- •1. Договір купівлі-продажу: поняття, характеристика, сторони, предмет, форма, види
- •2. Права і обов’язки сторін в договорі купівлі-продажу
- •3. Виконання договору купівлі-продажу
- •4. Правові наслідки порушення договору купівлі-продажу
- •5. Договір купівлі-продажу у роздрібній торгівлі
- •6. Права покупця за договором роздрібної торгівлі та їх охорона
- •7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •8. Договір міни: визначення, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •9. Договір поставки: поняття, визначення, характеристика, особливості, способи і порядок укладення, структура договірних зв’язків, джерела права
- •Оплатний
- •10. Виконання договору поставки
- •11. Прийняття товару за кількістю і якістю
- •12. Цивільно-правова відповідальність за невиконання (неналежне виконання договору поставки)
- •13. Договір постачання енергетичних ресурсів
- •Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника:
- •16. Договір ренти
- •17. Договір довічного утримання: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від кп і дарування
- •Оплатний
- •Форма договору:
- •18. Зміст договору довічного утримання
- •19. Зміна і припинення договору довічного утримання (догляду)
- •Припинення договору довічного утримання (догляду):
- •20. Договір майнового найму (оренди): визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, види, відмінність
- •Види договору найму:
- •21. Зміст договору оренди
- •24. Договір оренди транспортних засобів, особливості види, джерела права
- •26. Договір прокату: поняття, характеристика, сторони, форма, особливості
- •Особливості договору прокату:
- •27. Єдиний житловий фонд в Україні: поняття, значення, структура, цільове використання житла
- •28. Договір найму житла: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінності від договору оренди
- •29. Право на обмін жилого приміщення
- •30. Збереження права на жиле приміщення за відсутнім наймачем: підстави, порядок
- •31. Зміна договору найму житла
- •32. Порядок, підстави і правові наслідки виселення наймача, членів його родини
- •Підстави виселення:
- •33. Користування жилими приміщеннями, що належать громадянам на праві власності
- •34. Приватизація державного житлового фонду: поняття, суб’єктивне право на приватизацію, способи, порядок
- •36. Договір позички: поняття, характеристика, предмет, сторони, особливості
- •37. Договір підряду: поняття, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •38. Виконання договору підряду
- •39. Правові наслідки неналежного виконання договору підряду
- •40. Договір побутового підряду (замовлення)
- •41. Капітальне будівництво: поняття, способи здійснення, структура договірних зв’язків у будівельному підряді
- •42. Будівельний підряд: поняття, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •43. Виконання договору будівельного підряду. Здача закінченого будівництвом об’єкту
- •44. Порядок укладення і зміни договору будівельного підряду
- •Внесення змін:
- •45. Договір субпідряду у будівництві
- •46. Договір на виконання науково-дослідних, дослідницько-конструкторських та технологічних робіт
- •47. Договір підряду на проектні та пошукові роботи
- •48. Договір про надання послуг
- •49. Договір перевезення: поняття, види, сторони, предмет, особливості укладення
- •Види договорів:
- •50. Виконання договору перевезення
- •51. Цивільно-правові відповідальність за неналежне виконання (невиконання договору перевезення)
- •52. Договір перевезення у прямому змішаному сполученні
- •53. Договір перевезення пасажирів і багажу
- •54. Договір транспортного експедирування
- •55. Соціально-економічна сутність страхування і характеристика його правового регулювання. Основні страхові поняття
- •Основні поняття страхування:
- •56. Поняття і зміст договору страхування
- •57. Загальна характеристика видів страхування
- •58. Укладення, зміна і припинення договорів страхування
- •59. Виконання договору страхування
- •60. Договір позики: поняття, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від договору оренди і кредитного договору
- •61. Виконання договору позики
- •62. Оспорювання договору позики. Відповідальність за невиконання договору позики
- •63. Договір банківського вкладу
- •64. Договір банківського рахунку
- •65. Кредитний договір
- •67. Договір доручення: поняття, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •68. Виконання договору доручення
- •69. Припинення договору доручення
- •70. Договір комісії: поняття, характеристика, сфера застосування, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •71. Виконання договору комісії
- •72. Припинення договору комісії
- •73. Договір зберігання: поняття, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •74. Види зберігання, їх стисла характеристика
- •75. Виконання договору зберігання
- •76. Цивільно-правова відповідальність за невиконання (неналежне виконання) договору зберігання
- •77. Договір факторингу
- •78. Договір про спільну діяльність
- •79. Засновницький договір
- •80. Зобов’язання зі створення загрози життю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •81. Підстави деліктної відповідальності
- •82. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я
- •83. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •84. Відповідальність за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки
- •85. Відповідальність за шкоду, спричинену малолітньою особою, неповнолітнім або недієздатною особою
- •86. Особливості відшкодування шкоди, завданої здоров’ю малолітнього або неповнолітнього
- •87. Особливості відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого
- •88. Відшкодування шкоди завданої недоліками товарів, робіт (послуг)
- •89. Компенсація моральної шкоди
- •90. Зобов’язання з публічної обіцянки винагороди
- •91. Зобов'язання із рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •92. Зобов’язання з дій без доручення
- •93. Зобов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
84. Відповідальність за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, яка створює підвищену небезпеку для осіб, яку цю діяльність здійснюють, та інших осіб.
Обов'язок відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладено на володільця джерела підвищеної небезпеки, тобто особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Не визнається володільцем джерела і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляла джерелом в силу виконання своїх трудових обов'язків перед володільцем джерела підвищеної небезпеки.
Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що це джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.
Підставами відшкодування шкоди за цим деліктом є:
а) наявність шкоди;
б) протиправна дія заподіювача шкоди;
в) наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.
Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (незалежно від вини).
85. Відповідальність за шкоду, спричинену малолітньою особою, неповнолітнім або недієздатною особою
За загальним правилом, відповідальність за шкоду, завдану малолітніми, покладається на їхніх батьків (усиновлювачів) або опікунів чи інших фізичних осіб, які на правових підставах здійснюють виховання неповнолітньої особи. Аналогічний порядок поширюється і на заклади, які за законом здійснюють щодо малолітніх функції опікуна.
За загальним правилом, неповнолітні особи є повністю дієздатними, тобто такими, що можуть самостійно у повному обсязі нести покладену на них відповідальність. Однак якщо неповнолітня особа немає майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, то цю шкоду відшкодовують субсидіарно її батьки (усиновлювачі) або піклувальник, а у разі, якщо неповнолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, то і цей заклад.
За загальним правилом, відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою, здійснюється опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею (психіатричні лікарні, диспансери, клініки, інтернати тощо).
86. Особливості відшкодування шкоди, завданої здоров’ю малолітнього або неповнолітнього
У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.
Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем - вісімнадцяти років) юридична або фізична особа, яка завдала шкоди, зобов'язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов'язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи з розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати.
Якщо на момент ушкодження здоров'я неповнолітня особа мала заробіток, шкода має бути відшкодована їй виходячи з розміру її заробітку, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.
Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної кваліфікації потерпілий має право вимагати збільшення розміру відшкодування шкоди, пов'язаної із зменшенням його професійної працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.
Якщо потерпілий не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатися непрацездатним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, завданого йому до повноліття, він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.