Розділ 1. Мета і задачі організаційно-управлінської практики

Основною метою організаційно-управлінської практики є формування у студентів навичок самостійного системного дослідження реальних організаційних структур, вирішення проблем економіки і управління виробництвом, скорочення послявузівської адаптації випускника, освоєння практичних навиків, здібностей та вмінь.

До основних задач при проходженні організаційно-управлінської практики відносяться наступні.

По-перше, підготовка кваліфікованого фахівця в будь-якій області менеджменту. При цьому менеджер в своїй діяльності повинен уміти:

1. здійснювати управління підприємницькою (комерційною) діяльністю підприємства, направленої на задоволення потреб споживачів і отримання прибутку за рахунок стабільного функціонування, підтримки ділової репутації, відповідно до наданих повноважень і виділених ресурсів;

2. здійснювати контроль за розробкою і реалізацією бізнес-планів і комерційних договорів, угод та контрактів, оцінювати ступінь можливого ризику;

3. аналізувати і вирішувати організаційно-технічні, економічні, кадрові і соціально-психологічні проблеми в цілях стимулювання розвитку виробництва: збільшення об'єму випуску і збуту продукції, підвищення якості і конкурентоспроможності товарів і послуг, економного і ефективного використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, інтеграції організації в соціальні процеси, що протікають в її зовнішньому оточенні;

4. здійснювати підбір і розстановку кадрів, мотивацію їх професійного розвитку, оцінку і стимулювання якості праці;

5. організовувати зв'язки з діловими партнерами, систему збору необхідної інформації для розширення зовнішніх зв'язків і обміну досвідом;

6. здійснювати аналіз попиту на вироблювану продукцію або послуги, прогноз і мотивацію збуту за допомогою вивчення і оцінки потреб покупців;

7. брати участь в розробці інноваційної і інвестиційної діяльності, стратегії, пов'язаної з подальшим розвитком комерційної діяльності;

8. забезпечувати зростання прибутковості, конкурентоспроможності і якості товарів і послуг, підвищення ефективності праці;

9. здійснювати координацію діяльності в рамках певного напряму (ділянки), аналіз її ефективності, ухвалювати рішення щодо найраціональнішого використання виділених ресурсів;

10. привертати до рішення задач організації консультантів і експертів з різних питань (правових, технічних, фінансових та ін.);

11. здійснювати керівництво підлеглими йому працівниками.

По-друге, застосування знань студента в області управлінської діяльності організації, одержаних ним під час навчання у вузі, на практиці.

По-третє, збагачення багажу знань студента інформацією практичного характеру, закріплення знань, що вже є у студента, в області управління організацією, менеджменту різних сфер і придбання практичних навичок вирішення актуальних організаційних і управлінських задач.

Управлінська практика надає студентові можливість удосконалити свої навики у сфері управління організацією. Докладний розгляд особливостей функціонування конкретної організації і участь в процесі управління дозволяють студенту самостійно оцінити рівень придбаних ним за час навчання у вузі знань і зіставити їх з тим рівнем, який сьогодні і в подальшому буде потрібен для управління сучасними організаціями і підприємствами різних форм власності.

До задач управлінської практики слід також віднести набуття навичок узагальнювати і аналізувати інформацію, одержану у функціональних і лінійних службах підприємства (організації).