4.2.3.Транскордонне забруднення поверхневих вод.

На території Республіки Білорусь і Російської Федерації формується 84% річкових вод басейну р. Дніпра. Річка Дніпро забезпечує водними ресурсами близько 6,2 млн. людей, а в басейні розташовано 75% всього промислового потенціалу: машинобудівна, хімічна і радіоелектронна промисловість. Близько 25% сільсько - господарських угідь складають меліоровані землі. До Дніпра, з його великими притоками – Беризина, Прип’ять, Сож – на території Республіки Білорусь скидають стічні води промислові і комунальні підприємства таких міст, як Орша, Шклов, Могильов, Бихов, Речиця і Лоєв (р. Дніпро), Мінськ, Борисів, Бобруйськ і Світлогорськ (р. Березина), Гомель, Кричев (р.Сож).

На території Брянської області Російської Федерації формується 53% вод басейну р. Десна. Найбільшим забруднювачем р. Десни є м. Брянськ. Значну частину забруднень складають забруднення сільгосппідприємств.

Контроль за станом поверхневих вод на транскордонних створах здійснювався Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів та Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області на кордоні з Республікою Білорусь в створах:

• р. Дніпро в створі – р. Дніпро,с. Кам'янка Ріпкинського району;

• р. Сож, с. Старі Яриловичі Ріпкинського району.

В рамках виконання заходів діяльності Єврорегіону «Дніпро», Програми міжрегіонального та прикордонного співробітництва України з Російською Федерацією до 2010 року і заходів до неї та протягом 2008 року відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Чернігівській області проводився моніторинг стану води на транскордонному водному об’єкті р. Десна на кордоні з Російською Федерацією в контрольному створі с. Камінь.

Відповідно затвердженого графіку робіт Українсько-Російських робочих груп Деснянського басейнового управління (Україна) та Московсько – Окського басейнового управління (Російська Федерація) на 2008 рік, проводився спільний відбір проб поверхневих вод на гідрохімічний та радіологічний аналізи на 9 транскордонних створах з Російською Федерацією:

• р. Десна, с. Мурав’ї Новгород-Сіверського району;

• р. Десна, с. Камінь Новгород-Сіверського району (створ злиття р. Судость з р. Десна);

• р. Судость, с. Грем’яч Новгород-Сіверського району;

• р. Снов, с. Тимоновичі Семенівського району;

• р. Снов, с. Гірськ Щорського району (створ злиття р. Цата з р. Снов);

• р. Снов, с. Забрама Клінцівського району;

• р. Ірпа, с. Городок Семенівського району;

• р. Ревна, с. Леонівка Семенівського району;

• р. Цата, с. Клюси Щорського району.

У рамках співробітництва спільно за 2009 рік відібрано 36 проб на гідрохімічний аналіз. Радіологічний аналіз відібраних проб виконувала лабораторія Чернігівської ГГМЕ Деснянського БУВР.

Українська та російська сторони обмінювались результатами вимірювань, аналізували отримані результати та розглядали перспективу спільної роботи.

Гідрохімічні показники якості поверхневих вод у створах спостереження в цілому не зазнали значних змін у порівнянні з 2008 роком і переважно відповідали гранично допустимим концентраціям для водойм рибогосподарського призначення(далі ГДК). Кисневий режим в 2009 році був задовільний. Зафіксовані майже в усіх пробах перевищення ГДК по залізу загальному та марганцю характерні для водойм території Полісся.

Як показують дані спостережень, вода в р. Дніпро, р. Десні, р. Снов, р. Сейм, р. Ревна та р. Цата за 2006 – 2009 роки за комплексною оцінкою якості води належить до ІІ класу якості (чисті). Погіршення якості води не спостерігається.

За комплексною оцінкою якості води річки: Сож, Судость та Ірпа можна віднести до 3 класу якості води (помірно-забруднена).

На стан транскордонних річок, крім природних факторів, значний вплив мають забруднення, які надходять з зворотними водами промислових, сільськогосподарських підприємств Білорусі та Російської Федерації, але визначити об’єм і якість забруднень не можливо, через відсутність даних по звітності 2 ТП (Водгосп) цих держав.