Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка для сам. вивчення.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
441.34 Кб
Скачать

Тема 2.Утворення і розвиток ранньофеодальної держави Київська Русь. Галицько-Волинське князівство.

1.Київська Русь в системі міжнародних відносин середньовіччя.

2.Галицьке-Волинське князівство (королівство) ,як спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.

Ключові терміни та поняття: бояри, віче, вотчина, дворові люди, дольники, дружина, закупи. Київська митрополія, князівські з'їзди, князь, печеніги, половці, посадник, "Руська правда", династія Рюриковичів, холопи, християнство, хрещення Русі, язичництво

Перше Питання Київська Русь в системі міжнародних відносин в період.Київська Русь в період найвищої могутності

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: 7:(51-58). 7:(58-64). 3:(32-44), 3 37-40).

Норманська теорія та її суть.

Питання про зміст зовнішньої політики Київської Русі зумовлює потребу в усвідомленні нерозривності її внутрішньої й зовнішньої політики, в центрі яких була розбудова та зміцнення Давньоруської держави, піднесення її міжнародного авторитету на основі розвиненої феодальної економіки, сильного війська і високої культури. Бажано визначити і охарактеризувати суть пріоритетів (політичних, економічних, торговельних, військових, династичних тощо) у зовнішній політиці найвизначніших правителів Київської Русі і проілюструвати, як ці пріоритети забезпечували успіхи у розбудові і зміцненні держави, посиленні її міжнародного авторитету й впливу в Європі та світі. Особливо слід відзначити значення Хрещення Русі у піднесенні міжнародного авторитету Давньоруської держави.

Характеризуючи “монголо - татарський фактор” в історії Русі, доцільно висвітлити сучасні альтернативні підходи до його визначення.

Питання друге

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: 3:(090-96), :7(71--82), 2:(69 - 79).

Щодо історії Галицько-Волинської держави та її значення, передусім бажано пригадати, до яких наслідків призвели міжусобиці та феодальна роздробленість Київської Русі в ХІІ-ХІІІ ст. При цьому варто відзначити, що саме Галицьке князівство одне з перших (1197 р.) вийшло зі складу Київської Русі. Важливо з'ясувати економічні та соціальні причини унезалежнення Галичини і Волині (розвиток феодального господарства, процесів урбанізації, етносоціальної структури населення та ін.). Далі доцільно зосередити увагу на суспільно-політичній історії Галицько-волинської держави, особливо на діяльності князів Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславича, Данила Галицького. Зокрема, за часів князювання останнього Галицько Волинська держава була значною державно-політичною силою на сході Європи.

Відповідь на питання передбачає аналіз успіху боротьби .Ганила Галицького з боярською опозицією, без упокорення якої князівство не могло б стати правосуб'єктним спадкоємцем Київської Русі. Це підкреслено у науковій концепції М.. Грушевського, який вважав Галицьке-Волинське князівство безпосереднім спадкоємцем державних і соціокультурних традицій Києва, розвитку продуктивних сил руського суспільства і диференціації великої феодальної власності.

Доцільно проаналізувати думку М Грушевського про те, що період Київської Русі не перейшов у Московський, а знайшов своє продовження у розвитку Галицько-Волинської держави.