16.Характеристика управління як системи наукового знання

Соціологія управління як спеціалізована галузь соціологічного знання, а також соціологічна складова комплексної науки про управління, виникла в середині ХХ століття на перетині соціологічної науки та низки управлінських наукових дисциплін. виток соціологічної теорії управління мав кілька етапів, що сприяло появі низки наукових підходів, які суттєво вплинули і продовжують впливати на формування її предметної сфери:

• класичний, або раціоналістичний підхід, найтиповішими для якого є школа наукової організації праці (наукового менеджменту) Ф. Тейлора; адміністративна, або класична школа управління А. Файоля; теорія структури влади, або ідеальної бюрократії М. Вебера;

• соціально-психологічний, або гуманістичний підхід, для якого найхарактернішими є школа людських відносин Е. Мейо; теорія „Х” та „Y” Д. Мак-Грегора; теорія стилів управління К. Левіна;

• системний, або методологічний підхід, який поєднує як класичну і соціально-психологічну школи, так і численні прикладні організаційно-управлінські концепції, теорії та розробки на основі застосування кількісних методів з широким використанням комп’ютерних технологій і програмного організаційного моделювання.

Теоретико-методологічні засади соціології управління базуються на різних наукових підходах, напрямах і школах, різниця між якими обумовлюється широким розмаїттям теоретичних і методологічних уявлень, вироблених для дослідження соціальних систем управління та їх підсистем, що суттєво впливають на формування предметної сфери даної наукової дисципліни. Спільною рисою усіх цих наукових підходів є те, що проблематика соціології управління пов’язана з вивченням природи і механізмів удосконалення процесів управління в різних соціальних спільнотах, організаціях, інститутах і суспільстві в цілому, кожна з яких є специфічною системою взаємодії індивідів та їх соціальних груп. Водночас такі взаємодії індивідів і їх груп в межах організаційних формувань (соціальних систем), а також між ними і зовнішнім оточенням, які фактично становлять предметну сферу соціології управління, залишаються недостатньо дослідженими соціологічною наукою, що суттєво обмежує наукове обґрунтування ефективної практичної діяльності суб’єктів соціального управління в транзитному суспільстві. суть соціального управління за умов демократичного розвитку суспільства на засадах ринкової економіки зводиться до координації. Звідси: організаційна структура демократичної системи соціального управління характеризує його складові елементи, а процес управління припускає проектування та реалізацію механізмів координаційної діяльності в межах сформованої організаційної структури соціального управління. В сукупності структура і процес соціального управління стають предметом дослідження соціологічної теорії управління. предметне поле соціологічної теорії управління охоплює структуру організації соціального управління, процес організації соціального управління і механізм організації соціального управління. При цьому, до складу поняття „організація соціального управління” входить сукупність таких елементів, як функції, методи, кадри, техніка і технології управління. Тому фактичний стан змісту перелічених елементів організації соціального управління складає сутність організаційної структури соціального управління. Водночас послідовна зміна станів елементів організації соціального управління, в ході досягнення будь-якою соціальною системою визначених цілей, власне і складає зміст поняття процесу організації соціального управління. І, нарешті, спосіб взаємодії елементів організації соціального управління в процесі зміни їх станів визначає сутність механізму організації соціального управління.

Соціальне управління — це можливість і здатність певного суб’єкта впливати на суспільство (або на його окремі спільності) з метою упорядкування, збереження якісної специфіки, стабільного функціонування, розвитку та удосконалення.

Об’єктом соціології управління виступають різноманітні соціальні системи (групи, обєднання, угруповання), які створюються в суспільстві заради виконання певних суспільних завдань.

Предмет соціології управління- управлінські відносини, управлінські процеси і властивості суб’єктів управління різних рівнів ієрархії.