25. Загальна х-ка виробничої потужності п-ва.

Вир потуж (ВП) – максимально можливий випуск продукції п-ва за певний час у встановленій номенклатурі та асортименті під час повного завантаження обладнання та виробничих коштів. ВП визнач в натур одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісних – при широкому асортименті продукції. На величину ВП впливають фактори: 1. к-сть обладнання, 2. потужність облад. 3. режим роботи п-ва. 4. кваліфікаційний рівень робітників 5. структура основних засобів. Виділяють такі види ВП: 1. проектна – потуж, що визначається в процесі реконструкції діючого або будівництва нового п-ва. 2. резервна – пот, яка формується і постійно існує у певних галузях економіки. 3. діюча (поточна) – ВП, яка визначається періодично у зв’язку зі зміною умов в-ва та перевищення проектних показників. Вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку п-ва. Основними показниками, які її хар є: 1. потуж на початок періоду (року) – вхідна. 2. потуж на кінець періоду (року) – вихідна. 3. середньорічна потужність 4. коефіцієнт викор виробничої потуж.

26.Нематеріальні ресурси

Нематеріальні ресурси підприємства — це складова частина потенціалу підприємства, яка забезпечує економічну користь протягом тривалого періоду і має ту особливість, що в них відсутня матеріальна основа здобування доходів та невизначені майбутні розміри усіх доходів.

За походженням нематеріальні ресурси виникають або завдяки новим унікальним знанням або через рідкісність ресурсів. Поняття нематеріальних ресурсів фактично уточнюється з поняттями об'єктів інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність у широкому розумінні — це юридична категорія, яка застосовується для:

— визначення результатів творчої праці людини (творів науки, техніки, мистецтва та інших видів діяльності);

— позначення належності таких результатів творчої праці відповідним суб'єктам творчої діяльності;

— закріплення за цими суб'єктами особистих немайнових і майнових прав, пов'язаних із розробкою та використанням створених ними інтелектуальних продуктів.

Нематеріальні ресурси поділяються на три групи.

1. Об'єкти промислової власності.

Поняття «промислова власність» розуміють у найширшому значенні і застосовують не тільки щодо промисловості й торгівлі, але також і щодо сільськогосподарського виробництва, добувної промисловості та всіх продуктів промислового чи природного походження.

До них належать:

• винаходи - це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології, об'єктами яких можуть бути продукти або способи їх одержання;

• корисні моделі, об'єктами яких є конструктивне вирішення пристрою або його складових частин;

• промислові зразки — нове художньо-конструктивне вирішення виробів;

• товарні знаки та знаки обслуговування — оригінальні позначення, за допомогою яких товари і послуги одних виробників відрізняються від однорідних товарів і послуг інших виробників;

• фірмові найменування — це стале позначення підприємства або особи, від імені якої здійснюється виробнича та інша діяльність;

• способи захисту від недобросовісної конкуренції.

2. Об'єкти, що охороняються авторським та суміжними правами — це твори науки, літератури і мистецтва незалежно від їх обсягу, жанру, призначення, мети створення, які можуть існувати в письмовій, усній, образотворчій і об'ємно-просторовій формах.

Авторським правом захищаються також комп'ютерні програми, бази даних, мікросхеми. Авторське право не поширюється на офіційні документи, державні символи та знаки, твори народної творчості, об'єкти промислової власності, твори, для яких закінчився термін дії авторського права.

Суміжні права — це права, які примикають до авторського права і є похідним від нього. Суміжні права належать до нематеріальних об'єктів і поділяються на три види: права виконавців; права виробників фонограм; права організацій мовлення.

3. Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності — це результати творчої діяльності людини, які не належать до перших двох складових об'єктів інтелектуальної власності, а саме:

• раціоналізаторські пропозиції — це технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства, для якого воно подано;

• "ноу-хау" — це знання чи досвід технічного, організаційного, виробничого і економічного характеру, що можуть бути практично використані і принести власникові певні переваги об'єктами "ноу-хау" є посібники, порадники, рецепти, формули тощо, а також незапатентовані винаходи;

• комерційна таємниця — це відомості, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, і розголошення яких може завдавати шкоди його інтересам.