Особливості договору прокату:
Наймач не має права на укладення договору піднайму.
Наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем.
Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.
Форма договору — усна. Організація прокату видає письмовий документ, наприклад, квитанцію.
27. Єдиний житловий фонд в Україні: поняття, значення, структура, цільове використання житла
Житловий фонд – це жилі будинки, приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України.
Під житлом розуміється окрема квартира, житловий будинок або їх частина, о відповідає вимогам санітарно-технічного спрямування, в якій мешкає ФО, і що використовується в житлових цілях.
28. Договір найму житла: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінності від договору оренди
За договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Юридичні ознаки договору:
взаємний
реальний або консенсуальний
відплатний
Сторонами договору є наймодавець та наймач, якими можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.
Істотними умовами договору є умови про предмет та плату. Предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Причому помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.
Форма договору — письмова.
Специфіка договору найму (оренди) житла полягає в наявності низки особливостей змісту прав та обов'язків сторін, зокрема наймача. Основні обов'язки наймача житла (ст. 815 ЦК):
1) використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Причому він не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця;
2) своєчасно вносити плату за житло (у строк встановлений договором найму житла, а якщо строк не встановлено — щомісяця). Крім того, зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму;
3) здійснювати поточний ремонт житла, переданого у найм, якщо інше не встановлено договором.
29. Право на обмін жилого приміщення
Право наймача на обмін жилого приміщення та порядок обміну встановлюються і регулюються житловим законодавством (ст.79-89 Житлового кодексу) та Правилами обміну жилих приміщень, затвердженими Постановою Ради Міністрів Української РСР №31 від 31 січня 1986 р.
Правом на обмін користуються лише наймач та члени його сім'ї, що проживають разом з ним. Такого права не мають піднаймачі і тимчасові мешканці. Обмін допускається лише за наявності письмової згоди всіх членів сім'ї, шо проживають спільно, включаючи й тимчасово відсутніх. За неповнолітніх членів сім'ї свою згоду в письмовій формі висловлюють батьки, опікуни чи піклувальники.
Предметом обміну може бути як ізольована квартира чи інше ізольоване жиле приміщення, так і частина жилого приміщення.
Угода про обмін жилими приміщеннями набуває чинності з моменту одержання сторонами обмінних ордерів, вважається виконаною з моменту переселення наймачів в обмінювані жилі приміщення.
Обмін жилими приміщеннями не допускається:
1) якщо до наймача пред'явлено позов про розірвання чи зміну договору найму жилого приміщення або визнання ордера недійсним;
2) якщо одним з учасників обміну є член житлово-будівельного кооперативу, щодо якого розглядається питання про виключення з кооперативу;
3) якщо обмін має корисливий або фіктивний характер;
4) якщо будинок, в якому знаходиться обмінюване жиле приміщення, підлягає знесенню або будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом чи підлягає переобладнанню для інших цілей;
5) якщо будинок підлягає капітальному ремонту з переобладнанням або переплануванням обмінюваного жилого приміщення;
6) якщо жиле приміщення є службовим або знаходиться в гуртожитку;
7) якщо одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинку підприємства, установи, організації, зазначених у частині першій статті 114 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач одержав приміщення у будинку підприємства, установи, організації не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також коли наймач іншого обмінюваного приміщення (член житлово-будівельного кооперативу) перебуває з цим підприємством, установою, організацією у трудових відносинах;
8) якщо у зв'язку з обміном у квартиру, в якій проживає два або більше наймачі, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, в зв'язку з чим не може проживати в такій квартирі;
9) якщо внаслідок міжміського обміну на жилі приміщення в містах республіканського підпорядкування і в курортних місцевостях розмір жилої площі, що припадатиме на кожного члена сім'ї, буде меншим від встановленого Радою Міністрів Української РСР.