3. Параметри оцінки інформації, що міститься в документі.
Відсутність єдиної “системи мір” – що підвищення витрат на пошук, обробку, обіг інформації у інформаційних системах.
ЗМІСТ.
Визначає проблемну область (тему, ідею, теорію). Межі проблемної обласі від задач дослідника. Різні люди можуть по-різному визначити межі області, вирішуючи одну і ту ж задачу. Об’єм залежить від завдання, мети, об’єму роботи. Правильний вибір – ефективна інформаційна робота.
ОХОПЛЕННЯ – визначає, обмежує, описує, уточнює зміст. Моджна як частину параметру ЗМІСТ.
Суперечність між бажанням мати максимум інформації по проблемі і фінансовими, часовими, трудовими, технічними ресурсами.
ОХОПЛЕННЯ характеризується: ОБ’ЄМОМ – загальна кількість інформації по проблемі, яка доступна користувачу, ПОВНОТОЮ – співвідношення між тою інформацією, яка доступна є і тою, що існує в цілому, ДОСТАТНІСТЮ – можливість досягнення мети при наявній інформації.
Світовий інформаційний ресурс є МАХ. щодо об’єму.
Завжди може бути ситуація коли великі об’єми інформації, але вони не повні і недостатні для досягнення мети.
Високий рівень охоплення на разі досягається тільки на рівні широкомасштабних державних програм.
Споживач припиняє пошук як тільки знаходить інформацію, яка забезпечить з прийнятною ефективністю вирішення проблеми, оскільки прагнення МАХ. рівня забезпечення інформацією до різкого падіння ефективності.
ЧАС
В декількох аспектах характеризує інформацію:
- фіксує момент чи період представлений даними
- дає точку відліку введення інформації
- є характеристикою, яка дає зв’язок між змістом інформації і реальним станом об’єкту.
“Життєвий цикл” інформації – на різних етапах інформація має різну ефективність, по мірі того як змінюються обставини. Цінність інформації знижується згідно правила “постійного процента” – стратегічна інформація по основних напрямках розвитку 20% в рік.
Існування безінформаційного періоду – розрив між реальним процесом і тим коли він буде відображений у інформаційному матеріалі. Тум може бути випадок запізнення інформації, а може бути варіант повної відсутності інформації по проблемі (взагалі чи просто недоступна для користувача). В без інформаційний період керівник змушений приймати рішення в умовах зростання невизначеності, інтуїтивно або вичікувати.
Джерело
ЯКІСТЬ: сукупність властивостей, що відображають ступін придатності конкретної інформації про об’єкти і їх взаємозв’язки для досягнення мети, поставленої перед користувачем. (якість поняття відносне).
-ДОСТОВІРНІСТЬ – ступінь близькості, відповідності явищем і образом. Найскладніше оцінити достовірність повідомлень, які є результатом багаторазових інформаційних перетворень. Враховувати можливість суб’єктивних, спотворених тлумачень. Ріст абстрактності і загальності, зниження можливості однозначного тлумачення поняття;
На найвищому рівні для перевірки наступні питання:
Чи є факти, події можливими в принципі? Чи не суперечлива ця інформація сама по собі? Як дана інформація співставляється з наявною? Якщо інформація не співпадає з інформацією з інших джерел, то якій ми можемо більше вірити?
Яке б не було джерело перевірка інформації все одно необхідна.
- СВОЄЧАСНІСТЬ – надходження інформації в межах часу, коли вона корисна для прийняття рішення, коли вона ще впливає на ситуацію. Можливий проміжний етап, коли ще можлива корекція прийнятих рішень і дій.
Проте несвоєчасна інформація все ж має свою цінність оскільки
інформація має властивість багаторазового використання і може стати корисною в аналогічній ситуації;
для корекції прийнятих рішень
для виявлення неефективних рішень, з’ясування їх причин, вдосконалення системи прийняття рішень.
- НОВИЗНА - інформація породжена вперше, яка не має аналогів. Суперечність: бажання володіти найновішою і найціннішою інформацією, з іншого боку чим фундаментальні ший рівень інформаційного дослідження – тим менше в ньому нового.
- ЦІННІСТЬ - важливість, потрібність інформації. Оцінка цінності є відносною і суб’єктивною. Цінність можна визначити як приріст можливості досягнення мети в разі отримання тої чи іншої інформації. Будь-яка цінність обумовлюється практичною діяльністю
- КОРИСНІСТЬ - придатність до використання, для досягнення певної мети., відповідати чиїсь вигоді. Знову ж таки – якість суб’єктивна. Іноді неправдива, неперевірена інформація може бути використана. В розвідці - наголошують на корисності і своєчасності – інформація не має цінності якщо “потяг пішов”, документ має бути корисним вже і зараз.
- ДОСТУПНІСТЬ – можливість отримання інформації користувачем. Залежить від факторів: - можливість отримати І. в заданий момент; - можливості отримати доступ до джерел інформації; - обмежень накладених власниками І. на отримання І. (Обмеження можуть бути особистісні, групові, відомчі, державні. Доступ регламентується системами обмежень різного рівня.)
ВІДПОВІДНІСТЬ ПОТРЕБАМ – необхідність отримання інформації для прийняття рішення чи вирішення проблеми.
Для оцінки відповідності потребам використовують показники:
Пертинентність – відповідність змісту документу інформаційній потребі користувача;
Релевантність – відповідність документа запиту користувача
Повнота – співвідношення релевантних документів до їх загальної кількості в інформаційному масиві. На повноту впливають параметри інформаційної системи.
Точність – співвідношення релевантних документів до виданих на запит релевантних і нерелевантних
Стислість і наочність –
МОВА
ВАРТІСТЬ – на сьогодні основою ціни інформації є ринкова вартість. Формується ринок інформаційних послуг. Конкретна ціна враховує витрати на створення інформації, фіксацію, сбір, обробку, зберігання і передачу, можливі втрати через відсутність інформації.