4.3. Якість поверхневих вод

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.

Відбір проб та гідрохімічний аналіз поверхневих вод області в 2009 році здійснювався Деснянським басейновим управлінням, Державною екологічною інспекцією Чернігівської області, Чернігівською обласною санітарно – епідеміологічною станцією, Чернігівським обласним центром з гідрометеорології, КП «Чернігівводоканал» та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «ТехНова». Поверхневі води контролювались відповідно до затверджених відомчих планів робіт. Якісний стан поверхневих водних об’єктів області в створах спостережень не набув суттєвих змін в порівнянні з 2008 роком. Як і раніше відмічалися перевищення норм гранично – допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення (далі ГДК) по залізу загальному, марганцю, фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійного. Підвищений вміст заліза загального та марганцю пояснюється переважно природними факторами: за рахунок їхнього вимивання з кристалічних порід українського щита і проходженням річкових водних об'єктів області по заболоченій і лісистій місцевості. Перевищення ГДК по фосфатах, біохімічному споживанню кисню та іноді азоту амонійному зумовлені в основному антропогенним навантаженням. Очисні споруди підприємств України, Білорусії, Російської Федерації працюють неефективно через застаріле обладнання, технології, перевантаження або недовантаження. Слід відзначити, що в 2009 році простежувались тенденція збільшення марганцю, як в поверхневих, так і в дренажних водах на типових осушувальних системах.

Сезонні і річні коливання гідрохімічних показників пояснюються переважно природними факторами: опадами, температурою, коливаннями витрат самих водних об’єктів, тощо.

Річка Дніпро. Контролювався гідрохімічний стан в створах на кордоні з Білоруссю: с. Кам’янка Ріпкинського р-ну та с. Дніпровське Чернігівського району. Кисневий режим на протязі року був задовільним – середня концентрація 9,85 мгО₂/дм³, а за час спостереження концентрація коливалась в межах 6,9 ÷ 11,2 мгО₂/дм³. Незначно змінився, в порівнянні з 2008 роком вміст заліза загального, фосфатів, амонію сольового. Перевищення цих показників порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям складали:

- заліза загального – в 2,9 рази;

- марганцю – в 5,7 рази;

- фосфатів – в 1,5 рази.

Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення практично не змінились в порівнянні з 2008 роком. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2 класу (чисті).

Річка Сож – ліва притока р. Дніпро. Контрольний створ Деснянського басейнового управління водних ресурсів та Чернігівської обласної санітарно – епідеміологічної станції на кордоні з Білоруссю, с. Ст. Яриловичі Ріпкинського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – середня концентрація 9,9 мгО₂/дм³, а за час спостереження концентрація коливалась в межах 8,91 – 10,7 мгО₂/дм³.

В порівнянні з 2008 роком – зменшилась кількість азоту амонійного, заліза загального, але збільшилась кількість фосфатів, марганцю. Перевищення концентрацій цих показників, порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям у 2009 році складали:

- заліза загального – в 3,5 рази;

- фосфатів – в 2,9 рази;

- марганцю – в 5,7 рази.

Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення практично не змінились порівняно з 2008 роком. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3 класу (помірно-забруднені).

Річка Десна – ліва притока р. Дніпра.

Якість води у головній водній артерії області контролювалась починаючи з кордону з Російською Федерацією і закінчуючи кордоном з Київською областю.

Кисневий режим у всіх створах був задовільним – 7,2 – 10,74 мгО₂/дм³.

Порівняно з 2008 роком гідрохімічна якість поверхневих вод у створах р. Десна практично не зазнала значних змін, спостерігались тільки поодинокі коливання концентрацій окремих показників, в першу чергу: заліза загального, фосфатів, марганцю та інших пов’язаних з погодними умовами. Перевищення концентрацій цих показників, порівняно з ГДК, по середньорічним концентраціям, складали:

- заліза загального – 2,0 -3,7 рази;

- фосфатів – 2,76 – 3,24 рази;

- марганцю – 3,7 – 9,3 рази.

Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення і їх значення, з невеликим відхиленням, відповідали сезонним даним 2008 року. За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2 класу (чисті).

Центральною геофізичною обсерваторією наявність хлорорганічних пестицидів у воді не виявлена.

Річка Снов – права притока р. Десна. Якість води контролювалась від кордону з Російською Федерацією в створі с. Тимоновичі Семенівського району до гирла річки в створі с. Брусилів Чернігівського району.

Кисневий режим у всіх створах був задовільним – 7,46 – 9,8 мгО₂/дм³.

Порівняно з 2008 роком гідрохімічна якість поверхневих вод р. Снов залишилась без змін. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали:

- заліза загального – 1,8 – 4,0 рази;

- фосфатів – 1,94 – 2,53 рази;

- марганцю – 2,2 – 7,8 рази.

Концентрації інших гідрохімічних показників відповідали нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення .

Дані гідрохімічних аналізів свідчать, що головними забруднювачами р. Снов та її приток є промислові і сільгосппідприємства Брянської області Російської Федерації.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2 класу (чисті).

Річка Судость – права притока р. Десна. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Грем’яч Новгород-Сіверського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,2 – 9,4 мг О₂/дм³. Гідрохімічні показники, порівняно з 2008 роком, практично не змінились. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали:

- заліза загального – 2,2 – 2,6 рази;

- фосфатів – 2,47 – 3,06 рази;

- БСК – 1,14 рази (2,02 – 2,2 мгО₂/дм³).

Концентрація інших гідрохімічних показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена).

Річка Шостка – ліва притока р. Десна. Створ 0,1 км вище гирла, с. Пирогівка Новгород-Сіверського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,2 мг О₂/дм³. Гідрохімічні показники, порівняно з 2008 роком, практично не змінились. Перевищення середньорічних концентрацій показників порівняно з нормами ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали:

- заліза загального – 1,1 рази;

- нітритів – 1,1 рази.

Концентрація інших гідрохімічних показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена).

Річка Ірпа – ліва притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Городок Семенівського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,87. Порівняно з 2008 роком якість води погіршилась. Збільшилась концентрація заліза загального (1,03 рази), марганцю (1,56 рази), фосфатів (1,51 рази). Перевищення норм ГДК по деяким показникам складали:

- заліза загального – 2,8 рази;

- фосфатів – 6,6 рази;

- марганцю – 7,4 рази.

Інші показники знаходились в межах норм для водойм рибогосподарського призначення. Забруднюють річку підприємства Брянської області Російської Федерації.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена).

Річка Ревна – ліва притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Леонівна, Семенівського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 8,2 мгО₂/дм³. Якість води залишилася на рівні минулорічних показників. Перевищення концентрацій деяких речовин, порівняно з ГДК, складали:

- заліза загального – 1,2 рази;

- марганцю – 9 раз;

- фосфатів – 2,2 рази.

Концентрація інших речовин відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2-му класу (чисті), але знаходиться на межі 3-го класу.

Річка Цата – права притока р. Снов. Створ на кордоні з Російською Федерацією, с. Клюси Щорського р-ну. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,23 мгО₂/дм³. Порівняно з 2008 роком в 1,28 рази збільшився вміст марганцю, але зменшився вміст фосфатів в 1,8 раз. Перевищення норм ГДК по деяким показникам складали:

- заліза загального – 6 раз;

- фосфатів – 2,2 раз;

- марганцю – 12;

- БСК – 1,15 рази.

Концентрація інших речовин відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2-му класу (чисті).

Річка Сейм – ліва притока р. Десни. Якість води контролювалась від с. Мельня на кордоні з Сумською областю до гирла річки в створі с. В.Устя Менського району.

Кисневий режим на протязі року був задовільним – 10,2 мгО₂/дм³. Порівняно з 2008 роком гідрохімічний стан поверхневих вод покращився: зменшилась кількість фосфатів та заліза загального. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали:

- заліза загального – 1,2 - 1,7 рази;

- марганцю – 4,8 – 9,3 рази;

- фосфатів – 2,06 – 2,38 рази.

Концентрація інших показників відповідала нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2-му класу (чисті).

Річка Стрижень – права притока р. Десна. Створ у м. Чернігів гирло річки. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,6 мгО₂/дм³, але іноді був значно нижчий за норму-6,0 мг О₂/дм³ . Погіршення гідрохімічного стану р. Стрижень пов’язане зі значним постійним антропогенним впливом міста: зливові води з більшої частини м. Чернігова потрапляють в річку без попередньої очистки, що веде до засмічення водного об’єкту сміттям, побутовими відходами та погіршення гідрохімічного складу води.

Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали:

- заліза загального – 3,75 рази;

- марганцю – 16,7 рази;

- фосфатів – 3,6 рази;

- БСК – 1,66 рази.

Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Річка Стрижень потребує нагальної допомоги для оздоровлення.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно забруднені), але наближена до 4-го класу (забруднені).

Річка Білоус – права притока р. Десна. Створи: 4 км вище м. Чернігів, вище та нижче скиду очисних споруд КП «Чернігівводоканал», гирло річки.

В створі 4 км вище міста кисневий режим на протязі року був задовільним – 9,2 мгО₂/дм³. Спостерігається перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення:

- заліза загального – 2,9 рази;

- фосфатів – 1,29 рази;

- азоту амонійного – 1,1 рази.

В створі 4 км нижче міста, (гирло річки) кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,6 мгО₂/дм³. Порівняно з минулими роками значення гідрохімічних показників зменшилися, але покращення якості води майже не відбувається. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали:

- заліза загального – 5,2 рази;

- марганцю – 4,9 рази;

- фосфатів – 22,7 рази;

- БСК – 1,85 рази;

- азоту амонійного – 5,08 рази.

Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Забруднення вод р. Білоус відбувається переважно за рахунок скиду очисних споруд КП «Чернігівводоканал» м. Чернігова, скид яких перевищує витрати самої річки в 20-30 разів.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 4-му класу (забруднені).

Річка Остер – ліва притока р. Десна. Досліджувався гідрохімічний стан від м. Ніжин до гирла річки. Кисневий режим на протязі року був задовільним – 7,85 – 9,34 мгО₂/дм³. Порівняно з 2008 роком стан поверхневих вод не змінився. Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали:

- заліза загального – 1,2 - 6 рази;

- марганцю – 4,8 - 6 рази;

- фосфатів – 3,2 – 4,53 рази;

- БСК – 1,13 -1,73 рази.

Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 2-му класу (чисті).

Річка Удай – права притока р. Сула. Досліджувався гідрохімічний стан від створу 1 км вище м. Прилуки до створу на кордоні з Полтавською областю 1км нижче с. Нова Гребля. Кисневий режим на протязі року був задовільний -8,3 мгО₂/дм³. Порівняно з 2008 роком стан поверхневих вод не змінився. Негативно впливає на гідрохімічний стан річки скид недостатньо очищених стічних вод КП «Варваводоканал» та КП «Прилукитепловодопостачання». Перевищення норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення, складали:

- заліза загального – 1,1 - 2,3 рази;

- марганцю – 2,6 - 3,6 рази;

- фосфатів – 2,5 – 10,9 рази;

- БСК – 1,14 рази.

Інші показники знаходились в межах норм ГДК для водойм рибогосподарського призначення.

За комплексною оцінкою якості на основі індексу забруднюючих речовин якість води відповідає 3-му класу (помірно - забруднена).

У 2009 році експедицією продовжені роботи по нагляду за якістю дренажних вод на 25 осушувальних системах Чернігівської області згідно вимогам «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель» (НД 33-5.5-15-2008р.).

Розміщення точок відбору в місцях кінцевих скидів дренажних вод в водоприймачі дає змогу контролювати якість води всього водозбору системи. Хімічні лабораторні вимірювання проводилися з метою отримання показників хімічного складу дренажних вод, а також виявлення якісної оцінки речовин – забруднювачів, таких як нітритний азот, нітратний азот, амонійний азот, хлориди, Fe₂O₃, важкі метали (Cu, Mn, Cr⁺⁴, Cr⁺⁶, Ni).

Згідно з матеріалами досліджень на якісний склад дренажних вод впливає ряд чинників: антропогенні (літні табори для випасу худоби, несанкціоновані сміттєзвалища, залишки складів мінеральних добрив та пестицидів), природні (нітрифікація, амонітизація, мінералізація донних відкладень), техногенні (незадовільний технічний стан систем і т. і.).

Джерелом аміакових сполук в дренажних водах є азотовміщуючі речовини, що потрапляють в поверхневі і дренажні води різними шляхами: з накопичених твердих відходів несанкціонованих сміттєзвалищ, накопичених органічних відходів життєдіяльності сільськогосподарських тварин, залишків складів мінеральних добрив та пестицидів, мінералізації донних відкладень каналів. Утворення нітритів і нітратів (нітрифікація) зумовлено наступним окисленням аміакових сполук.

Кількісний вміст такого забруднювача як нітритний азот, в порівнянні з минулим роком (0,0003 - 0,0426 мг/дм³) в 2009 р. дещо збільшився і становить 0,0006 - 0,0326 мг/дм³, (ГДК < 1,0 мг/дм³). Більшість випадків збільшення припадає на початок вегетаційного періоду. Значне збільшення відбулось на о/с «Млинок» – в 20 разів, о/с «Петрівська» – в 10 разів, о/с «Крюкова», о/с «Чамарово», о/с «Турчанка», о/с «Кучинівка», о/с «Тур’я» від 2,5 до 4,5 разів. Слід відзначити зменшення нітритного азоту в порівнянні з минулим роком на початок вегетаційного періоду на о/с «Доч Гали» – в 10 разів, та на середину вегетаційного періоду на о/с «Турчанка», о/с «Кучинівка», о/с «Тур’я» в 4,5 - 10,8 рази.

Вміст такого забруднювача як нітратний азот в порівнянні з минулим роком (0,0452 - 1,1358 мг/дм³) в 2009 р. збільшився майже на всіх осушувальних системах в 1,14-7 рази і становить 0,0339 - 0,4065 мг/дм³ (ГДК < 10,2 мг/дм³), але граничнодопустимої концентрації не перевищує. Слід відзначити значне зменшення нітратного азоту на середину вегетаційного періоду на о/с «Кучинівка», о/с «Тур’я», о/с «Турчанка» в 12 - 33 рази.

Вміст амонійного азоту на о/с «Калита Гало», о/с «Смолянка» (шлюз №3), о/с «Кучинівка», о/с «Тур’я» в 2009 р. перевищує (ГДК < 1,6 мг/дм³) в 1,02 - 1,22 рази.

На інших осушувальних системах вміст амонійного азоту в межах норми, але в порівнянні з минулим роком його вміст збільшився в 1,12 - 6,25 рази на осушувальних системах: «Калита Гало», «Турчанка», «Тур’я», «Млинок», «Чамарово» (на початок вегетаційного періоду), «Смолянка» (шлюз №3), «Крюкова», «Чамарово», «Кучинівка» (на середину вегетаційного періоду). На о/с «Смолянка» (шлюз № 7) вміст його на початок вегетаційного періоду збільшився в 16,5 рази, але граничнодопустимої концентрації він не перевищує. На деяких осушувальних системах в порівнянні з минулим роком спостерігається зменшення вмісту амонійного азоту в 1,68 - 9,3 рази. На осушувальних системах «Доч Гали», «Крюкова», «Черниш» – на початку вегетаційного періоду, «Остер I ч.», «Калита Гало», «Турчанка», «Тур’я», «Млинок» – на середину вегетаційного періоду.

Кількісний вміст хлоридів в 2009 році становить 9,4305 - 30,9859 мг/дм³, в порівнянні з минулим роком (6,70 - 31,80 мг/дм³) залишився майже на тому рівні, та не перевищує граничнодопустимі концентрації (ГДК < 350 мг/дм³).

Так, на початку вегетаційного періоду в порівнянні з минулим роком збільшився вміст хлоридів на о/с «Остер I ч.» – в 1,2 рази, о/с «Калита Гало» – в 2,2 рази, о/с «Крюкова» – в 1,1 рази, о/с «Чамарово» – в 1,15 рази, о/с «Турчанка» – в 1,2 рази, о/с «Кучинівка» – в 1,3 рази, о/с «Млинок» – в 1,5 рази, але зменшився на о/с «Смолянка» (шлюз № 7) – в 1,6 рази, о/с «Доч Гали» – в 1,46 рази, о/с «Петрівська» – в 1,4 рази, о/с «Черниш» – в 1,26 рази та о/с «Тур’я» – в 1,1 рази. На середину вегетаційного періоду на о/с «Чамарово» – в 1,3 рази, о/с «Черниш» – в 1,6 рази, о/с «Кучинівка» – в 1,1 рази, о/с «Млинок» – в 1,36 рази і зменшився на о/с «Смолянка» (шлюз № 3) – в 1,2 рази, о/с «Остер I ч.» – в 1,1 рази, о/с «Крюкова» – в 1,1 рази, та о/с «Турчанка» – в 1,36 рази.

В звітному році на всіх осушувальних системах на підставі проведеного аналізу спостерігається наявність Fe₂O₃ вміст якого в дренажних водах в 2009 році зменшився і складав 0,0293 – 1,7440 мг/дм³, що в 5 випадках із 24 перевищує норму (ГДК < 0,857 мг/дм³) в 1,1 – 2 рази (в 2008 році вміст Fe₂O₃ складав 0,9053 - 6,8617 мг/дм³, що в 10 випадках із 33 перевищує норму в 1,05 - 8 разів).

Перевищення ГДК за вмістом Fe₂O₃, спостерігається на початку вегетаційного періоду на о/с «Калита Гало» – в 1,6 рази, о/с «Турчанка» – в 1,1 рази, о/с «Тур’я» – в 1,2 рази. На середину вегетаційного періоду на о/с «Крюкова» – в 1,2 рази, о/с «Кучинівка» – в 2 рази.

Збільшення Fe₂O_3, що перевищує ГДК в більшості випадків припадає на початок вегетаційного періоду (4 випадки із 5).

Вміст марганцю в 2009 р. в порівнянні з минулим роком (0,003 – 0,37 мг/дм³) в 12 із 20 проб складає 0,02 – 0,48 мг/дм³ (ГДК < 0,1 мг/дм³), що перевищує ГДК від 1,1 до 4,8 рази в 5 із 7 проб.

Перевищення ГДК спостерігається на середину вегетаційного періоду на о/с «Остер – І ч» – в 1,1 рази, о/с «Смолянка» (шлюз № 7) – в 1,3 рази та (шлюз №3) – в 1,2 рази, о/с «Крюкова» – в 2,1 рази, о/с «Черниш» – в 4,8 рази.

Інші важкі метали (Сu, Ni, Cr⁺³,Cr⁺⁶) в дренажних водах не виявлені.

За результатами хімічних вимірювань дренажні води за 2000 - 2009 р. прісні, сухий залишок 0,1 - 0,5 г/дм³, гідрокарбонатно-кальцієві, першого, другого та третього типу (за класифікацією Альокіна О.А.).

Ґрунтові води за хімічним складом дуже різноманітні. В той же час характерно переважання гідрокарбонат-іону в аніонному складі і магнію та кальцію – серед катіонів. По співвідношенню між аніонами і катіонами води відносяться до гідрокарбонатно-кальцієвих, І, ІІ та ІІІ типу (згідно класифікації Альокіна О.А.). Сухий залишок в 2009 р. склав 114,00 - 686,00 мг/дм³, що більше ніж у минулому році (74,0 - 648,0 мг/дм³), рН – 5,25 - 8,59. Вміст амонійного азоту змінюється від 1,62 до 40,43 мг/дм³ і перевищує ГДК майже на всіх осушувальних системах, крім о/с «Тур'я». Загальне залізо змінюється від 0,93 до 26,07 мг/дм³ і зустрічається в водах майже на всіх осушувальних системах, крім о/с «Млинок», о/с «Смолянка» та о/с «Тур’я». Найнижча мінералізація, спостерігалась на осушувальних системах «Турчанка», «Черниш», «Тур’я», «Крюкова», найвища – на осушувальних системах «Калита – Гало», «Остер І ч.», «Чамарово».

Як і в попередні роки кількісний вміст нітритного, нітратного азоту та хлоридів не перевищують ГДК. Згідно результатів хімічних вимірювань ґрунтових вод у контрольних точках, тип води у 2009 році в порівнянні з 2008 роком не змінився і у більшості випадків зустрічаються води гідрокарбонатно-кальцієві першого типу (62%) і другого типу (21%) (згідно класифікації Альокіна О.А.), гідрокарбонатно-кальцієві води третього типу – відсутні. Зменшилась на 20% в порівнянні з 2008 роком кількість проб з гідрокарбонатно-магнієвою водою першого типу, яка в 2009 році складає 4%. Кількість хлоридно-кальцієвих другого типу, яка в 2009 році складає 3% також зменшилось на 13%. Хлоридно-натрієві та гідрокарбонатно-натрієві води, як і в попередньому році – відсутні. Показники мінералізації та хімічного складу грунтових вод на осушуваних землях (за даними спостережень на типових осушувальних системах в 2009 р.).