56. Видатки бюджету на правоохоронну діяльність і безпеку держави

Видатки на правоохоронну діяльність і гарантування безпеки держави, як і видатки на національну оборону і державне управління, зумовлені природою і функціями держави, необхідністю захисту її внутрішніх і зовнішніх інтересів.

Склад видатків на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави відповідно за функціональною класифікацією видатків бюджету такий:

- видатки на утримання органів внутрішніх справ: матеріально-технічне забезпечення спеціальних підрозділів з боротьби із організованою злочинністю; підрозділів органів внутрішніх справ; підрозділів державно-патрульної служби та дорожнього нагляду; інспекції у справах неповнолітніх; приймальників-розподільників для неповнолітніх; спеціальних приймальників-розподільників;

- видатки на внутрішні війська: поточне утримання внутрішніх військ МВС України;

- видатки на утримання прокуратури: Генеральної прокуратури України; місцевих органів прокуратури;

- видатки на кримінально-виправні системи: установи і підприємства України з виконання покарань;

- видатки на Прикордонні війська України: утримання Прикордонних військ України; комплексну програму розбудови державного кордону України;

- видатки на Службу безпеки України: поточне утримання Служби безпеки України і антитерористичного центру Служби безпеки України; матеріально-технічне забезпечення спеціальних підрозділів із боротьби з організованою злочинністю;

- видатки на пожежну охорону;

- видатки на утримання Головного управління урядового зв’язку;

- видатки на утримання інших правоохоронних органів: управлінь державної охорони; спеціалізованих монтажно-експлуатаційних підрозділів;

- видатки на утримання розвідувальних органів;

- видатки, пов’язані із зміцненням правопорядку за рахунок реалізації конфіскованого митними органами майна, товарів та інших предметів, конфіскованих правоохоронними й іншими уповноваженими органами, а також конфіскованої валюти;

- видатки на утримання національного бюро розслідувань.

Планування видатків на правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави здійснюється шляхом складання індивідуальних і зведених кошторисів доходів і видатків.

Фінансування органів управління здійснюється за кошторисом. В основі фінансування лежить штатний розпис. Чисельність персоналу та ставки зарплати встановлюються відповідними керівними структурами. Особливе місце займають видатки на утримання та експлуатацію автотранспорту і поштові й телеграфні витрати.

Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, які спрямовуються на правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави, здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів.

57. Державний кредит як специфічна форма фінансових відносин

Державний кредит – специфічна ланка державних фінансів, яка не має відокремленого фонду фінансових ресурсів та відособленого органом управління та знаходиться на стику категорій фінанси та кредит, тобто отримані через державні позики грошові кошти надходять у розпорядження суб’єктів державно-кредитних відносин з боку держави, які перетворюють їх у додаткові фінансові ресурси.

Водночас державний кредит ґрунтується на загальних принципах кредитування.

За економічною сутністю, державний кредит – сукупність економічних відносин між державою з одного боку і фіз. та юр особами, владними структурами з іншого, де держава може виступати в якості позичальника, кредитора, гаранта.

Основні потреби держави для використання держаних кредитів:

• Фінансування дефіциту бюджету

• Підтримка платіжного балансу та поповнення валютних резервів

• Реалізація інвестиційних проектів

Функції державного кредиту: розподільна, регулююча і контрольна

Об’єктивність використання державного кредиту полягає в суперечності між суспільними потребами та можливість їх задоволення за бюджетні кошти.

Форми державного кредиту: ощадна справа, державні позики

Субєкти управління державним боргом:

• КМУ

• Міністерство фінансів

• Місцеві органи влади

• НБУ

• Державна казначейська служба України