4. Практичні рекомендації по оформленню документів

Документи що готуються для практичної інформаційно-аналітичної роботи суттєво відрізняються від тих документів, що використовуються у повсякденній фундаментальній науці, від книжок, журнальних публікацій, газетних статей. Це специфічного вигляду документи.

Звіт по ІАР – найвідповідальніший момент. Ідеї, висновки, рекомендації будуть сприйняті лише якщо вони адекватно сформульовані,з дотриманням принципів повноти і достатності.

Особливості оформлення:

	Фундаментальні дослідження	Прикладні дослідження ІАР
Об’єм/форма Ступінь новизни Джерела Верифікація	Монографії, книги, збірки Ставлять проблему Принциповий і універсальний характер Безпосереднє включення у текст В ході додаткових наукових дослідженнях, експериментах, порівняннях	Невеликі лаконічні, конкретні висновки, обмежені рамки, висновки предметні і деталізовані Новизна через прагматичну оцінку корисності нового знання В основному у додатки Носить емпіричний характер, на практиці, через перевірку технічної сторони отримання результатів

Для початківця головне 3 моменту:

1. об’єм/ зміст підсумкового документу

2. способи підтвердження новизни і значущості

3. підходи до верифікації нового знання.

Чітко визначити заголовок роботи

• виражає основну ідею

• оптимально висвітлювати 4-5 ідей

• скласти план конспект (структуру)

• особливо формулюванню першого речення – вводити споживача у тему, бути аналітичним і узагальнюючим

Структура і об’єм

Головне структуризація, не лише з точки зору послідовності викладу, але й з точки зору визначення меж інформативного (лаконічний виклад фактів) і аналітичного розділів (їх осмислення. Вони або рівні за розміром, або асиметричні., але не може бути виключений з роботи. Ні чиста фактологія, ні голослівна аналітика не має значення.

Специфіка - інформаційного розділу – на відображені релевантних відомостей (подієвих, хронологічних, статистика, результати).

- аналітичний розділ – на інтерпретації, логічній обробці, співставлення і виявлення їх зв’язків, узагальнення, прогнози.

Сучасні аналітичні проекти на прогноз. Прогноз і аналітичне узагальнення – дві сторони медалі. Без прогнозування немає серйозної аналітики і навпаки.

Загальною тенденцією є звуження інформаційного розділу в порівняння з аналітичним.

Розмір.

Лише приблизні рекомендації можливі. Залежить в тому числі і від особливостей автора, роботи, відомства в якому виконується робота., часом виконання.

Головне, щоб був зрозумілий рівень політичного рішення, що буде прийматись на основі аналізу. Чим вище рівень прийняття рішення – тим маж бути документ коротше. А отже необхідність вкласти в невеликий (кілька сторінок) аналіз величезний інформаційний масив – вимагає від аналітика дуже високої кваліфікації.

Інформаційний розділ не більше 1/3 документу. Прикладні аналітичні проекти об’єм 1-3 сторінки.

Підготовка аналітичних висновків і рекомендацій.

Це одна з основних частин аналітичного документу. Безпосередньо впливає на прийняття рішення.

Дотримуватись предметної сумісності висновків і рекомендацій на їх основі. + виконання вимог: актуальності, адекватності, доступності для розуміння.

Особливу увагу рекомендаційній частині. Фактично це пояснення як адаптувати конкретних акторів і їх можливості до загроз з боку політичного середовища і узгодити з інтересами актора.

Повинна існувати принципова можливість виконати Рекомендації:

- співвідносити рекомендації з часовими і матеріальними ресурсами;

- враховувати бюджет, кадри, технічне оснащення;

- „”врахування „людського виміру” - дистанції між ідеально спланованою акцією і її адміністративним втіленням.

Слід пропонувати кілька сценаріїв розвитку ситуації, але небагато (5-6 не зменшать невизначеність, а тільки навпаки). Оптимально – 2 штуки, з точки зору проведеного аналізу і вказати фактори, що впливатимуть на їх розвиток.

Питання часу у прогнозах і аналізі – легше параметри майбутньої події, їх послідовність , але не ТОЧНИЙ час коли вони відбудуться. Це вже радше мистецтво. – тому опорними поняттями є :короткостроковий прогноз (1-1,5 років), середньостроковий (5-7 р.), довгостроковий (10 і більше років). Хоча існує і ультракороткий прогноз (місяць – 0,5 р.)

Слід пропонувати стратегію діяльності. Подавати пропозиції і обґрунтування не лише першого етапу, але всіх наступних , етапів стратегії. Подавати оцінку ризиків.

Стилістичні особливості.

Серед проблем – подолання стилістичного розриву між традиційними науково-аналітичними роботами і відомчою документацією. „Мови” – різні – це заважає формуванню єдиного політичного мислення в цій сфері.

В цьому плані варто ознайомитись з дипломатичною перепискою кінця ХІХ – поч. ХХ століття, коли строго обходились з лінгвістичними і змістовими конструкціями, що вело до високої інформативності і виразності документів.

Врахування наступних моментів повинно покращити логіку і змістовність документів

• не зневажати чіткістю термінології

• коректно використовувати понятійний апарат

• уникати дуже спеціалізованих висловів і дуже абстрактних понять (напр. „демократична трансформація”)

• не зловживати широкими загальними фразами (напр. „непередбачувані наслідки”)

• уникати складних смислових зворотів, складнопідрядних речень, багато чисельних деталізованих описів – натомість коротко, просто, змістовно – принципи аналітичного документу.

• Вислови - з жодною двозначною інтерпретацією.

• Усувати образні вислови, професійний жаргон, побутові вислови, абстракції, розпливчасті поняття.

Змістова і смислова виразність аналітичних текстів буде досягатись, якщо:

• структурований текст, виділено головні і другорядні об’єкти за допомогою логіки їх представлення та порівняння характеристик.

• ввідні слова полегшують перехід до аналітичного осмислення інформації і висновків.

• культура технічної підготовки – орфографія і пунктуація; коректно абзаци; не дуже дробити, чи зливати в єдине ціле. Використовувати смислові виділення (підкреслення, курсив). Акцент робити на 5-7 ідеях.