Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
33-2.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
544.77 Кб
Скачать

79. Визначте причини наростання економічної кризи в Україні в 1985—1991 рр.

Економіка України, залишаючись одержавленою, була складовою частиною загальносоюзного господарського комплексу.

а) Диктат союзного керівництва. Центральні міністерства і відомства розпоряджалися 95% всієї власності республіки; 65% усіх підприємств були союзного підпорядкування, а їхні керівники призначалися московським центром. .

75—80% продукції української промисловості давали підприємства-монополісти. Як наслідок, велика частина таких підприємств продовжувала випускати неякісну продукцію, звужувати її асортимент і невиправдано підвішувати на неї ціни. Відсутність вибору змушувала споживача купувати неякісну продукцію.

б) Структурна і територіальна диспропорційність. У розташуванні промисловості склалася структурна і територіальна диспропорційність. В Україні частина галузей, у яких вироблялися засоби виробництва, становила 70%, а галузей, що випускали предмети споживання, - 30%, тоді як у провідних країнах Заходу було навпаки.

У 1990 р. у сільському господарстві України було зайнято 19,4% населення, у промисловому виробництві — 53,8%, у сфері обслуговування —24,4% (у розвинутих країнах Заходу більшість населення зайнята у сфері обслуговування).

Економіка України орієнтувалася не на людей і їхні потреби, а на виробництво заради виробництва. Серйозні диспропорції склалися й у територіальному розміщенні виробничих сил. Рівень економічного розвитку центру і заходу України був майже вдвічі нижчим, ніж Придніпров'я і Донбасу.

Політика центрального керівництва призвела до того, що в Україні виник дуже високий потенціал базових галузей виробництва. Але вони були зорієнтовані на обслуговування потреб загальносоюзної економіки.

в) Напрямки капітальних вкладень. Основу української економіки складали дотаційні галузі — вугільна, залізорудна, чорна металургія та ін. Державні інвестиції направлялися переважно на прискорений розвиток атомної енергетики.

Основну частину капітальних вкладень центральні відомства направляли не на модернізацію виробництва, упровадження високопродуктивних технологій, а на будівництво нових потужностей.

У середині 80-х pp. серед діючих шахт Донбасу 280 не реконструювалися майже 20 років, працювали на застарілому обладнанні.

г) Мілітаризація промисловості України. Досить значна частина української промисловості була мілітаризована, тобто зорієнтована на випуск військової техніки й озброєнь.

Близько 30% військово-промислового комплексу Радянського Союзу припадало на Україну, майже 80% підприємств машинобудівних галузей республіки були утягнені у виробництво озброєнь. На цих підприємствах зосереджувалося найкраще устаткування, висококваліфіковані фахівці, сировина тощо. Напередодні розпаду Радянський Союз на військові цілі витрачав майже 35% союзного бюджету, з цією ж метою значна частина бюджету вкладалася в промисловість України.

I все-таки з України в закордонні держави вивозилася продукція на десятки мільярдів карбованців. Проте Україна була безправна в розподілі доходів — вони осідали в центральних московських банках.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]