Рубрикація і заголовковий комплекс

Газетна рубрикація - членування змісту тексту - відображається в заголовковому комплексі. Газетна рубрикація тісно пов'язані зі змістом тексту, репрезентують його зміст, з іншого боку, є поза-текстовими елементами, що можуть охоплювати кілька текстів, покриваючи їх своїм загальним змістом. Заголовкова система охоплює дві підсистеми: назви (шапки, рубрики, заголовки, підзаголовки, внутрішні заголовки) і перед-тексти (анонси, епіграфи, врізи, ліди). Підзаголовок — це назва, що стоїть під основним заголовком. Внутрішній заголовок знаходиться всередині тексту. Рубрика — це заголовок, що стоїть над заголовком публікації або підбірки первинних текстів. Шапка — заголовок, який стоїть над заголовком полоси або номера. Передтексти - це мінітексти, які в стислій формі передають зміст тексту. Передтексти виконують інформативну функцію.

Особливо важливими компонентами заголовкового комплексу є власне заголовки і врізи (це спеціальні засоби, які являють собою опорні точки, що показують найбільш важливу текстову інформацію). Саме ці елементи тексту служать опорою для читача в розумінні змісту. Назви і врізи передають зміст тексту в компресованій, стислій формі. Логічна ієрархія компонентів заголовкового комплексу: для назв: шапка-рубрика-заголовок-підзаголовок-внутрішній заголовок; Для перед текстів: анонс-епіграф-вріз-текст.

Інує два ефекти у читацькому сприйманні заголовків. Ефект посиленого очікування, що виникає тоді, коли заголовок незрозумілий, але привертає увагу, й ефект обдуреного очікування, коли заголовок за змістом не збігається з текстом. В обох випадках заголовки можуть викликати непередбачену реакцію на текст— від захопленого читання до відмови читати текст і негативної оцінки автора чи редакції.

Серед недоліків щодо організації заголовкових комплексів можна назвати:

1)Бідне членування змісту, що обмежується здебільшого підсистемою "заголовок-текст" або "рубрика-заголовок-текст". 2)Одноманітність членування змісту (рубрика-заголовок-вріз-текст). 3)Функціональна обмеженість заголовкового комплексу: переважно використовується інформативна функція. 4)Атематичність і алогічність, що виникає на стикові рубрик і заголовків, заголовків і текстів, заголовків, лідів і текстів і т.п. 5)Плеонастичність компонентів заголовкового комплексу, тобто їх змістове дублювання. 6) Незрозумілість і нечіткість назв.

11 питання

Засоби масової інформації (ЗМІ) -- це своєрідна система, що охоплює періодичні друковані видання, радіо-, теле-, відео-програми, кінохронікальні програми, інші форми періодичного поши-рення масової інформації.Згідно із законодавством України, друкованими засобами масової інформації є періодичні друковані видання (преса) -- газети, журна-ли, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем; аудіо-візуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телеба-чення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.В епоху інформаційного споживання відбувається бурхливий розвиток системи ЗМІ. При цьому її ядро складають газетні і журнальні редакції, видавництва, студії радіо і телебачення з їх різноманітною продукцією. Але до ЗМІ по праву належать вже й інформаційні служби (телеграфні агентства, агентства преси, реклам-ні бюро, прес-служби, агентства паблік рілейшнз, професійні жур-налістські клуби і асоціації). Останнім часом до системи ЗМІ входять соціальні інститути і особи, як засновники видань і програм, органи управління системою журналістики, а також організації, що займаються підготовкою і перепідготовкою кадрів. У системі все більше змінюються інститут видання, служби зв'язку (у тому числі космічного) і доставки інформаційної продукції, виробників засобів, що використовуються у журналістиці тощо.Таким чином, система ЗМІ у структурному плані представлена кількома групами засобів інформації: преса, аудіовізуальні ЗМІ, інформаційні служби, різного роду «периферичні утворення» журна-лістики.У зв'язку з інформаційними потребами суспільства стрімко роз-ширюється мережа рекламних компаній, прес-служб при державних, комерційних, громадських, конфесійних організаціях. Все більше утверджується нова галузь інформаційної діяльності -- паблік рі-лейшнз (зв'язок з громадськістю).В Україні набули поширення клуби й асоціації журналістів, які сприяють обміну і поширенню важливих повідомлень, соціально значущої інформації. За приклад може правити діяльність клубу ринкових реформ при Київській журналістській організації. На думку ряду вчених, в останні роки технічні засоби соціальної комунікації окреслюють три великі групи: засоби масової інфор-мації, телекомунікація, інформатика. Об'єднання цих галузей під за-гальним терміном «масова комунікація» не нівелює їх принципові відмінності як у концептуальному, так і у антропологічному планах.