2.1.4. Податок на доходи фізичних осіб

Цей податок обчислюється згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про прибутковий податок з громадян» із змінами і доповненнями.

Суб'єктами оподаткування є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства — як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Об'єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний до­ход громадян за календарний рік (складається з місячних су­купних оподатковуваних доходів), одержаний із різних джерел як на території України, так і за її межами. Об'єктом оподат­кування у громадян, котрі не мають постійного місця прожи­вання в Україні, є доход, одержаний із джерел в Україні.

До сукупного оподатковуваного доходу включаються одер­жані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, доходи у формі дивідендів за акціями, доходи, одержані внаслідок розподілу прибутку (доходу) підприємств, установ, організацій, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, а також інші до­ходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій та натуральній формах.

Оподатковуваними прибутковим податком доходами, одер­жаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважа­ються доходи, одержані від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, з котрими громадянин має трудові відносини за умови обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки і про­вадження відрахувань до фонду соціального страхування.

Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. «Про прибутковий податок з громадян» визначені розміри місяч­ного сукупного оподатковуваного доходу громадян та ставки податку. Проте, відрахування прибуткового податку з грома­дян здійснюються відповідно до Указу Президента України від 13 вересня 1994 р. «Про збільшення неоподатковуваного мініму­му та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян» за такими ставками:

Місячний сукупний оподаткову­ваний доход (у неоподатковуваних мінімумах)	Ставки та розміри податку
1	2
З доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму	Не оподатковується
3 доходу в розмірі від одного неоподатковуваного мінімуму + 1 грн до 5 неоподатковуваних мінімумів	10 відсотків від суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму
3 доходу в розмірі від 5 неопо­датковуваних мінімумів + 1 грн. до 10 неоподатковуваних мінімумів	Податок з доходу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів + 15 відсотків від суми, що перевищує доход у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів
3 доходу в розмірі від 10 неоподатковуваних мінімумів + 1 грн. до 60 неоподатковуваних мінімумів	Податок з доходу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів + 20 відсотків від суми, що перевищує доход у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів
3 доходу в розмірі від 60 неоподатковуваних мінімумів + 1 грн. до 100 неоподатковуваних мінімумів	Податок з доходу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів + ЗО відсотків від суми, що пере­вищує доход у розмірі 60 неопо­датковуваних мінімумів
3 доходу в розмірі понад 100 неоподатковуваних мінімумів	Податок з доходу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів + 40 відсотків від суми, що пере­вищує доход у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів

За ставкою 20 % від суми заробітку оподатковуються дохо­ди громадян за місцем неосновної роботи.

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу врахо­вуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій (у національній або іноземній валюті). Доходи, одер­жані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподат­ковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринкови­ми) цінами. Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті, провадиться у гривнях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються в гривні за курсом, що встановлюєть­ся Національним банком України на дату одержання доходу.

Із сум авторських винагород, що виплачуються спадкоємцям повторно або неодноразово, податок нараховується до джерел ви­плати в складі сукупного оподатковуваного річного доходу за на­веденими ставками, збільшеними вдвічі, але не більше 70 процентів.

Із сум доходів, одержуваних громадянами — засновниками та учасниками підприємств у формі дивідендів за акціями і внаслідок розподілу прибутку (доходу) цих підприємств та інших корпоративних прав, податок нараховується до джерел виплати в складі сукупного оподатковуваного річного доходу за ставкою 15 процентів.

Нарахування, утримання і перерахування до бюджету при­буткового податку з громадян здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, котрі про­вадять виплати доходів. Обчислення податку протягом року провадиться із суми місячного сукупного оподатковуваного доходу. При цьому для громадян, котрі мають право на одер­жання пільг, сума місячного сукупного оподатковуваного дохо­ду зменшується на розмір цих пільг.

Обчислення податку і перерахунок провадяться до 1 лю­того наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються ними до податкової адміністрації за місцем проживання платника.

До сукупного оподатковуваного доходу не включаються:

- допомога за державним соціальним страхуванням і дер­жавним соціальним забезпеченням, крім допомоги з тимчасо­вої непрацездатності (в тому числі допомога з вагітності та пологах, з догляду за хворою дитиною та ін.);

- суми одержуваних аліментів;

- державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачу­ються з умовами добровільного страхування пенсій;

- компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формах у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винят­ком компенсації за невикористану відпустку при звільненні;

- суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби;

- суми, одержувані в результаті відчуження майна, яке на­лежить громадянам за правом власності, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державне мито, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті підприємницької та іншої діяльності з метою одер­жання доходу;

- доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянках продукції рослинництва та бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продукції за­бою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки;

- суми, одержувані в результаті успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодно­разово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів на-

уки, літератури та мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків;

- виграші за облігаціями державних позик та лотереями, проценти і виграші за вкладами в установах банків, за ощадни­ми сертифікатами та державними казначейськими зобов'язан­нями;

- суми, одержані громадянами за обов'язковим і добро­вільним страхуванням (за винятком випадків, коли страхові внески з накопичуваного страхування сплачуються за рахунок коштів підприємств, установ та організацій);

- суми матеріальної допомоги як в грошовій, так і в натуральній формі незалежно від її розміру, що надається місцевими органами державної виконавчої влади, профспілками, фондом соціального страхування, благодійними фондами та іно­земними державами на підставі рішень уряду України у зв'язку із стихійним та екологічним лихом, аваріями і катастрофами;

- суми, одержані громадянами в результаті розміщення їхніх власних збережень на поточних (депозитних) рахунках банків України, в тому числі в іноземній валюті;

- суми доходів, що направляються у джерела одержання їх на придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності;

- суми, що перераховуються за заявами громадян (у тому числі фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності) до відділень благодійних та екологічних фондів, а також підприємствам, установам, організаціям, закладам куль­тури, освіти, науки, охорони здоров'я і соціального забезпечен­ня, які фінансуються з бюджету, в межах дванадцяти міні­мальних заробітних плат на рік;

- суми, одержувані працівниками на відшкодування шко­ди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоро­в'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, а та­кож у зв'язку із втратою годувальника;

- суми, одержувані громадянами за здавання ними крові, від інших видів донорства, за здавання грудного молока;

- вартість путівок на лікування, відпочинок та в дитячі оздоровчі табори, крім туристських і міжнародних;

- суми, одержувані громадянами від органів статистики за ведення записів сімейних бюджетів.

- суми доходів осіб, котрі виконують сільськогосподарські та будівельні роботи в сільській місцевості тимчасово або се­зонно, а також членів студентських будівельних загонів на спо­рудженні об'єктів у сільській місцевості;

- доходи працівників сільськогосподарських підприємств і рибних господарств незалежно від форм власності та госпо­дарювання і риболовецьких колгоспів, одержані ними натурою (сільськогосподарською, рибною продукцією власного виробництва зазначених підприємств та продукцією її переробки, за ви­нятком продукції, визначеної Кабінетом Міністрів України). Обчислення зазначених доходів провадиться за очікуваною со­бівартістю відповідної продукції.

Сукупний оподатковуваний доход зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одер­жано доход, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум).

Сукупний оподатковуваний доход додатково зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано доход, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподаткову­ваний мінімум) одному з батьків (опікунів, піклувальників) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний опо­датковуваний доход не перевищує розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат, встановленого чинним законодав­ством.

Зазначена пільга зберігається до кінця року, в якому діти досягли 16-річного віку, а в разі смерті дітей — протягом на­ступних дванадцяти місяців. Зменшення оподатковуваного доходу починає провадитися з місяця народження дитини. Довідки про наявність дітей подаються громадянами за місцем їхньої основної роботи (служби, навчання) до виплати їм заробітної плати за першу половину січня, а в разі зміни кількості утриманців — не пізніше 15 числа наступного місяця після цієї зміни. При обчисленні податку податковими органа­ми такі довідки подаються їм одночасно з декларацією про одержані доходи.

Громадянам, котрі перебувають у трудових відносинах з під­приємствами, установами, організаціями і фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності (за місцем основної ро­боти), зменшення оподатковуваного сукупного доходу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати на кожну дитину віком до 16 років провадиться щомісячно. В інших громадян змен­шення оподатковуваного сукупного доходу на зазначену суму провадиться податковими органами при нарахуванні авансо­вих і остаточних сум податку відповідно до кількості місяців, за які одержано доход.

Сукупний оподатковуваний доход зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів:

а) для громадян, котрі постраждали від Чорнобильської ка­тастрофи і віднесені до І та II категорії;

б) для інвалідів війни І групи.

Сукупний оподатковуваний доход зменшується до п'яти не­оподатковуваних мінімумів:

а) для учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойо­вих операцій із захисту CPCP із числа військовослужбовців, котрі проходили службу у військових частинах, штабах і устано­вах, що входили до складу діючої армії, для партизанів;

б) для військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочні збори військовозобов'язаних, котрі проходили служ­бу в складі обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та в інших країнах, де в цей період ве­лися бойові дії;

в) для інвалідів з дитинства, інвалідів І і II груп;

г) для громадян, котрі-постраждали від Чорнобильської ка­тастрофи і віднесені до III та IV категорій;

д) для батьків і одного з подружжя військовослужбовців, котрі загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов'язків;

е) для одного з батьків, котрий виховує інваліда з дитин­ства; для батьків, котрі виховують двох і більше інвалідів з дитинства, якщо вони проживають разом з ними і потребують постійного догляду;

є) для громадян, реабілітованих відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».

Одним з ефективних механізмів контролю за сплатою по­датків фізичними особами є прийнятий 22 грудня 1994 року Верховною Радою України Закон «Про державний реєстр фізич­них осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів».

Основною метою створення Державного реєстру є забезпе­чення повного державного обліку фізичних осіб, котрі постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування, передба­чені чинним законодавством, і зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до дер­жавних цільових фондів, а також осіб, котрі не мають постійно­го місця проживання в Україні, але відповідно до чинного за­конодавства повинні сплачувати податки в Україні.

Державний реєстр створюється Державною податковою адміністрацією України і складається з інформаційного фонду, що міститься в базах даних Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах. Він має забезпечувати:

- організацію автоматизованої обробки інформації про спла­ту податків та інших обов'язкових платежів фізичними особа­ми в режимі комп'ютерної мережі;

- взаємодію державних податкових адміністрацій з метою забезпечення контролю за правильністю і вчасністю сплати по­датків та інших обов'язкових платежів фізичними особами;

- організацію нормативно-довідкової інформації для взає­модії державних податкових адміністрацій з іншими держав­ними органами.

До інформаційного фонду реєстру мають включатися такі дані:

а) індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізич­ним особам-платникам податків та інших обов'язкових пла­тежів і зберігаються за ними протягом усього їхнього життя;

б) загальні відомості про фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, а саме:

- прізвище, ім'я та по батькові;

- дата народження;

- місце народження (країна, область, район, населений пункт);

- місце проживання;

- місце основної роботи;

- види сплачуваних податків та інших обов'язкових пла­тежів;

в) інформація про сплату фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів.

Основними джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів є:

- дані державних податкових адміністрацій по районах, районах у містах без районного поділу про фізичних осіб-плат­ників податків та інших обов'язкових платежів;

- інформація підприємств, установ, організацій усіх форм власності, включаючи Національний банк України, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'яз­кових платежів;

- інформація виконавчих комітетів місцевих Рад народ­них депутатів та інших органів, уповноважених проводити дер­жавну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб-суб'єктів підприємницької та іншої діяльності;

- відомості міських та районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, котрі прибули на проживання в даний район або місто чи вибули з них;

- відомості відділів реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про гро­мадян, котрі померли.

Провадити державну реєстрацію фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності уповноважено підприємства, уста­нови, організації всіх форм власності, включаючи установи На­ціонального банку України, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, інші органи. За місячний термін вони зобов'язані передавати до державних податкових адміністрацій відомості, на підставі яких Державна податкова адміністрація України надає фізичній особі-платникові податків та інших обов'язко­вих платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової адміністрацій за місцем проживання фізичної осо­би або за місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером.

Головним користувачем інформації Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів виступає Уряд держави та його органи (міністерства, відомства), інші державні органи відповідно до чинного законодавства.

Діючі в Україні окремі локальні системи реєстрації (запис актів громадянського стану, відображення руху населення та інше) не дають повного уявлення про загальний соціальний стан суспільства і недостатні для реалізації цілей соціально-економічної політики. Створення ж Державного реєстру як системи соціально-індивідуалізованої характеристики людини дасть можливість мати інформацію про стан життєвого середо­вища кожного громадянина, його зміни, ступінь відповідності певним суспільним стандартам. Для країни в цілому Держав­ний реєстр — інформаційна основа для розробки та реалізації різноманітних програм національного масштабу.

У разі невчасного залучення громадян до сплати податку або неправильного оподаткування їхніх доходів стягнення або повернення відповідної суми податку допускається не більш як за три роки до виявлення факту неправильного оподатку­вання. Не утримані (утримані не повністю або невчасно), а та­кож не перераховані до бюджету суми податку, що підлягають стягненню, стягуються в безспірному порядку податковим ор­ганом із підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що виплачували доходи громадянам. Із громадян, котрі займаються підприємницькою діяльністю і не мають розрахункових рахунків в установах банків, стягнення прибуткового податку провадиться через нотаріальні контори за виконавчими написами або у судовому порядку.

Громадяни, винні у невчасному поданні декларації про до­ходи чи у включенні до декларації перекручених даних, у тому, що немає обліку, або в неналежному веденні обліку доходів та витрат, для яких встановлено обов'язкову форма обліку, притя­гаються податковими органами до адміністративної відповідаль­ності у формі штрафу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після на­кладення адміністративного стягнення, - - у розмірі двох мінімальних місячних заробітних плат.

У разі приховування (заниження) громадянами доходів до них застосовуються заходи відповідальності (фінансова санкція) у формі стягнення суми прибуткового податку, обчисленої з фактично одержаного доходу (з урахуванням заниженого і при­хованого доходу), і штрафу в двократному розмірі від додатко­во обчисленої суми прибуткового податку внаслідок збільшення оподатковуваного доходу, а при повторному порушенні протя­гом року — штрафу в п'ятикратному розмірі від додатково нарахованої суми податку, що сплачуються в 15-денний строк від дня прийняття податковим органом відповідного рішення.