Практична робота №2

I Організаційна частина: проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.

ІІ Тема: Визначення рівня розвитку опорно-рухового апарату Мета: Засвоїти методику визначення рівня розвитку деяких показників опорно-рухового апарату: постави, стопи, м’язової сили Обладнання: Антропометр, темна дошка, кювета з дрібною крейдою, лінійка, розчин хлораміну, шматочки бинту по 10 см, таблиці визначення постави (за З.П. Ковальковою).

Ііі Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів:

Запитання до студентів:

1. Особливості розвитку черепа у дітей та підлітків.

2. Вікові особливості розвитку хребта.

3. Вікові особливості розвитку верхніх та нижніх кінцівок.

4. Розвиток рухових навичок, координації рухів з віком.

5. Антропометрія. Методики визначення антропометричних даних.

IV Зміст основної частини заняття

1. Повторити характеристику різних осанок та форм стопи (усна співбесіда).

2. Ознайомитися та записати методику визначення м’язової сили.

3. Провести необхідні заміри для визначення типу постави, стопи, м’язової сили.

4. Визначити рівень розвитку опорно-рухового апарату.

V Формування вмінь і навичок у студентів

1. Визначення постави.

Постава – звична невимушена поза людини, що стоїть, залежить від форми хребта, рівномірності розвитку та тонусу мускулатури торсу.

Для визначення постави проводять візуальні спостереження над положенням лопаток, рівнем плечей, положенням голови.

Спостереження доповнюються інструментальним дослідженням глибини шийного та поперекового прогинів та довжини хребта за методом Ковалькової.

З цією ж метою до обстежуваного, який стоїть у звичній позі, прикладають ззаду антропометр (рейка з сантиметровими діленнями) так, щоб він був у строго вертикальному положенні та торкався хребта в одній точці.

Лінійкою вимірюють відстань від антропометра до остистого відростка 7-го шийного вигину – а), та до найбільш глибокої частини поперекової кривизни (глибина поперекового вигину – б).

Вимірюють довжину хребта. Для цього досліджуваного ставлять по команді „струнко”, антропометр встановлюють позаду та паралельно середній лінії тіла, але не торкаючись хребта. За допомогою поперечної лінійки вимірюють висоту стояння верхньої точки хребта – кісткова точка черепу, яка найбільш низько прощупується в потиличній області вздовж середньої лінії та його кінця (кінець куприка). Різниця між висотою стояння цих точок і складає довжину хребта.

Отримані цифрові показники глибини шийної точки та поперекового вигину порівнюють з даними таблицями З.П. Ковалькової, враховуючи при цьому стать (Х – хлопчики, Д – дівчатка) та довжину хребта.

Нормальна (правильна) постава: показники глибини шийного та поперекового вигинів близькі по значенню та коливаються в межах 3-4 см в молодшому шкільному віці та 4-5,5 см в середньому та старшому; корпус утримується прямо, голова піднята, плечі розправлені та знаходяться на одному рівні, живіт підтягнутий, ноги прямі.

1. Сутулувата постава: глибина шийного вигину збільшується, поперековий згладжується. Голова нахилена вперед, плечі опущені.

2. Лордотична постава: збільшується поперековий вигин, згладжується шийний, живіт випинається, верхня частина тулубу трохи відкинута назад.

3. Кіфотична постава: характеризується збільшенням глибини як шийного, так і поперекового вигинів, спина кругла, плечі опущені, голова нахилена вперед, живіт випнутий.

4. Випрямлена постава: характеризується зменшення показників обох вигинів, спина випрямлена, живіт підібраний.