- •1. Договір купівлі-продажу: поняття, характеристика, сторони, предмет, форма, види
- •2. Права і обов’язки сторін в договорі купівлі-продажу
- •3. Виконання договору купівлі-продажу
- •4. Правові наслідки порушення договору купівлі-продажу
- •5. Договір купівлі-продажу у роздрібній торгівлі
- •6. Права покупця за договором роздрібної торгівлі та їх охорона
- •7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •8. Договір міни: визначення, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •9. Договір поставки: поняття, визначення, характеристика, особливості, способи і порядок укладення, структура договірних зв’язків, джерела права
- •Оплатний
- •10. Виконання договору поставки
- •11. Прийняття товару за кількістю і якістю
- •12. Цивільно-правова відповідальність за невиконання (неналежне виконання договору поставки)
- •13. Договір постачання енергетичних ресурсів
- •Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника:
- •16. Договір ренти
- •17. Договір довічного утримання: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від кп і дарування
- •Оплатний
- •Форма договору:
- •18. Зміст договору довічного утримання
- •19. Зміна і припинення договору довічного утримання (догляду)
- •Припинення договору довічного утримання (догляду):
- •20. Договір майнового найму (оренди): визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, види, відмінність
- •Види договору найму:
- •21. Зміст договору оренди
- •24. Договір оренди транспортних засобів, особливості види, джерела права
- •26. Договір прокату: поняття, характеристика, сторони, форма, особливості
- •Особливості договору прокату:
- •27. Єдиний житловий фонд в Україні: поняття, значення, структура, цільове використання житла
- •28. Договір найму житла: визначення, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінності від договору оренди
- •29. Право на обмін жилого приміщення
- •30. Збереження права на жиле приміщення за відсутнім наймачем: підстави, порядок
- •31. Зміна договору найму житла
- •32. Порядок, підстави і правові наслідки виселення наймача, членів його родини
- •Підстави виселення:
- •33. Користування жилими приміщеннями, що належать громадянам на праві власності
- •34. Приватизація державного житлового фонду: поняття, суб’єктивне право на приватизацію, способи, порядок
- •36. Договір позички: поняття, характеристика, предмет, сторони, особливості
- •37. Договір підряду: поняття, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •38. Виконання договору підряду
- •39. Правові наслідки неналежного виконання договору підряду
- •40. Договір побутового підряду (замовлення)
- •41. Капітальне будівництво: поняття, способи здійснення, структура договірних зв’язків у будівельному підряді
- •42. Будівельний підряд: поняття, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •43. Виконання договору будівельного підряду. Здача закінченого будівництвом об’єкту
- •44. Порядок укладення і зміни договору будівельного підряду
- •Внесення змін:
- •45. Договір субпідряду у будівництві
- •46. Договір на виконання науково-дослідних, дослідницько-конструкторських та технологічних робіт
- •47. Договір підряду на проектні та пошукові роботи
- •48. Договір про надання послуг
- •49. Договір перевезення: поняття, види, сторони, предмет, особливості укладення
- •Види договорів:
- •50. Виконання договору перевезення
- •51. Цивільно-правові відповідальність за неналежне виконання (невиконання договору перевезення)
- •52. Договір перевезення у прямому змішаному сполученні
- •53. Договір перевезення пасажирів і багажу
- •54. Договір транспортного експедирування
- •55. Соціально-економічна сутність страхування і характеристика його правового регулювання. Основні страхові поняття
- •Основні поняття страхування:
- •56. Поняття і зміст договору страхування
- •57. Загальна характеристика видів страхування
- •58. Укладення, зміна і припинення договорів страхування
- •59. Виконання договору страхування
- •60. Договір позики: поняття, характеристика, сторони, предмет, форма, відмінність від договору оренди і кредитного договору
- •61. Виконання договору позики
- •62. Оспорювання договору позики. Відповідальність за невиконання договору позики
- •63. Договір банківського вкладу
- •64. Договір банківського рахунку
- •65. Кредитний договір
- •67. Договір доручення: поняття, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •68. Виконання договору доручення
- •69. Припинення договору доручення
- •70. Договір комісії: поняття, характеристика, сфера застосування, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •71. Виконання договору комісії
- •72. Припинення договору комісії
- •73. Договір зберігання: поняття, характеристика, сторони, предмет, відмінність від суміжних договорів
- •74. Види зберігання, їх стисла характеристика
- •75. Виконання договору зберігання
- •76. Цивільно-правова відповідальність за невиконання (неналежне виконання) договору зберігання
- •77. Договір факторингу
- •78. Договір про спільну діяльність
- •79. Засновницький договір
- •80. Зобов’язання зі створення загрози життю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •81. Підстави деліктної відповідальності
- •82. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я
- •83. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •84. Відповідальність за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки
- •85. Відповідальність за шкоду, спричинену малолітньою особою, неповнолітнім або недієздатною особою
- •86. Особливості відшкодування шкоди, завданої здоров’ю малолітнього або неповнолітнього
- •87. Особливості відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого
- •88. Відшкодування шкоди завданої недоліками товарів, робіт (послуг)
- •89. Компенсація моральної шкоди
- •90. Зобов’язання з публічної обіцянки винагороди
- •91. Зобов'язання із рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •92. Зобов’язання з дій без доручення
- •93. Зобов’язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
91. Зобов'язання із рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
За зобов'язанням із рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи особа, яка вчинила дії, спрямовані на рятування здоров'я та життя іншої фізичної особи, майна іншої фізичної або юридичної особи, без відповідних повноважень має право на відшкодування завданої їй шкоди у повному обсязі.
Підставами виникнення зобов'язання із рятування здоров'я та життя фізичної особи є:
1) наявність реальної загрози для здоров'я та життя фізичної особи;
2) відсутність у рятувальника повноважень вчиняти рятувальні щодо іншої особи дії, тому лікарів, пожежників та інших осіб не визнано суб'єктами таких зобов'язань;
3) спрямованість дій на рятування здоров'я та життя фізичної особи;
4) виникнення у рятувальника шкоди внаслідок вчинення ним рятувальних дій щодо здоров'я та життя фізичної особи.
Відповідно до ст. 1161 ЦК, шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою в повному обсязі.
Підставами виникнення зобов'язання із рятування майна фізичної особи або юридичної особи (іншої особи) є:
1) наявність реальної загрози для майна іншої особи;
2) відсутність у рятувальника повноважень вчиняти рятувальні щодо майна іншої особи дії;
3) спрямованість дій на рятування майна іншої особи;
4) майно повинно мати істотну цінність, яка визначається угодою сторін, актами законодавства, адміністративними актами тощо;
5) виникнення у рятувальника шкоди внаслідок вчинення ним рятувальних дій щодо майна іншої особи.
Законодавець розрізняє два види шкоди, завданої особі внаслідок вчинення нею рятувальних дій щодо майна іншої особи без відповідних повноважень: а) шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; б) шкода, завдана майну фізичної особи.
Якщо шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, то її відшкодовує держава в повному обсязі (ч. 1 ст. 1162 ЦК).
А шкоду, завдану майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, відшкодовує власник (володілець) цього майна з урахуванням його матеріального становища (ч. 2 ст. 1162 ЦК). При цьому, шкода відшкодовується: а) з урахуванням майнового становища власника (володільця) майна, якому завдано шкоду; б) в межах вартості майна, яке було врятовано.
92. Зобов’язання з дій без доручення
За зобов'язанням із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення особа вчиняє дії, спрямовані на попередження, усунення або зменшення небезпеки настання невигідних майнових наслідків для майнових інтересів іншої особи без її доручення.
Суб'єктами зобов'язання є особа, що здійснює дії без доручення в інтересах іншої особи, та особа, в інтересах якої вчиняються такі дії.
Предметом зобов'язання є вчинення дій в інтересах іншої особи без доручення. Таким поняттям охоплюються як фактичні (виконання термінових ремонтних робіт, сплата квартирної плати, внесення податкових або інших обов'язкових платежів тощо), так і юридичні дії (вчинення та виконання правочинів та інших юридичних актів). Причому дії має бути вчинено добровільно без правової підстави (договору або згоди укласти договір у майбутньому), однак із дотриманням відповідних правил про доручення.
Зміст зобов'язання із вчинення дій в інтересах іншої особи без доручення становлять права та обов'язки сторін.
Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана:
за першої нагоди повідомити її про свої дії.
негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої було вчинено дії, звіт про ці дії та передати їй усе, що при цьому було одержано.
Основним обов'язком особи, в інтересах якої вчиняються такі дії, є обов'язок відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких було вчинено дії. Вона має право відмовити у відшкодуванні, якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, за першої нагоди не повідомила її про свої дії.