Характеристики товару-еталону

Параметри	Ваговий індекс, %
Ціна	4,2
Жирність	15
Густина	65
Природні компоненти	100

Першим кроком є розрахунок одиничних параметричних індексів. Розрахунок одиничних параметричних індексів здійснюється за формулою:

(2.6)

Де g_s – одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по і-му параметру (і=1, 2, 3... n).

Р_і – величина і-го параметра для продукції, що аналізується;

Р_{і о} – величина і-го параметра, товару-еталону;

N – кількість параметрів.

Так, наприклад, оцінка параметра “жирність” т(параметричний індекс g1) для продукції ЗАТ “Первомайського молочноконсервного комбінату” за формулою 2.6 становить:

За цією ж формулою обраховуються решта параметрів продукції ЗАТ “ПМКК” та конкурентів.

Результати розрахунків запишемо до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Розрахунок одиничних параметричних

індексів за технічними характеристиками.

Параметри	Ваговий індекс, %	Параметричні індекси
		ЗАТ “ПМКК”	КМК №3	БМК №7
Жирність	15	100	93	100
Густота	35	100	106	107
Природні компоненти	50	95	97	98
Всього	100	98,3	98,7	101,7

Другим кроком є обрахування групових параметричних індексів. Для цього скористаємось формулою 2.7.

(2.7)

Де І_тп – індекс за всіма технічними характеристиками;

а_і – вагомість і-го параметра в загальному наборі з n – технічних параметрів.

Для продукції ЗАТ “ПМКК” груповий параметричний індекс за технічними параметрами дорівнює

І_тп=0,15100+0,35100+0,595= 97,5% або 98.

Аналогічно, груповий параметричний індекс розраховується для продукції конкурентів.

Тож, І_тп2=99ю5% або 1 і І_тп3=101, 45, або 1.01.

Оскільки економічний характер лише один – ціна, груповий параметричний індекс для продукції ЗАТ “ПМКК” дорівнює

(2.8)

Де І_еп – груповий показник за економічними параметром

Ц_і – величина і-го параметра для продукції, що аналізується;

Ц_о – величина параметра, при якому потреба задовільняється повністю.

Отже,

Для конкурентів І_еп2=1.16, І_еп3=1.

Останній крок є розрахунком інтегрального показника конкурентоспроможності товару за наступною формулою:

(2.9)

Де К_інт – інтегральний показник конкурентоспроможності товару

Для ЗАТ “ПМКК” дорівнює

Як бачимо продукція ЗАТ “ПМКК” неконкурентоспроможна порівняно з еталоном К_інт< 1.

Перед підприємством постає проблема в оптимізації резервів. Досягти конкурентоспроможності продукції ми можемо за рахунок зменшення собівартості виробництва за рахунок оптимізації планування.

Для виявлення резервів планування нам необхідно існуючі результати планових рішень порівняти з найкращими, тобто такими, що отримані при реалізації оптимальної задачі планування.

Зауважимо, що об’єкт управління працює в умовах постійних змін обставин, а це в свою чергу призводить до зміни цілей, умов, критеріїв. Всю різноманітність таких обставин в одній задачі представляти важко, тому пошук резервів можна представити на прикладі окремих виробничих задач.

В даному випадку розглянемо моделювання резервів зменшення собівартості виробництва (за рахунок оптимізації планування)

Для побудови моделі введемо позначення:

і – номер виробничого підрозділу, і=1, n;

j – вид продукції j=1, m

N_i – виробнича потужність і-го підрозділу;

P_j – потреба у продукції j-го виду;

S_ij – собівартість виготовлення j-го виду продукції в і-му підрозділі

S_i – планова собівартість виробництва всієї продукції в і-му підрозділі

S_j – планова собівартість j-го виду продукції на підприємстві

S – загальна собівартість всієї продукції підприємства за певний період

X_{i j} – запланований обсяг виробництва j-го виду продукції в і-му підрозділі

X_i – запланований обсяг продукції в і-му підрозділі

X_j – запланований обсяг продукції j-го виду продукції по підприємству

Х – запланований обсяг всієї продукції по підприємству.

Існуючий план для даного підприємства характеризується такими параметрами:

[X_{i j}, i=1,n ; j=1, m, X_{i j}=1,m, X, S_ij=1,n, j=1,m,s]

Даний план складається внаслідок розподілу продукції по виробничим підрозділам певним чином, і наскільки такий план може бути вдосконаленим, потрібно дізнатися.

Необхідно визначити, чи має даний план резерви щодо зниження собівартості продукції. Якщо такі резерви існують, то їх потрібно визначити. Для визначення оптимального плану виробництва продукції за критерієм мінімізації собівартості продукції, потрібно скласти оптимізаційну модель, наприклад таку:

Цільова функція

(2.8)

Обмеження потреб

(2.9)

Обмеження по потужності

(2.10)

Х_ij0, i=1,n; j=1,m (2.11)

В результаті реалізації такої моделі ми отримуємо оптимальний план. Нехай цей план характеризується наступними параметрами:

{X_{i j}^*, X_i^*, X_j^*, X^*, S_i^*, S_j^*, S^*}

отриманий план X_{i j}^* визначається як розв’язок задач (2.8)….(2.11), параметри X_i^*, X_j^*, X^*, S_i^*, S_j^*, S^* визначаються наступним чином:

(2.12)

(2.13)

(2.14)

(2.15)

(2.16)

Маючи всі дані існуючого та оптимального планів, визначимо резерв зниження собівартості виробництва:

(2.17)

В результаті розрахунків отримаємо значення резервів покращення плану щодо зменшення собівартості продукції, що виготовляється.

Розрахунки:

Вихідна інформація:

Кількість виробничих цехів – 3

Таблиця 2.6.

Виробнича потужність (тон)

Цех і потужність Ni	1	2	3	
	3200	5000	2800	11000

З наведених даних ми бачимо яка виробнича потужність цехів, тобто як максимально ми можемо навантажити цех для максимально раціонального використання кожного з цехів.

Таблиця 2.7

Замовлення по видах продукції

Вид продукції j	1	2	3	4	
Замовлення Pj	3000	2000	4000	2000	11000

З таблиці 2.7 нам видно скільки одиниць кожної продукції нам потрібно виробити щоб задовольнити весь попит, тим самим отримати максимальний прибуток.

Таблиця 2.8

Питомі затрати S_{i j} на виготовлення продукції

Цех і	Питомі затрати Si j по видах продукції j (грн/од)
	1	2	3	4
1	210	0	350	320
2	230	110	170	140
3	0	190	360	130

Дані з таблиці 2.8 дають нам відомості про загальні затрати на виробництво на одиницю кожного виду продукції для кожного цеху.

Таблиця 2.9

План X_{i j} виробництва по видах продукції j

Цех і	1	2	3	4
1	1500	0	1200	500
2	1500	1000	2000	500
3	0	1000	800	1000

Як бачимо з даних, цехи не ЗАТ “ПМКК” використовуються не оптимально, так, наприклад цехи мають такі резерви зниження собівартості: N₁– 195000, N₃- 180000 тобто потрібно зробити більше навантаження на цехи №1 і №3. Цех №2 за оптимальним планом буде більш збитковим ніж за звичайним планом виробництва, але в цілому зниження собівартості за оптимальним планом складає 168 тис. грн. (Додаток А). Взявши до уваги дані поради можна зменшити собівартість продукції, що призведе до зниження ринкової ціни, тобто до підвищення конкурентоспроможності даної продукції. Якість залишиться високою, конкурентоспроможність підвищується за рахунок зменшення ціни.

ВИСНОВКИ.

Проаналізувавши маркетингову програму фірми на закордонних ринках, можна сказати, що основне завдання маркетингової програми полягає в знаходженні ідеї та реального створення ексклюзивного товару, відносно до якого решта факторів маркетингу могла б мати виключно додатковий або обслуговуючий характер.

Товарна політика, як елемент комплекту маркетингу взаємодіє з іншими компонентами маркетингу-мікс. Так, підвищення якості товару призводить до збільшення його собівартості, тобто ціна на цей товар зросте. Про ці зміни потрібно повідомити покупцям, тобто необхідна реклама.

Виходячи на зовнішній ринок, фірма повинна обрати свій напрям товарної політики. Саме від правильного вибору напрямку діяльності залежить подальша доля підприємства.

В умовах твердої конкуренції навіть перед широковідомими підприємствами виникає досить складна задача – як утримати свої позиції на ринку. Багато фахівців, вважають, що основним фактором успіху більшості підприємств є вірність споживачів.

Отже, на ринку сьогодні перемагає не той, хто завоює нових споживачів, а той, хто зуміє втримати старих.

Проаналізувавши маркетингову програму ЗАТ “ПМКК” на зовнішньому ринку, можна зробити висновок, що товарна політика в маркетинговій програмі комбінату займає чільне місце. Маркетологи значну увагу приділяють якості товару. Стратегією маркетингу є цінова конкуренція: політика комбінату базується на принципах формування відпускної ціни готової продукції нижче середньо ринкових.

Економічний аналіз показав, що за базовим сценарієм протягом першого року виведення згущеного молока для діабетиків з фруктовими добавками на ринок комбінат зможе продати 100 000 туб.банок, другого – 160 000 туб.банок і третього – 165000 туб.банок.

Витрати, пов’язані з розробкою нового товару та маркетингові витрати пов’язані, насамперед з просуванням товару, будуть відшкодовані на перший рік, що узгоджується з запланованою маркетинговою стратегією.

Таким чином, рішення щодо виведення цього товару – є доцільним з погляду на фінансову привабливість нового товару.

Також в курсовій роботі було проведено аналіз конкурентоспроможності згущеного молока для діабетиків серед конкурентів, так як на російському ринку товари-аналоги існують. Наш продукт виявився не досить конкурентоспроможним в зв’язку з високими цінами. Якість згущеного молока для діабетиків є досить висока, але ціни потрібно зменшити.

Розглянувши моделювання резервів зменшення собівартості виробництва за рахунок оптимізації планування, ми дійшли висновку, що собівартість продукції можна зменшити. Тим самим підвищується конкурентоспроможність даної продукції.

Список використаної літератури

1. Закон Украї­ни «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16. 04. 1991 № 959 - XII, зі змінами і доповненнями.

2. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560 - XII, зі змінами і доповненнями.

3. Закон Ук­раїни «Про регулювання товарообмінних (бартерних) опе­рацій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23. 12. 1998 № 351-ХІУ.

4. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19. 03. 1996 № 93 / 96-ВР.

5. Гаркавенко С.С. Маркетинг. — К.: Лібра, 1996.

6. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. — К.: Лібра, 1998.

7. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посібник. — К.: Вища школа, 1994.

8. Герасимчук В.И. Управление маркетингом. — К.: ИСИО, 1993.

9. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное дело. — М.: Внешторгиздат, 1990.

10. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. — М.: Изд-во "Фин-пресс", 1998.

11. Дибб С, Симкин Я, Врэдли Дж. Практическое руководство по маркетинговому планированию / Пер. с англ. — СПб.: Питер, 2001.

12. Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999.

13. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга: менеджмент / Пер. с англ. — 2-европ. изд. — К., М, СПб.: Издат. дом "Вильяме", 1998.

14. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1990.

15. Мазаракі А.А., Чаюн Т.і Міжнародний маркетинг: Підручник. — К.: КДТУ, 2002. — 306 с.

16. Международный маркетинг / Под ред. Г.А. Васильева, Л.А. Ибрагимова: Учебн. пособие для вузов. -М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.

17. Мозговий О.М. Товарна політика і планування товару в міжнародному маркетингу. — К.: КДЕУ, 1995.

18. Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003.

19. Прауде В.Р., Білий О.Б. Маркетинг: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1994.

20. Современный маркетинг / Под ред. В.Е. Хруцкого. — М.: Финансы и статистика, 1991.

21. Ценообразование и рынок / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992.

22. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998.

23. Циганкова Т.М. Управління міжнародним маркетингом: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998.

		План виробництва
Види продукції		1-й	2-й	3-й	4-й
1-й цех	xij	1500	0	1200	500	3200	xij
2-й цех		1500	1000	2000	500	5000
3-й цех		0	1000	800	1000	2800
		3000	2000	4000	2000	xj xi	11000
	Собівартість відповідно до плану виробництва
Види продукції		1-й	2-й	3-й	4-й
1-й цех	sij	210	0	350	320	895000	sij
2-й цех		230	110	170	140	559000
3-й цех		0	190	360	130	608000
		660000	300000	760000	360000	sj si	2026000
		Оптимальний план виробництва
Види продукції		1-й	2-й	3-й	4-й
1-й цех	xij*	3000	0	200	0	3200	xij*
2-й цех		0	1400	3600	0	5000
3-й цех		0	600	200	2000	2800
		3000	2000	4000	2000	xj* xi*	11000
	Собівартість відповідно до плану виробництва
Види продукції		1-й	2-й	3-й	4-й
1-й цех	sij*	210	0	350	320	700000	sij*
2-й цех		230	110	170	140	766000
3-й цех		0	190	360	130	446000
		630000	268000	754000	260000	sj* si*	1912000
	Резерви зниження собівартості
ΔS	168000
ΔSj	ΔSj1	ΔSj2	ΔSj3	ΔSj4
	30000	32000	600	100000
ΔSi
ΔSi	195000
ΔSi	-207000
ΔSi	180000
ΣSj		168000	ΣSi		168000

Додаток А