- •1.Порівняйте політичне становище та економічний розвиток українських земель у складі різних держав напередодні Першої світової війни. Зробіть узагальнюючий висновок.
- •2. Визначте причини та етапи революційних подій в Україні в 1905—1907 рр. Проаналізуйте основні досягнення українського національного руху періоду першої російської революції.
- •4. Розкрийте особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель в складі Австро-Угорської імперії на початку хх століття.
- •6.Визначте основні досягнення українського національного руху періоду революції 1905—1907 р.Р.
- •7. Визначте вплив, який справила Перша світова війна на активізацію діяльності українських політичних партій та груп.
- •8. Визначте позиції України та країн німецько-австрійського блоку на мирних переговорах у Брест-Литовську (1918).
- •9. Охарактеризуйте воєнні дії на території України в 1914—1917 рр. Висловіть власне ставлення до того, наскільки інтереси українців бралися до уваги у цій війні.
- •10. Визначте, в якій мірі повалення царизму в Російській імперії у лютому 1917 р. Справило вплив на початок Української революції та утворення Центральної Ради.
- •11. Охарактеризуйте процес утворення і політичний склад Центральної Ради.
- •12. Розкрийте причини проголошення та історичне значення і Універсалу Центральної Ради.
- •13. Визначте, як обумовили історичні події періоду червня — липня 1917 р. Зміст II Універсалу Центральної Ради.
- •14. Визначте історичне значення III Універсалу Центральної Ради.
- •15. Розкрийте причини, перебіг і результати воєнних дій між радянською Росією і Українською Народною Республікою.
- •16. Розкрийте причини прийняття та історичне значення IV Універсалу Центральної Ради.
- •17. Проаналізуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради в державотворчому процесі та в соціальній політиці.
- •18. Визначте наслідки Брестського мирного договору (9 лютого 1918 р.) для України. Доведіть, що його підписання привело до встановлення в Україні окупаційного режиму.
- •19. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику Української Держави п.Скоропадського.
- •20. Охарактеризуйте політику гетьмана п.Скоропадського в галузі культури та освіти, дайте їй власну оцінку.
- •21. Визначте причини утворення Директорії та повалення гетьманату.
- •22. Проаналізуйте курс Директорії унр у зовнішній політиці та його вплив на подальшу політичну долю України.
- •23. Проаналізуйте курс Директорії унр у внутрішній політиці та його вплив на подальшу політичну долю України.
- •25. Охарактеризуйте обставини проголошення зунр та її роль в консолідації України.
- •24. Акт злуки.
- •26. Розкрийте суть та здійснення політики «воєнного комунізму» в Україні.
- •27. Вкажіть об'єктивні причини та суб'єктивні чинники повалення денікінського окупаційного режиму та відновлення більшовицької влади в Україні в 1919 — на початку 1920 рр.
- •28. Перехід до нової економічної політики та її впровадження в Україні.
- •29. Розкрийте причини і масштаби голоду 1921—1923 рр. В Україні та діяльність організацій допомоги голодуючим.
- •30. Поясніть, чим була спричинена українізація в 20-ті роки XX ст.; розкрийте її значення для національного відродження України.
- •31. Проаналізуйте результати непу в промисловості і сільському господарстві України та встановіть причини згортання владою нової економічної політики.
- •32. Проаналізуйте політичний та економічний ефект від нової економічної політики в Україні
- •34. Розкрийте методи здійснення та результати сталінської модернізації в Україні.
- •35. Розкрийте політичні та економічні мотиви і наслідки радянської колективізації в Україні.
- •36. Проаналізуйте причини, масштаби і наслідки голодомору 1932—1933 рр. В Україні.
- •37. Проаналізуйте місце в політичній системі радянської України кп(б)у за Кон¬ституцією 1937 р.
- •39. Проаналізуйте зміни в соціальному складі населення України в 1929—1938 рр. Та установіть, наслідком яких процесів вони стали.
- •40. Порівняйте політику Польщі, Румунії, Чехословаччини стосовно населення західноукраїнських земель, що входили до їх складу в 1920—1930-х рр.
- •41. Охарактеризуйте економічне, політичне та культурне становище українських земель у складі Польщі в 1921—1938 рр.
- •42. Визначте роль пакту Молотова — Ріббентропа в політичній історії України в кінці 30-х — на початку 40-х рр. Хх ст.
- •43. Охарактеризуйте процес утворення Організації українських націоналістів (оун), її діяльність напередодні Другої світової війни
- •45. Визначте причини і наслідки возз'єднання західноукраїнських земель з урср та початок радянізації Західної України у 1939—1941 рр.
- •47. Проаналізуйте причини поразок Червоної армії в 1941—1942 рр.
- •48. Визначте, яке місце відводилося Україні в планах німецького командування. Розкрийте причини швидкої окупації України військами Німеччини (літо-осінь 1941 р.).
- •49. Київська оборонна операція
- •50. Охарактеризуйте нацистський «новий порядок» в Україні та опір йому.
- •51. Доведіть, що фашистський окупаційний режим мав виключно негативні наслідки для України
- •53. Проаналізуйте діяльність Руху Опору в Україні під час Другої світової війни та його основні напрямки.
- •55. Розкрийте історичне значення форсування Дніпра та визволення Києва для подальшого перебігу подій Великої Вітчизняної війни.
- •56. Визначте джерела та проаналізуйте значення героїчної праця українців в тилу в роки Великої Вітчизняної війни
- •57. Охарактеризуйте завершення формування території України в 1945—1954 рр.
- •58. Розкрийте історичне значення об'єднання українських земель у складі урср у 40-х — 50-х роках XX століття, визначивши неоднозначність процесу радянізації Західної України в зазначений період.
- •61. Визначте наслідки підвищення міжнародного статусу України після Другої світової війни. Охарактеризуйте причини того, що урср стала співзасновницею Організації Об'єднаних Націй.
- •62. Охарактеризуйте діяльність оун-упа з середини 40-х до початку 50-х років XX ст. З'ясуйте, яке значення мала операція «Вісла» для подальшої долі цього руху.
- •63. Визначте особливості відбудови народного господарства в першому повоєнному десятиріччі.
- •65. Визначте вплив, який справив XX з'їзд кпрс на суспільно-політичне життя в Україні.
- •67. Проаналізуйте основні тенденції суспільно-політичного життя в Україні після смерті й.Сталіна та розкрийте їх суперечливий характер.
- •68. Охарактеризуйте процес входження Кримської області до складу України, вкажіть його позитивні і негативні наслідки
- •69. Охарактеризуйте основні напрямки політики русифікації України в 70-х — 80-х рр. Хх ст. Та її наслідки для української нації.
- •71. Охарактеризуйте проведення «косигінських» реформ в Україні та визначте їх наслідки.
- •72. Проаналізуйте життєвий рівень населення України в 1965—1985 рр. Зробіть відповідні висновки.
- •73. Проаналізуйте прояви автономістичних тенденцій у керівництві України за часів першого секретаря цк кпу п. Шелеста. Визначте, в чому полягала їх обмеженість.
- •74. Визначте основні форми і напрями опозиційного руху в Україні 1965—1986 рр.
- •75. Охарактеризуйте діяльність радянської України в оон і світових спеціалізованих організаціях.
- •76. Поясніть причини активізації суспільно-політичного життя в Україні після приходу до влади в Радянському Союзі м. Горбачова.
- •77. Охарактеризуйте вплив процесів «перебудови» на суспільно-політичне життя України у другій половині 80-х рр. XX ст.
- •79. Визначте причини наростання економічної кризи в Україні в 1985—1991 рр.
- •80. Визначте причини кризи однопартійної системи і початку формування багатопартійності в Україні.
- •81. Проаналізуйте зміст та визначте історичне значення «Декларації про державний суверенітет України».
- •82. Проаналізуйте історичне значення «Акту проголошення незалежності України».
- •83. Проаналізуйте історичне значення Референдуму 1 грудня 1991 p., припинення існування Радянського Союзу, проголошення незалежності України та обрання першого Президента України.
- •84. Проаналізуйте процес розгортання державотворчих процесів в Україні на початку 90-х років XX ст. Висловіть власне ставлення до тогочасних подій.
- •87. Прийняття Конституції України.
- •88.Етапи багатопартійності
- •89. Головні кроки України на шляху до європейської інтеграції
- •91 Питання
- •92 Питання
- •93 Питання
29. Розкрийте причини і масштаби голоду 1921—1923 рр. В Україні та діяльність організацій допомоги голодуючим.
Причини:
1. Післявоєнна розруха.
2. Скорочення виробництва сільськогосподарської продукції через незацікавленість селян у результатах праці.
3. Вивезення хлібу до Росії та інших республік.
4. Експорт хліба закордон.
5. Посуха та неврожай в Південних та Степових районах України.
Масштаби:
Голод охопив південно-східні регіони України. Голодувало, за різними даними, від 4 до 7 млн чол. Померло від 1 до 2 млн осіб. Голод супроводжувався епідеміями холери, чуми, віспи.
Діяльність організацій допомоги голодуючим:
Американська адміністрація допомоги (АРА) чолі з Ггувером, фонд Ф.. Нансена, Міжнародний комітет робітничої допомоги та ін.
30. Поясніть, чим була спричинена українізація в 20-ті роки XX ст.; розкрийте її значення для національного відродження України.
Причини: бажання посилити контроль та вплив комуністичної партії в національних районах шляхом надання народам СРСР можливості розвивати власну культуру, мову, готувала національні кадри.
Наслідки українізації:
Наслідки українізації та її згортання
В наслідок політики українізації, розпочатої в 20 —х роках — на початку 30 —х років ХХ ст., українська культура ще зазнавала піднесення.
Українська мова поширювалась не тільки в селі, а й у місті. Вона використовувалася в державному апараті, в галузі освіти, в художній і науково-технічній літературі, в періодиці, в театральному мистецтві тощо. Поряд з українською розвивались також мови національних меншин.
Однак, період національного піднесення був нетривалим. Українізація з самого початку була політично й ідеологічно обмеженою. Уже наприкінці 20-х років з’явився сигнал згортання українізації, а разом з нею і загального наступу на українську культуру. Так, у 1929 р. Центральний Виконавчий Комітет СРСР прийняв постанову, згідно з якою підприємства і установи центрального підпорядкування з Москвою і між собою мали спілкуватися російською мовою. Це призупинило опанування чиновниками української мови, а тих, хто нею спілкувався, називали націоналістами. М. Скрипник, який відповідав в уряді за освіту і підтримував українізацію, був звинувачений у створенні націоналістичної контрреволюційної організації і покінчив життя самогубством. Жертвами розправи стали й інші члени комісії з українізації.
Стан освіти
Вагомим здобутком радянської влади була ліквідація неписьменності в Україні. Відкриті курси, гуртки, школи лікнепу сприяли тому, що на кінець 30-х років лише 15% дорослого населення були неписьменними. У 1930 р. було започатковане обов’язкове чотирикласне навчання. У містах здійснювався перехід до загального семирічного навчання. Однак не вистачало шкільних приміщень, вчителів, підручників. Кількість шкіл з українською мовою навчання скорочувалась. Ідеологічний контроль над школярами був відведений комсомольським та піонерським організаціям.
Вища освіта була відкрита лише для осіб, які були поза підозрою щодо відданості існуючому в країні режиму. Перевага при вступі надавалася членам партії і профспілок, червоноармійцям, вихідцям з робітників. Відновили свою діяльність університети, відкрились нові середні навчальні заклади. Однак, недовіра до старих спеціалістів, підбір кадрів за класовою ознакою, масові репресії призвели до руйнування інтелектуальної і моральної спадкоємності української інтелігенції.
Культурна революція
Розвиток культури в Україні в 30-ті роки мав складний і суперечливий характер. Більшовицька партія змінила акценти політики в галузі культури, надаючи перевагу не національному духовному відродженню, а проведенню так званої «культурної революції». За задумом лідерів партії, така революція повинна була дати освіту і виховання, які б допомогли зробити ривок і в сфері виробництва, і в утвердженні радянської системи цінностей. Фактично, культурна революція покликана була обслуговувати досягнення політичних цілей ВКП(б). Разом з тим розвиток культури мав наслідки для економічного і духовного прогресу.
Після прийняття в квітні 1932 р. постанови ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно — художніх організацій творчість підпала під контроль партії за посередництвом Спілки радянських письменників. Основним творчим методом проголошувався соціалістичний реалізм. Уславлення ролі партії та її вождів стало головним завданням діячів культури.
Чимало талановитих майстрів слова змушені були час від часу оспівувати більшовицький режим, залишаючи поза увагою насильницьку колективізацію, голодомор та страхіття репресій. Саме в цей час широко відомими стають імена поетів П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка, М. Бажана; прозаїків Головка, Рибака, Панча, Яновського та багатьох інших.
Репресії 30-х років торкнулися близько 500 письменників і поетів. Не витримав переслідувань М. Хвильовий, загинув у таборах М. Зеров, був розстріляний Г. Косинка. Нищення молодої порослі представників української культури, літератури і митців назвали «розстріляним відродженням».
Ми бачимо, що за цей короткий, відносно короткий історичний термін часу (1920 — 1930 рр.) українська освіта, культура і мистецтво пережили як відродження так і занепад водночас. Ті паростки, що швидко зійшли на українській землі в радянські часи 20-х р. були так само швидко обірвані і знищені. На початку 1929 р. прокотилися арешти діячів української науки, культури й автокефальної церкви. Через рік у Харкові над ними пройшов судовий процес. До різних термінів ув’язнення було засуджено 45 осіб, в тому числі два академіки, 11 професорів, два письменники, науковці, викладачі вузів, студенти. Їм приписувалося створення контрреволюційної організації під назвою «Спілка визволення України», яка збиралася шляхом збройного повстання повалити радянську владу в Україні.
Наступ проти української інтелігенції продовжувався розгромом наукових шкіл. «Буржуазних націоналістів» виганяли з Всеукраїнської академії наук, закривали її секції і вводили цензуру. Причетним до таємної організації зарахували й Михайла Грушевського. Представники історичної науки, мовознавства, філософії зазнавали гонінь і фізично винищувались.
Уся освіта спрямовувалась на виправдання існуючого режиму і насаджування російської культури.