- •Основи психології
- •Спеціальність:5.020210 «Дизайн»
- •Тематичний план
- •Розділ 1. Психологія як сукупність психічних особливостей і властивостей індивідуму та групи людей.
- •Тема 1.1. Поняття психології, її предмет та завдання
- •Психологія як наука. Завдання психології.
- •Психіка людини як предмет психології
- •Структура сучасної психологічної науки
- •Тема 1.2. Методологічні аспекти психології та методи психологічних досліджень
- •Суть та етапи психологічного дослідження. Загальнонаукові методи психологічного дослідження.
- •Основні методи психологічних досліджень, їх види: спостереження, експеримент, опитування.
- •Основи соціально – психологічного тренінгу.Дискусійні ігрові методи, соціометрія, її суть та значення.
- •Тема 1.3. Психологія особистості
- •Тема 1.3.1. Структура і теорії особистості
- •Поняття про особистість та індивідуальність.
- •Основні теорії особистості.
- •Психологічна структура особистості.
- •Поняття про особистість та індивідуальність.
- •Основні теорії особистості.
- •Психологічна структура особистості.
- •Тема 1.3. Психологія особистості
- •Тема 1.3.2. Індивідуальні психологічні особливості особистості
- •1.Темперамент. Типи темпераменту.
- •2. Характер, його структура та формування.
- •3. Здібності і задатки.Можливості розвитку і саморозвитку особистості.
- •1.Темперамент. Типи темпераменту.
- •2. Характер, його структура та формування.
- •3. Здібності і задатки. Можливості розвитку і саморозвитку особистості.
- •Тема 1.3. Психологія особистості
- •Тема 1.3.3. Вольова активність особистості
- •Поняття про волю, функції волі. Вольова регуляція поведінки.
- •Класифікація вольових якостей особистості.
- •Розвиток та виховання вольової активності людини.
- •Поняття про волю, функції волі. Вольова регуляція поведінки.
- •2.Класифікація вольових якостей особистості.
- •3.Розвиток та виховання вольової активності людини.
- •Розділ II. Психологія діяльності і пізнавальних процесів
- •Тема 2.1. Психічні процеси та стани
- •Поняття про психічні процеси та стани, їх види.Відчуття і сприйняття, їх види та характеристика
- •Види та прийоми пам’яті. Розвиток професійної пам’яті
- •Уява, види уяви. Уява і творчість
- •4. Емоції, їх вплив в діяльності особистості
- •Емоції та почуття відносно незалежні й самостійні явища.
- •Розлади емоцiй проявляються в їх ослабленнi, посиленнi I збоченнi.(Слайд №32)
- •Творчий процес взагалі неможливий без емоцій, без захопленості вирішуваною проблемою.
- •Тема 2.2. Психологічна характеристика діяльності.
- •Поняття про діяльність. Основні характеристики активності та діяльності. Творча діяльність.
- •2. Основні види діяльності та їх розвиток в онтогенезі.
- •Свідомість та її структура. Свідоме й несвідоме в психічній діяльності людини. Свідомість і ментальність.
- •Тема 3.1. Психологія міжособистісних стосунків
- •Поняття про групу. Види груп за статусом, характером взаємодії, рівнем розвитку
- •За формою існування : умовні та реальні ( контактні)
- •2. За способом створення : офіційні та неофіційні
- •3. За рівнем згуртованості:
- •2. Методи вивчення міжособистісних стосунків в групах.Групові процеси. Поділ членів груп за статусом. Лідерство.
- •3. Особистість та група: очікування, конформізм, нонконформізм.
- •Тема 3.2. Психологічний та етичний зміст професійного спілкування
- •Суть та види спілкування. Функції та рівні спілкування
- •Психологічні аспекти спілкування. Активність суб’єктів спілкування. Спілкування як взаємодія: орієнтація на контроль і розуміння
- •Залежно від контингенту учасників спілкування може бути міжіндивідним, індивідно-груповим та міжгруповим.
- •За мірою опосередкованості вирізняють безпосереднє і опосередковане спілкування, за тривалістю — короткочасне і тривале, за завершеністю — закінчене та незакінчене.
- •Тема 3.3. Психологія конфлікту
- •Поняття про конфлікт. Типи конфліктів. Причини виникнення конфліктів.
- •Структура конфлікту: учасники конфлікту, умови перебігу, конфліктна ситуація, поведінка в конфлікті.
- •Динаміка конфлікту: стадії розвитку, трансформація різних типів конфлікту.
2. Характер, його структура та формування.
Рис. . Схема особистісних характеристик (за Б. Г. Ананьєвим)
Характер — це індивідуальне сполучення стійких психічних особливостей людини, яке обумовлює типовий для неї спосіб поведінки в певних життєвих умовах та обставинах.
Х арактер – це сукупність істотних, стійких психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці, діяльності, ставленні до дійсності й позначаються на вчинках.
Характер тісно пов'язаний з темпераментом, який може сприяти або протидіяти розвитку певних рис характеру. Тому важливо знати свій темперамент. Так, холерику або сангвініку легше, ніж меланхоліку чи флегматику, сформувати в собі ініціативність і рішучість. Однак для холерика може стати серйозною проблемою формування стриманості або самоконтролю, а для сангвініка — вимогливості до себе та самокритичності. Меланхоліку важче подолати сором'язливість і тривожність, а флегматику — розвивати активність.
Характер формується з перших днів життя людини до останніх його днів. У перші роки життя провідним фактором розвитку характеру стає наслідування дорослим; у молодшому віці поряд із наслідуванням на перше місце виступає виховання. А починаючи з підліткового віку важливу роль у формуванні характеру відіграє самовиховання. Характер може свідомо,цілеспрямовано вдосконалюватися самою людиною завдяки зміні соціальної поведінки, спільної діяльності, спілкування з іншими лю
На формування характеру впливає тип вищої нервової системи та особисте життя людини.
Моральні риси пов’язані зі ставленням до людей( доброзичливість, чуйність, делікатність, неуважність, заздрість, ненависть), речей ( охайність, бережливість, марнотратство), праці ( працелюбність, сумлінність)
Вольові риси характеру — це мужність, рішучість, наполегливість, твердість, непохитність. Іноді людей називають «безхарактерними». Це не зовсім правильно, бо характер є в кожної людини. Таких людей швидше можна назвати слабкими, такими, що не мають сили волі.
Емоційні риси характеру (активність, стриманість, дратівливість, вразливість та ін.) залежать від типу темпераменту людинидьми. Треба знати, що характер можна змінювати протягом усього життя людини.
Психічні властивості, створюючі характер, називаються рисами вдачі. На відміну від природно обумовлених властивостей темпераменту, риси вдачі розвиваються під впливом життєвого досвіду і виховання в процесі діяльності людини. Наприклад, не можна стати працелюбним не працюючи. Потрібно багато раз подолати лінь, не раз відчути захопленість працею, неодноразово випробувати задоволення від добре зробленої роботи, щоб працьовитість стала рисою вдачі.
Характер, не лише формується в діяльності, в ній він і виявляється.
Основні риси вдачі. Змістовну сторону характеру складає спрямованість, тобто потреби, інтереси, переконання, ідеали особистості, що визначають в сукупності її життєві цілі. Спрямованість може бути позитивною. Наприклад, людина прагне до оволодіння таємницями своєї професії, до рішення якоїсь наукової проблеми або зосереджує свої зусилля на пошуках діяльності, в якій він зміг би повністю розкрити свої творчі можливості. Та або інша спрямованість накладає відбиток на весь життєвий устрій людини, від неї залежить поведінка людини в найрізніших обставинах. Спрямованість обумовлює формування таких стержневих рис вдачі, як принциповість, переконаність, цілеспрямованість, оптимізм і т. п.
У прямій залежності від спрямованості перебувають моральні риси вдачі, в яких виявляються різні стосунки особистості: до людей (доброта, чуйність, щирість, зарозумілість і т. д.), до речей (акуратність, дбайливість, користолюбство, марнотратство і т. д.), до праці (працьовитість, сумлінність, лінь і т. д.), до самого себе {скромність, самолюбність, пихатість, гордість і т. д.).
Дуже важливе місце в системі властивостей характеру займають вольові якості особистості, такі, як рішучість, витримка, наполегливість, самостійність, сміливість. Ці риси вдачі визначають постійність і твердість а досягненні поставленої мети. Недаремно в буденному житті словом «характер» іноді позначають силу волі, наполегливість, незалежність або навіть різкість в поводженні з людьми, а безвілля розглядають як синонім безхарактерності.
Ряд властивостей характеру — такі, як врівноваженість, товариськість, активність — формується під впливом темпераменту. Так, дві люди можуть мати однакові переконання, близькі вольові і моральні якості, але один працює поривчасто, пристрасно, а інший, такий же добросовісний працівник, трудиться спокійно, розмірено, неквапливо. Холерик не може залишатися стриманим в самих різних обставинах, для флегматика ж це природно. А меланхолік не може бути таким же товариським, як сангвінік.