- •Авіаційне обладнання військових літальних апаратів
- •1. Класифікація авіаційного обладнання та завдання, які вирішуються при його використанні
- •1.1. Завдання, які вирішує авіаційне обладнання
- •1.2. Класифікація авіаційного обладнання
- •1.2.1. До електрообладнання відносяться:
- •1.2.2. До електричних систем та пристроїв управління силовими установками відносяться:
- •1.2.3. До електронної автоматики авіаційного обладнання відносяться:
- •1.2.4. До приладного обладнання відноситься:
- •1.2.5. До кисневого обладнання відносяться:
- •1.2.6. До висотного спеціального спорядження відносяться:
- •1.2.7. До фотографічних і теплових засобів розвідки і пошуку відносяться:
- •1.2.8. До спеціальних (не радіотехнічних) засобів пошуку підводних човнів відносяться:
- •1.2.10. До пілотажних, навігаційних та комплексних тренажерів відносяться:
- •2. Умови роботи авіаційного обладнання та тактико-технічні вимоги до нього
- •2.1. Умови роботи авіаційного обладнання
- •2.2. Тактико-технічні вимоги до авіаційного обладнання
- •1.2. Основні параметри атмосфери
- •1.3. Види польотів літаків в залежності від висоти
- •2. Вплив атмосферних параметрів
- •3. Вплив факторів, пов'язаних з динамікою польоту
- •4. Вплив факторів, пов'язаних з перебуванням екіпажу в герметичній кабіні літального апарата
- •5. Способи забезпечення життєдіяльності екіпажу. Системи індивідуального захисту
- •6. Принципи побудови герметичної кабіни вентиляційного типу
- •6.1. Призначення
- •6.2. Принципи побудови системи кондиціонування повітря
- •7. Засоби регулювання температури і тиску повітря
- •7.1. Програми регулювання тиску повітря в герметичній кабіні літака
- •7.2. Способи регулювання температури повітря в герметичній кабіні літака
- •Тема 2. Кисневе обладнання і висотне спеціальнеспорядження військових літальних апаратів
- •1. Класифікація систем кисневого живлення
- •1.1. Систем кисневого живлення безупинної подачі
- •1.2. Систем кисневого живлення перериваної подачі
- •1.3. Систем кисневого живлення комбінованої подачі
- •2. Заходи безпеки при роботі з кисневим обладнанням
- •3. Вимоги щодо експлуатації систем кисневого устаткування
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Вимоги щодо експлуатації систем кисневого живлення
- •3.3. Можливі несправності кисневого устаткування
- •4. Висотне спеціальне спорядження літака-штурмовика
- •4.1. Киснева маска км-34
- •4.2. Захисний шолом зш-5а
- •4.3. Протиперевантажувальний костюм ппк-1у
- •4.4. Вентиляційний костюм вк-зм
- •5. Кисневе обладнання
- •5.1. Основна киснева система
- •5.2. Крісельна киснева система
- •6. Катапультне крісло
- •6.1. Система управління катапультуванням
- •6.2. Електрообладнання катапультного крісла к-36л
- •6.3. Робота механізму управління катапультуванням
- •7. Особливості експлуатації системи кисневого живлення і висотного спеціального спорядження літака-штурмовика
- •7.1. Перевірка висотного спеціального спорядження
- •7.2. Заправка системи газоподібним киснем
- •7.3. Перевірка готовності кисневого обладнання до застосування
- •8. Висотне спеціальне спорядження літака-винищувача
- •8.1. Висотно-компенсаційний костюм вкк-6м
- •8.2. Герметичний шолом гш-6м
- •9. Комплект системи кисневого живлення літака-винищувача
- •9.1. Основна киснева система
- •9.2. Крісельна киснева система
- •10. Кисневий прилад кп-52м
- •11. Принцип роботи кко-5
- •11.1. Призначення та склад комплекту кисневого обладнання кко-5
- •11.2. Режими роботи кко-5
- •11.2.1. Робота комплекту кко-5 у герметичній кабіні
- •11.2.2. Робота комплекту кко-5 при розгерметизації кабіни на висоті понад 12 км
- •11.2.3. Робота комплекту кко-5 при аварійному покиданні льотчиком літального апарату
- •1.2. Коротка історія тактичних засобів повітряної розвідки
- •1.3. Характеристика об'єктів розвідки
- •1.4. Задачі повітряної розвідки
- •2. Класифікація та коротка характеристика тактичних засобів повітряної розвідки
- •2.1. Класифікація тактичних засобів повітряної розвідки
- •2.2. Коротка характеристика тактичних засобів повітряної розвідки
- •3. Особливості повітряного фотографування та обробки його результатів
- •3.1. Особливості повітряного фотографування
- •3.2. Організація аерофотослужб у військах
- •4. Призначення аерофотообладнання
- •5. Види повітряного фотографування
- •6. Класифікація аерофотоапаратів
- •7. Типова схема й основні вузли аерофотоапаратів
- •8. Склад і будова світлочутливих матеріалів
- •9. Поняття про сенсибілізацію і десенсибілізацію
- •9.1. Світлочутливі характеристики фотоматеріалів
- •9.2. Спектральні характеристики фотоматеріалів
- •10. Одержання зображення й обробка розвідматеріалів. Сенситометрія
- •10.1. Одержання фотографічного зображення
- •10.2. Сенситометрія
- •10.2.1. Основні поняття, що використовуються в сенситометрії:
- •10.2.2. Сутність випробування негативних аерофотоматеріалів полягає в наступному:
- •11. Кольорові та спектрозональні матеріали
- •12. Аерофотознімальні світлофільтри
- •13. Дефокусування оптичного зображення
- •14. Засоби компенсування дефокусування
- •15. Поняття про зсув зображення
- •16. Механічна компенсація зсуву зображення
- •17. Оптична компенсація зсуву зображення
- •17.1. Оптична компенсація зсуву зображення поворотом аерофотоапарата
- •17.2. Оптична компенсація зсуву зображення поворотом дзеркала чи призми
- •17.3 Оптична компенсація зсуву зображення поворотом оптичних клинів
- •Тема 4. Конструкція та технічне обслуговування аерофотоапаратів
- •1. Загальні відомості про кадрові аерофотоапарати
- •1.1. Аерознімок і його параметри
- •1.2. Склад кадрового аерофотоапарата
- •1.3. Елементи і механізми кадрових аерофотоапаратів
- •1.3.1. Аерофотооб'єктиви
- •Аерофотооб'єктиви
- •1.3.2. Аерофотозатвори
- •Параметри і характеристики аерофотозатворів
- •Вимоги до аерофотозатворів
- •Шторні аерофотозатвори
- •Жалюзійні аерофотозатвори
- •Центральні аерофотозатвори
- •1.3.3. Механізми транспортування аерофотоматеріалу Призначення та склад
- •Конструкція котушки для аерофотоплівки
- •Фрикційні муфти
- •1.3.4. Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу
- •Вимоги до точності вирівнювання аерофотоплівки
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу механічного типу
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу пневматичного типу
- •Механізми вирівнювання аерофотоматеріалу пнемомеханічного типу
- •Електричні механізми вирівнювання аерофотоматеріалу
- •1.3.5. Аерофотоілюмінатори
- •1.3.6. Аерофотоустановки
- •Вимоги до аерофотоустановок
- •Класифікація аерофотоустановок
- •Конструкції амортизаторів
- •2. Конструкції кадрових аерофотоапаратів
- •2.1. Денні однокамерні кадрові аерофотоапарати
- •2.1.1. Малоформатний кадровий аерофотоапарат а-39
- •2.1.2. Аерофотоапарат афа-ба з великим форматом кадру
- •2.1.3. Середньофокусний аерофотоапарат а-42 з великим форматом кадру
- •2.1.4. Середньофокусний аерофотоапарат а-54 з великим форматом кадру Комплект а-54 і основні конструктивні особливості
- •Камерна частина
- •Об’єктивна частина
- •Командний прилад
- •Електроблок
- •Світлоприймаючий пристрій
- •2.2. Денні багатокамерні кадрові аерофотоапарати
- •Двохкамерний аерофотоапарат а-72
- •2.3. Нічні однокамерні кадрові аерофотоапарати
- •Аерофотоапарат на-мк-75
- •3. Особливості експлуатації кадрових аерофотоапаратів
- •3.1. Експлуатаційні вимоги до розміщення фотоустаткування на летальних апаратах
- •3.2. Загальні вимоги до експлуатації аерофотоустаткування
- •3.3. Наземна експлуатація аерофотоапаратів
- •3.3.1. Попередня і передполітна підготовка
- •3.3.2. Підготовка до повторного вильоту і післяполітна підготовка
- •3.3.3. Регламентні роботи
- •3.3.4. Особливості технічної експлуатації при зміні зовнішніх умов
- •3.3.5. Ремонт фотоустаткування
- •4. Призначення, складові та принцип дії щілинних аерофотоапаратів
- •4.1. Призначення і принцип дії щілинних аерофотоапаратів
- •4.2. Структурна схема щілинного аерофотоапарата
- •4.3. Види аерофотографування, які виконуються за допомогою щілинних аерофотоапаратів
- •4.4. Особливості кінематичної й електричної схем щілинних аерофотоапаратів
- •5. Конструкції щілинних аерофотоапаратів
- •5.1. Основні технічні дані щілинних аерофотоапаратів
- •5.2. Автоматичний щілинний аерофотоапарат ащафа-5
- •5.2.1. Загальна характеристика аерофотоапарата ащафа-5
- •5.2.2. Основні технічні дані ащафа-5
- •5.2.3. Опис аерофотоапарата ащафа-5
- •Камерно-касетна частина
- •Об'єктивна частина
- •Командний прилад
- •Блок керування
- •Електромашинний підсилювач удм-150а
- •5.2.4. Взаємодія частин аерофотоапаратів й опис принципової електричної схеми
- •Вирішуючий пристрій
- •Електропривід
- •Механізм відпрацьовування ширини щілини
- •Механізм дистанційного переводу діафрагми
- •Випрямляч
- •6. Особливості експлуатації щілинних аерофотоапаратів
- •7. Аерофотоприставки
- •7.1. Призначення та режими роботи аерофотоприставок
- •7.1.1. Призначення і будова аерофотоприставок
- •7.1.2. Режими роботи аерофотоприставок
- •7.2. Конструкція та принцип дії аерофотоприставки фарм-2
- •7.2.1. Основні дані фотоприставки фарм-2
- •7.2.2. Опис основних частин фотоприставки фарм-2
- •Фотокамера
- •Командний прилад
- •Лупа наведення
- •7.3. Принципова схема аерофотоприставки фарм-2
- •Тема 5. Спеціальні технічні засоби повітряної розвідки
- •1. Інфрачервоні засоби повітряної розвідки
- •1.1. Особливості інфрачервоних засобів повітряної розвідки і їх класифікація
- •1.2. Типові схеми інфрачервоних систем повітряної розвідки
- •1.2.1. Інфрачервоні фотографічні системи
- •1.2.2. Аерофотоапарати із застосуванням електронно-оптичних перетворювачів (афа-еоп)
- •1.2.3. Евапорограф
- •1.2.4. Шаровий перетворювач
- •1.2.5. Іч телевізійні системи
- •1.2.6. Тепловізори
- •1.3. Пристрої розгортки
- •1.3.1. Прямолінійна рядкова розгортка
- •1.3.2. Криволінійна рядкова розгортка
- •1.4. Основні характеристики інфрачервоних засобів повітряної розвідки
- •1.4.1. Порогова чутливість системи Dпор
- •2. Аеромагнітометри
- •2.1. Коротка характеристика магнітного поля Землі
- •2.2. Принцип дії магнітометричних систем
- •2.3. Ферозондові аеромагнітометри
- •2.4. Ядерні аеромагнітометри
- •3. Гідроакустичні станції повітряної розвідки
- •3.1. Стислі відомості про гідроакустичне поле
- •3.2. Гідроакустичні датчики
- •3.2.1. П'єзоелектричні перетворювачі
- •3.2.2. Магнітострикційні перетворювачі
- •3.3. Структурні схеми авіаційних гідроакустичних систем
- •3.4. Особливості використання гідроакустичних систем
- •Список літератури
- •Тема 1. Забезпечення життєдіяльності екіпажу військових літальних апаратів в умовах висотного польоту 11
- •Тема 2. Кисневе обладнання і висотне спеціальнеспорядження військових літальних апаратів 23
- •Тема 3. Повітряна розвідка та основи повітряного фотографування 61
- •Тема 4. Конструкція та технічне обслуговування аерофотоапаратів 112
- •Тема 5. Спеціальні технічні засоби повітряної розвідки 201
5.2.2. Основні технічні дані ащафа-5
1. В АЩАФА-5 встановлюються в різних варіантах такі об'єктиви:
об'єктив «Оріон 1-А» з фокусною відстанню 200 мм, відносним отвором 1:6,8 і кутом поля зору 92°;
об'єктив «Руссар-29» з фокусною відстанню 70 мм, відносним отвором 1:6,3 і кутом поля зору 122°.
2. АЩАФА-5 має дві експозиційні щілини, ширина яких змінюється від 0,5 до 6 мм і два транспортуючих механізми, кожний з яких розрахований на зарядку неперфорованої чи перфорованої аероплівки шириною 19 см, довжиною 28,5 м.
Величина витримок, у залежності від ширини щілини, встановлюється дистанційно від командного приладу і може бути рівною 1/50, 1/100, 1/200 і 1/400 секунд.
Швидкість руху аероплівки забезпечується в межах від 30 мм/с до 300 мм/с, що дозволяє виконувати повітряне фотографування з різними об'єктивними частинами в діапазоні висот від 70 до 1200 м і швидкостей від 500 до 1500 км/год.
Аерофотоапарат працює від джерела постійного струму напругою 27 В ± 10%.
Споживаний струм:
при температурі + 15°С – +25°С – до 25 амперів;
при температурі -60°С – до 40 амперів.
Включення і вимикання електрообігрівачів здійснюється автоматично за допомогою терморегулятора.
АЩАФА-5 працює як у нормальних умовах, так і при температурі навколишнього повітря від + 50°С до -60°С, відносній вологості повітря до 98% при температурі від + 15°С до + 25°С, вібраціях з частотами від 10 до 200 Гц.
5.2.3. Опис аерофотоапарата ащафа-5
До повного комплекту аерофотоапарата АЩАФА-5 входять такі основні частини:
Камерно-касетна частина.
Об'єктивна частина.
Командний прилад.
Блок керування.
Електромашинний підсилювач УДМ-150Д.
Перетворювач МА-100М.
Датчик швидкості ДС-1200.
Прилад настроювання.
Електроджгути.
При наявності на літаку перетворювача типу МА-100М, що забезпечує живлення 115 В, 400 Гц, і датчика швидкості типу ДС-1200, останні можуть бути використані для роботи в комплекті АЩАФА-5 замість тих, що входять у його комплект.
Комплект АЩАФА-5 повинний працювати з радіовисотоміром РВ-2.
Камерно-касетна частина
В АЩАФА-5 камерна і касетна частина об'єднані в одне ціле. Камерно-касетна частина заряджається двома аероплівками, що перемотуючись, проходять при своєму русі перед щілинами, що експонують, 2 (рис. 4.56).
Рис. 4.56. Конструктивна схема аерофотоапарата АЩАФА-5:
1 – об'єктивна частина; 2 – щілини для фотографування; 3 – валики, що тягнуть;
4 – котушки, що змотують; 5 – кришка камерно-касетної частини;
6 – котушки, що намотують; 7 – підставка камерно-касетної частини
У площині кожної щілини поверхня емульсійного шару кожної аероплівки збігається з фокальною площиною аерофотоапарата. Рух аероплівки здійснюється за допомогою транспортуючих механізмів, що їх ведут, ланками яких є валики, що приводяться в рух через кінематичний ланцюг виконавчим електродвигуном Д1 (рис. 4.57).
Рис. 4.57. Кінематична схема камерно-касетної частини:
1 – механізм передачі руху від електродвигуна Д-75 (Д1) на механізм перемотування аероплівки;
2 – направляючі валики; 3 – ведучі (тягнучі) валики перемотування аероплівки;
4 – щілина і механізм зміни ширини щілини; 5 – електродвигун механізму зміни ширини щілини;
6 – сигналізатор перемотування аероплівки; 7 – котушки, що змотують; 8 – котушки, що намотують; 9 – тахогенератор ТПП-1; 10 – електродвигун; 11 – лічильник терміну служби;
12 – лічильник експонованої аероплівки.
Ширина щілини, що експонує, відпрацьовується автоматично в залежності від установленої величини витримки і швидкості руху аероплівки за допомогою механізму відпрацьовування ширини щілини
На зовнішній стороні камерно-касетної частини змонтовані два механічних сигналізатори перемотування аероплівки, кінематично зв'язані з півосями котушок, що змотують.
Кулачки, розташовані на осях механічних сигналізаторів, забезпечують миготіння лампочки електричної сигналізації перемотування аероплівки на командному приладі. Зовні камерно-касетної частини змонтований такий лічильник метражу, що показує запас неекспонованої аероплівки на одній з котушок, що змотують. Там же кріпляться електронагрівачі і колодка штепсельного рознімання.
На кришці камерно-касетної частини встановлений рівень з ціною розподілу 1о і целулоїдна пластинка для записів. Крім того, на кришці нанесена стрілка, що вказує орієнтацію аерофотоапарата щодо напрямку польоту літака.
У середині камерно-касетної частини розміщені
- вузол електропривода;
- вузол регулювання ширини щілини, що експонує;
- два транспортуючих механізми.
Вузол електропривода містить:
Електродвигун типу Д-75 (Д1), який використовується для перемотування аероплівки. Він працює в комплекті з електромашинним підсилювачем УДМ-150А.
Тахогенератор типу ТГП-1, що приєднаний безпосередньо до осі електродвигуна Д1 (рис. 4.57). Він являє собою генератор постійного струму з порушенням від постійного магніту і призначений для одержання напруги, що пропорційно змінюється від швидкості обертання.
3. Кінематичний ланцюг, що передає рух від електродвигуна Д1 на ведучі валики і фрикціон котушок, що намотують.
Вузол регулювання ширини щілини, що експонує, складається з наступних елементів:
Електродвигуна типу МУ-010 (Д3), призначеного для переміщення ламелей щілини.
Реверсивної електромагнітної муфти з тахогенератором типу 2РТ-200 (РТ2), що забезпечує зміну напряму руху ламелей паралелограмів щілини.
Потенціометра з кінцевими вимикачами (R50).
Двох паралелограмів з ламелей і траверс.
Усі перераховані елементи даного вузла зв'язані між собою кінематичним ланцюгом.
В аерофотоапараті АЩАФА-5 є два транспортуючих механізми (рис. 4.56): задній і передній. За конструкцією обидва механізми аналогічні, різниця полягає лише в положенні котушок, що намотують і змотують. У задньому транспортуючому механізмі котушка, що намотує, розташована вгорі, а що змотує – унизу. У передньому транспортуючому механізмі навпаки, котушка, що намотує, розташована внизу, а що змотує – вгорі.
Унаслідок різного положення котушок транспортуючі механізми мають різні схеми зарядки (рис. 4.58).
Рис. 4.58. Схема зарядки аероплівки
Кожний із транспортуючих механізмів складається з котушок, що змотують і намотують, та кінематичних ланок, що забезпечують перемотування аероплівки.
У наслідок постійного збільшення діаметра котушки, яка намотує, перемотування аероплівки без фрикціону викликало б поступове збільшення швидкості перемотування аероплівки перед щілиною, що експонує, що порушило б синхронізацію швидкостей руху зображення місцевості й аероплівки. Тому котушка, яка намотує, зв'язана з кінематичним ланцюгом через фрикціон. Фрикціон забезпечує пробуксовування котушки, яка перемотує, при зміні її діаметра по мірі намотування аероплівки, а також забезпечує необхідну щільність намотування аероплівки. Аналогічно є фрикціон і на котушці, що змотує, який призначається для гальмування котушки, яка змотує, під час перемотування аероплівки від довільного розкручування.
Обидва фрикціони улаштовані таким чином, що сила тертя в них може регулюватися. При зарядці аероплівки транспортуючі механізми відкидаються убік (рис. 4.59) без порушення кінематичного ланцюга, що полегшує зарядку камерно-касетної частини і не порушує плавності силової передачі від електродвигуна до ведучого валика.
У центрі камерно-касетної частини розташований лічильник терміну служби апарата, електронагрівачі і штепсельні рознімання. Лічильник терміну служби одержує рух з фрикціону котушки, яка змотує. Ціна розподілу лічильника відповідає приблизно 10 метрам перемотаної аероплівки.