- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів.
- •4.2.3.Транскордонне забруднення поверхневих вод.
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.5. Якість питної води та ії вплив на здоров’я населення.
- •4.6. Заходи щодо покращання стану водних об’єктів
4.5. Якість питної води та ії вплив на здоров’я населення.
Вода є основою існування життя на Землі. Вона є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вода необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах.
Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.
Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України.
В області використовуються такі водоносні горизонти:
Четвертинний;
Харківський;
Бучацький;
Верхньокрейдяний;
Нижньокрейдяний.
Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони). Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань.
Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.
Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, вміст яких майже в 2 рази перевищує вимоги Держстандарту.
З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у місті Ніжин у підземних резервуарах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Щорс та м. Мена встановлено станції знезалізнення.
Якість питної води постійно контролюється відомчими лабораторіями в містах Чернігові, Ніжині, Прилуки, Ічні, Бахмачі, смт. Ріпки і на договірних засадах міськ-, райсанепідемстанціями в інших містах і селищах.
Згідно проведених у 2009 році лабораторних досліджень якості питної води централізованого водопостачання було визначено перевищення вмісту наступних показників, що не відповідає чинному стандарту на питну воду і в більшості випадків зумовлено надлишковим вмістом їх у водоносних горизонтах, де формуються підземні води :
заліза - 1,2-1,9 ГДК в Борзнянському, Варвинському, Ічнянському, Ріпкинському, Семенівському районах, м. Ніжин; 2,2-6,0 ГДК – Чернігівському, Срібнянському, Талалаївському, Менському районах та в м. Чернігові;
фтору - 1,4-1,8 ГДК в Ічнянському, Менському, Прилуцькому районах та в м. Прилуки;
марганцю від 1,1-3,5 ГДК в Городнянському, Ріпкинському районах та м. Чернігові.
Виявлено перевищений вміст (токсикологічний показник) нітратів (1,8 ГДК) у питній воді комунального водопроводу в м. Семенівка.
В цілому по області перевищення вмісту нітратів у воді колодязів загального користування в районах області залишається на рівні 2008 року (1,3-20) ГДК, збільшилось - в Бобровицькому , Варвинському, Городнянському, Козелецькому, Корюківському, Ніжинському, Н-Сіверському, Ріпкинському, Семенівському, Талалаївському, Щорському районах та м. Прилуки; нітритів - 1,4 – 3,8 ГДК , збільшилось - в Бахмацькому, Ічнянському, Коропському, Ніжинському, Сосницькому районах та в м. Прилуки.
Визначений вміст пестицидів у питній воді централізованого водопостачання в межах діючих нормативів: гексахлорциклогексан <0,005, метафос - 0,001, ртутьорганічні – нижче < 0,005, ДДВФ <0,2, децис <0,01, актара <0,01, прометрин <0,1 .
Проведеними вірусологічними дослідженнями виявлено антиген аденовірусів у питній воді комунальних водопроводів м.Корюківка, м.Прилуки, м.Остер, м.Щорс, смт. Ладан та смт.Талалаївка та у питній воді сільського водопроводу - с. Авдіївка Сосницького району; антиген ротовірусу у питній воді сільського водопроводу – с. Радгоспне Ніжинського району.
Перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів (стронцій-90, цезій-137) не виявлялось.
Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області через водний фактор передачі не зафіксовано.
На сьогоднішній день основною проблемою з водопостачання Чернігівської області залишається підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі.