2.2. Федір Євгенович Котанов – командир батальйону

Котанов Федір Євгенович – підполковник, командир 384-го окремого Миколаївського Червонопрапорного батальйону морської піхоти, народився в 1914 році в селі Неон-Хароба Цалкського району (Грузія) у родині селянина, член ВКП (б). Закінчив Бакинське військове училище в 1930 році.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 20 квітня 1945 року. Після війни продовжив службу в Збройних силах.

З 7 вересня 1987 року – почесний громадянин міста Маріуполя й болгарського міста Бургас.

Федір Євгенович Котанов в 1928 році став вихованцем музичного взводу Закавказької військової підготовчої школи імені Серго Орджонікідзе в місті Баку. З 1928 по 1930 рік він був курсантом цієї школи, а з 1930-го по 1933 рік вчився в Бакинській піхотній школі, після закінчення якої одержав перше офіцерське звання. Потім Котанова призначили командиром розвідроти, і незабаром їх полк перевели на Тихоокеанський флот[24, с. 236].

Наприкінці липня 1938 року Котанова заарештували, і він більш трьох місяців перебував під слідством. Йому інкримінували контрреволюційну пропаганду. У листопаді 1938 року його звільнили за відсутністю доказів. Наказом Народного Комісара ВМФ СРСР № 0336 від 14 лютого 1939 року звільненого лейтенанта Ф. Є. Котанова, призначили командиром роти стрілецького полку Чорноморського флоту, і привласнили чергове військове звання старшого лейтенанта[53, с. 235].

Під Севастополем Федір Євгенович командував батальйоном, був поранений, евакуйований на Велику землю. Після госпіталю був начальником штабу в батальйоні Цезаря Кунікова. Після смерті Кунікова командував батальйоном, потім його призначили командиром 384-го окремого батальйону морської піхоти. Під командуванням Котанова батальйон сприяв якнайшвидшому звільненню нашої землі від окупантів. Котановці, як вони себе самі називали, практично забезпечили звільнення всього північного узбережжя Азовського й Чорного морів від Таганрога до болгарських портів Варни й Бургаса, відрізали кримське угрупування німецьких військ від баз постачання, що допомогло Червоній Армії звільнити Крим.

Федір Євгенович Котанов був одним з тих командирів, які прагнули перемагати не числом, а вмінням. Він надавав великого значення навчанню особового складу й розробляв операції так, щоб втрати були мінімальними.

Наказом Верховного Головнокомандуючого від 1 квітня 1944 року 384-му ОБМП під командуванням Ф. Є. Котанова було привласнене найменування «Миколаївський», а 25 вересня 1944 року батальйон нагородили орденом Червоного Прапора.

384-й ОМКБМП був учасником параду Перемоги на Червоній площі, а їх командир Герой Радянського Союзу підполковник Котанов Федір Євгенович командував зведеним батальйоном моряків-чорноморців.

В 1948 році Федір Євгенович закінчив військову академію ім. Фрунзе й до 1951 року командував окремим кулеметно-артилерійським полком. З 1951-го по 1964 рік викладав у вищих військово-морських училищах.

Нагороджено двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова Ш ступеня, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни I ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями «За оборону Севастополя», «За оборону Кавказу», болгарським орденом «9 вересня 1944 року з мечами».

В 1964 році Котанов звільнився в запас, працював у НДІ суднобудування, написав книгу «Матроський батальйон» про подвиги бійців 384-го ОМЧБМП. Помер Федір Євгенович у 1993 році.

Пам’ять про нього не згасає. В Азовському морському пароплавстві є сухогруз «Федір Котанов». У селищі Мангуш – вулиця імені Героя Радянського Союзу Ф. Є. Котанова, у селищі Урзуф – школа його імені. Котанов – почесний громадянин міст Маріуполь і Бургас[25, с.320].