- •В.В.Перетятько сучасні методи і методика викладання хімії
- •Тема 1 особливості методики навчання хімії в старшій профільній школі
- •Зміст хімічної освіти в старшій профільній школі
- •Варіативна складова типових навчальних планів
- •Специфічність методики викладання хімії старшим школярам
- •Тема 2 інноваційні системи навчання хімії в загальноосвітній школі
- •Сучасні технології в освіті
- •Інноваційний розвиток уроку
- •Комбінована система організації навчання хімії м.П.Гузика
- •Тема 3 інтеграція предметів природничого циклу в шкільному курсі хімії
- •Шляхи реалізації інтеграційних тенденцій у навчальний процес загальноосвітньої школи
- •Інтегрований урок хімії
- •Тема 4 лекції та семінари як організаційні форми навчання хімії в старшій профільній школі
- •Лекція в середній загальноосвітній школі, визначення і класифікація
- •Практичні поради лектору
- •Специфічність проведення семінарів з хімії в загальноосвітній школі
- •Тема 5 особистісно орієнтоване навчання на уроках хімії
- •Особистісно орієнтоване навчання (оон), його визначення
- •Способи досягнення оон
- •Структура уроку хімії в оон
- •Семестрово-залікова система як форма реалізації оон
- •Тема 6 метод проектів у навчанні хімії
- •1. Історія виникнення методу
- •.Метод проектів як педагогічна технологія
- •3. Використання методу проектів на уроках хімії
- •Тема 7 інтерактивне навчання на уроках хімії
- •Інтерактивне навчання, його сутність і особливості
- •Класифікація інтерактивних технологій
- •Інтерактивні технології навчання
- •Методичні рекомендації щодо організації парної та групової роботи на уроках хімії
- •Як працювати в парах
- •Як працювати в ротаційних (змінюваних) трійках
- •Як працювати в малих групах
- •Інтерактивна технологія кооперативного навчання
- •5. Аналіз методів інтерактивної технологїй колективно-групового навчання
- •6. Характеристика методів інтерактивної технології опрацювання дискусійних питань
- •Тема 8 ігрові педагогічні технології
- •Поняття «ігрові педагогічні технології»
- •Визначення ігор, їх характерні ознаки
- •Структура дидактичної гри
- •Методика застосування ігрових форм в навчанні хімії
- •Тема 9 використання інформаційних технологій у процесі навчання хімії
- •Програмоване навчання як альтернатива традиційного навчання
- •Поняття «інформаційні технології»
- •Основні напрямки використання інформаційних технологій
- •Мультимедійна дошка як засіб продуктивного засвоєння навчального матеріалу
- •Можливості педагогічних програмованих засобів (ппз)
- •Застосування комп’ютерних моделей у навчанні хімії
- •7. Технологія роботи з інтернет на уроках хімії
- •Тема 10 методика навчання хімії на рівні стандарту в 10 класі
- •Методичні підходи до вивчення хімії елементів та хімічних сполук
- •Методика навчання матеріалу про неметали та їхні сполуки
- •Методика навчання теми «металічні елементи та їхні сполуки»
- •Тема 11 методика навчання органічної хімії в 11 класі
- •Методика формування понять теорії хімічної будови о.М.Бутлерова
- •Місце матеріалу про природні джерела органічних речовин в курсі хімії 11 класу
- •Методика вивчення матеріалу про штучні органічні сполуки
- •Міжпредметні зв’язки в матеріалі про органічні сполуки
- •Тлумачний термінологічний словничок
- •Список рекомендованої літератури
- •Сучасні методи і методика викладання хімії
Інноваційний розвиток уроку
Інновації (нововведення) властиві будь-якій діяльності людини, і тому природно стають предметом вивчення, аналізу і впровадження. Інновації раптом не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих учнів і цілих колективів.
Цей процес не повинен носити стихійного характеру, він потребує певного управління. Для того щоб здійснити таке управління, необхідно володіти відповідними теоретичними знаннями в галузі інновацій. Тому ми спробуємо в стислій формі розглянути теоретичні і методичні положення щодо застосування питань інновацій у сучасній освіті.
Таблиця 2
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАДИЦІЙНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ
|
Традиційна педагогіка |
Інноваційна педагогіка |
Мета |
Формування знань, умінь і навичок (ЗУН) |
Розвиток особистості |
Інтелектуальна характеристика |
Школа пам’яті |
Школа розвитку |
Переважаючий тип та характер взаємовідносин |
Суб’єкт-об’єктний |
Суб’єкт-суб’єктний |
Гасло педагога |
«Роби як я» |
«Не нашкодь» |
Коротка характеристика стилю взаємодії |
Авторитарність, монологічність, закритість |
Демократичність, діалогічність, відкритість |
Організаційні форми навчання |
Фронтальні, індивідуальні |
Групові, колективні |
Методи навчання |
Ілюстративно-пояснювальні, інформаційні |
Проблемні, евристичні, пошукові, дослідницькі |
Принцип діяльності учнів |
Відтворюючий |
Проблемний |
Рівні засвоєння знань |
Репродуктивний, продуктивний |
Продуктивний, творчий |
Формула навчання |
Знання → репродуктивна діяльність → продуктивна діяльність |
Проблемна діяльність → рефлексія → досягнення |
Способи засвоєння |
Заучування, діяльність за алгоритмом |
Пошукова розумова діяльність, рефлексія |
Функції вчителя |
Носій інформації, зберігач норм, традицій, пропагандист предметно-дисциплінарних знань |
Організатор співдружності, консультант, керуючий пошуковою роботою учнів |
Позиції учня |
Пасивність, відсутність інтересу до навчальної діяльності і мотиву до особистісного зростання у значної частини учнів |
Активність, наявність мотиву до самовдосконалення і інтересу до навчальної діяльності у значної частини учнів |
Всі інноваційні концепції обов’язково реалізуються в межах організаційних форм, а саме уроку. Адже всі заняття (як би вони технологічно й методологічно не обставлялись), що проводяться у шкільному приміщенні за розкладом, з постійним складом учнів, під керівництвом учителя, розпочинаються й закінчуються синхронно для учнів і вчителів усієї школи і є уроками.
На сьогодні урок є основною організаційною формою навчання в загальноосвітній школі. Урок має великі резерви, його дидактико-виховні та розвивально-творчі можливості використовуються ще не повною мірою. На уроці (основній, але не єдиній організаційній формі навчання) можуть і повинні використовуватись найрізноманітніші форми навчання учнів, побудовані на принципах гуманізації, демократизації, диференціації та індивідуалізації чи особистісної орієнтації. Урок не є ідеальною організаційною формою навчання, йому притаманні суб’єктивні й об’єктивні вади, над усуненням яких необхідно працювати. Серед них: обмежена часом регламентація діяльності дітей із різними навчальними можливостями, однаковий темп роботи, брак оперативного контролю, обмаль зворотної інформації про якість засвоєння матеріалу тощо.
Ознаки сучасного уроку:
урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоби впливати на особистість учня: не заради того, щоби «пройти» якісь питання програми, а заради того, щоб на матеріалі цих програмних питань формувати визначені якості особистості;
центральний компонент будь-якого уроку – організація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Повідними пізнавальними процесами є мислення та уява. А необхідними умовами продуктивної роботи мислення та уяви будуть правильна організація сприйняття і пам’яті учнів, створення певної установки й організація уваги;
усі елементи уроку повинні бути виховними за своєю суттю;
координуючим центром уроку повинна бути розвивальна мета.
Серед предметних педагогічних технологій, які являють собою інноваційні системи навчання і побудовані як системи уроків, слід відзначити: систему навчання хімії Л.В. Мохової і комбіновану систему М.П.Гузика. Система навчання хімії Л.В. Мохової передбачає проведення уроків 6 типів:
Перший тип має авторські назви: «розповідь оглядового типу», «погляд на тему з орлиного польоту», «огляд теми з «гелікоптеру».
Урок запитань до вчителя і додаткових роз’яснень.
Урок практична робота.
Урок узагальнюючого типу з картками завданнями, які орієнтують учня на з’ясування і засвоєння головних елементів теми.
Урок заключного опитування теоретичного матеріалу.
Урок розв’язування задач з теми.