- •В.В.Перетятько сучасні методи і методика викладання хімії
- •Тема 1 особливості методики навчання хімії в старшій профільній школі
- •Зміст хімічної освіти в старшій профільній школі
- •Варіативна складова типових навчальних планів
- •Специфічність методики викладання хімії старшим школярам
- •Тема 2 інноваційні системи навчання хімії в загальноосвітній школі
- •Сучасні технології в освіті
- •Інноваційний розвиток уроку
- •Комбінована система організації навчання хімії м.П.Гузика
- •Тема 3 інтеграція предметів природничого циклу в шкільному курсі хімії
- •Шляхи реалізації інтеграційних тенденцій у навчальний процес загальноосвітньої школи
- •Інтегрований урок хімії
- •Тема 4 лекції та семінари як організаційні форми навчання хімії в старшій профільній школі
- •Лекція в середній загальноосвітній школі, визначення і класифікація
- •Практичні поради лектору
- •Специфічність проведення семінарів з хімії в загальноосвітній школі
- •Тема 5 особистісно орієнтоване навчання на уроках хімії
- •Особистісно орієнтоване навчання (оон), його визначення
- •Способи досягнення оон
- •Структура уроку хімії в оон
- •Семестрово-залікова система як форма реалізації оон
- •Тема 6 метод проектів у навчанні хімії
- •1. Історія виникнення методу
- •.Метод проектів як педагогічна технологія
- •3. Використання методу проектів на уроках хімії
- •Тема 7 інтерактивне навчання на уроках хімії
- •Інтерактивне навчання, його сутність і особливості
- •Класифікація інтерактивних технологій
- •Інтерактивні технології навчання
- •Методичні рекомендації щодо організації парної та групової роботи на уроках хімії
- •Як працювати в парах
- •Як працювати в ротаційних (змінюваних) трійках
- •Як працювати в малих групах
- •Інтерактивна технологія кооперативного навчання
- •5. Аналіз методів інтерактивної технологїй колективно-групового навчання
- •6. Характеристика методів інтерактивної технології опрацювання дискусійних питань
- •Тема 8 ігрові педагогічні технології
- •Поняття «ігрові педагогічні технології»
- •Визначення ігор, їх характерні ознаки
- •Структура дидактичної гри
- •Методика застосування ігрових форм в навчанні хімії
- •Тема 9 використання інформаційних технологій у процесі навчання хімії
- •Програмоване навчання як альтернатива традиційного навчання
- •Поняття «інформаційні технології»
- •Основні напрямки використання інформаційних технологій
- •Мультимедійна дошка як засіб продуктивного засвоєння навчального матеріалу
- •Можливості педагогічних програмованих засобів (ппз)
- •Застосування комп’ютерних моделей у навчанні хімії
- •7. Технологія роботи з інтернет на уроках хімії
- •Тема 10 методика навчання хімії на рівні стандарту в 10 класі
- •Методичні підходи до вивчення хімії елементів та хімічних сполук
- •Методика навчання матеріалу про неметали та їхні сполуки
- •Методика навчання теми «металічні елементи та їхні сполуки»
- •Тема 11 методика навчання органічної хімії в 11 класі
- •Методика формування понять теорії хімічної будови о.М.Бутлерова
- •Місце матеріалу про природні джерела органічних речовин в курсі хімії 11 класу
- •Методика вивчення матеріалу про штучні органічні сполуки
- •Міжпредметні зв’язки в матеріалі про органічні сполуки
- •Тлумачний термінологічний словничок
- •Список рекомендованої літератури
- •Сучасні методи і методика викладання хімії
Структура уроку хімії в оон
Запорізький учений С.І.Подмазін розробив структуру уроку, в системі ООН, який можна використовувати в МНХ. Для того щоб бути суб’єктом навчальної діяльності, учень має оволодіти основними її етапами: мотивація – визначення мети – проектування – організація – реалізація – контроль – корекція – оцінка.
Структура особистісно орієнтованого уроку хімії
І. Етап мотивації включає:
мотивацію вчителем запланованої діяльності, позитивну настанову на роботу;
орієнтацію учнів на усвідомлення внеску даного заняття в цілісну систему вивчення розділу або всього курсу за допомогою схем, таблиць, опор, вербальних установок тощо;
визначення особистісного досвіду учнів і пов’язання цього досвіду з проблемами заняття;
створення сприятливих умов для проведення заняття.
ІІ. Етап особистісної орієнтації та прогнозування передбачає:
визначення на уроці разом з учнями особистісно орієнтованої мети, здійснення тієї діяльності, яка запланована вчителем (підведення учнів до усвідомлення того, що може дати дане заняття школяру в даний час, через деякий час, у майбутньому);
усвідомлення можливих рівнів досягнення результатів при виконанні поставлених завдань;
визначення показників досягнення мети.
ІІІ. Етап проектування діяльності та діагностики її результатів включає:
виділення наукової інформації, яка вивчатиметься на уроці;
залучення учнів до визначення цілей і завдань уроку;
діагностику готовності учнів до навчального процесу;
визначення спільно з учнями логіки обговорення чи дослідження питання чи проблеми, яким присвячено урок;
аналіз умов і засобів для здійснення діяльності;
розробку плану діяльності та конструювання її окремих елементів;
виконання запрограмованої вчителем діяльності шляхом залучення учнів до виконання випереджальних завдань, підготовки повідомлень, рефератів, виготовлення та відбору наочності.
ІV. Етап забезпечення виконання завдань уроку передбачає:
подання можливих варіантів і способів виконання навчальної діяльності (усна чи письмова форма, типи завдань, форми звітності, індивідуальна робота чи робота у групах, робота з текстом чи з іншими засобами інформації);
вибір учнями способів фіксації нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки тощо);
організація діяльності зі сприймання, переробки та первинного запам’ятовування знань, способів дій, зв’язків, відносин між об’єктами;
пізнання з урахуванням особистісних характеристик когнітивних процесів учнів класу;
залучення учнів до виконання диференційованих завдань за вибором під час закріплення, повторення нових знань і способів дій;
підтримка ділової дисципліни, керування поліфункціональним спілкуванням учнів, формування моральних якостей і культури поведінки;
залучення учнів до здійснення активної, продуктивної діяльності з осмислення та усвідомлення місця набутих знань у системі раніше отриманих, виявлення зв’язків між ними.
V. Етап контролю й оцінювання включає:
залучення учнів до контролю перебігу навчальної діяльності шляхом заохочення їх до різних видів контролю, самоконтролю, взаємоконтролю, роботи у групах;
участь учнів у виправленні помилок і недоліків у знаннях, осмислення причин їх появи;
надання учням можливості самостійно або за допомогою вчителя, інших учнів порівняти отримані знання з критеріями стандарту хімічної освіти;
визначення ступеня адекватності результатів власного оцінювання своєї діяльності з результатами вчителя, інших учнів;
використання механізмів оцінювання (виставлення оцінок, поурочного бала, рейтинг) не тільки результатів, а й самого процесу навчання.
VІ. Заключний етап передбачає:
спільний з учнями аналіз успішності їхньої діяльності, відповідність досягнутих результатів поставленій меті;
стимулювання внутрішньої позитивної мотивації навчальної діяльності;
визначення перспектив подальшої діяльності з вивчення теми;
інформацію про домашнє завдання, інструктаж із його виконання з урахуванням можливості для учня здійснити вибір завдань, диференційованих за рівнем складності, формою виконання, видом звітності тощо.
На кожному уроці перед учнями ставиться конкретне завдання (що вони повинні знати, чому навчитися, якими знаннями оволодіти). Відповідно до цього з кожної теми розробляються вимоги до знань учнів.
Загальна мета ООН конкретизується вчителем на уроці. Для її реалізації використовують:
проблемні творчі завдання;
обговорення з дітьми наприкінці уроку не лише того, що «ми дізналися нового», а й того, що сподобалося (не сподобалося) і чому;
що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому;
оцінювання відповіді учня й аналіз того, як учень міркував, який спосіб використовував, чому помилився.