов внутренних дел по расследованию преступлений. К, 1988.

9. Добровольская Т.Н. Принципы советского уголовного процесса; - М., 1971.

10. Дубинский А.Я., Сербулов В.А. Меры пресечения в советском уголовном процессе. - К., 1980.

11.Зейкан Я.П. Право на захист у кримінальному процесі. - К.: Юри­дична практика, 2004. – 288 с.

12. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.

13. Кокорев Л.Д. Участие потерпевшего в советском уголовном судо-производстве / Автореф... канд. юрид. наук. - Воронеж, 1964. – 22 с.

14. Коржанський М.Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини: Монографія. - К.: Атака, 2004. - 216 с.

15.Корнеева Л.М Доказательства в советском уголовном процессе. -Волгоград, 1988.

16.Корнеева Л.М. Уголовно-процессуальньїй закон и практика дока-зьівания // Соц. законносте- 1990. № 1. С. 33-35.

17. Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України. Навч. посіб. - К.: Прецедент, 2005. – 202 с. 18. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. -М.: Юрид. лит., 1986.

19. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.: Істина, 2005.- 456 с.

20. Лобойко Л.М. Стадії кримінального процесу. Навчальний посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 176 с.

21. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. - К.: Юрінком Інтер, 1999.

22. Маслов И.В. Правовая регламентация уголовно-процессуальных сроков (досудебное производство). - М.: Юрлитинформ, 2004. — 160 с.

23. Мінюков П.Ї., Мінюков А.П. Процесуальні повноваження началь­ника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством: Навч. посібник. - К/. Кондор, 2004. -214 с.

24. Батюк В.Н. Задержание и заключение под стражу в стадии предварительного расследования: Учебное гюсобие. - К., 1990.

25. Миколенко А. И., Миколенко А. Н. Закони Украиньї «О прокура-туре», «О милиции», «Об адвокатуре»: Комментарии. Издание 4-е, испр. и доп. - X.: ООО «Одиссей», 2005. – 304 с.

26. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обес-печение прав граждан. Научно-практическое издание. - К.: Юринком Интер, 1999. -448 с.

27. Михеенко М.М., Михайленко А.Р. Об особенностях развития уго-ловно-процессуального кодекса УССР // Проблеми правоведения. - К., 1987.-Вып. 48. С. 98-104.

28. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. - 1984.

29. Муратова Н.Г. Процессуальные акты органов предварительного ра-сследования. - Казань: Изд. Казан. ун-та, 1989.

30. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України / За ред. Ю.М. Грошевого. - Харків: Право, 2002. - 160 с.

31. Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. -К., 1989.

32. Омельченко Е.Г. Применение следователями органов внутренних дел мер пресечения к несовершеннолетним. - К., 1988.

33. Петрухин И.Л. Правосудие: время реформ. - М., 1991.

34. Репешко П.И. Принципы уголовного процесса в стадии судебного разбирательства уголовного дела в суде первой инстанции Украины. -Николаев: Атолл, 2001. - 258 с.

35. Савицкий В.М. Язик процесуального закона. - М., 1987.

36. Сибилева Н.В. Допустимость доказательств в советском уголовном процессе. - К., 1990.

37. Стахівський С.М. Показання свідка як джерело доказів у криміна­льному процесі. Навч. посібник. – К.: Олан, 2001. – 511 с.

38. Стецовский О.И., Ларин А.М. Конституционный принцип обеспечения обвиняемому права на защиту. - М., 1988.

39. Стефанюк В. Напрями реалізації положень Конституції судами // Право України. - 1997. - № 1. – С. 50.

40.Тыричев И.В. Принципы советского уголовного процесса. - М., 1983.

41.Шаповалова Л .Підстави визнання юридичної особи потерпілим у кримінальному процесі / Право України. - 2000.- № 1. - С. 95-96.

42.Якуб М.Л. Процессуальная форма в советском уголовном судопроизводстве. - М.: Юрид. лит., 1981.

79