Лекція 15.

Технологія будівництва шарів дорожнього одягу з кам’яних матеріалів оброблених в’яжучими(просочення, змішування на дорозі, поверхнева обробка).

План лекції.

1. Технологічні операції, машини що використовуються.

2. Забезпечення екологічних вимог та якості робіт.

Обробку шарів з кам’яних матеріалів можливо проводити неорганічними та органічними в’яжучими.

Шари з кам’яних матеріалів, укріплених неорганічними в’яжучими, використовують в основах доріг всіх категорій і покриттях 4 та 5 категорій автомобільних доріг. На таких покриттях передбачають шари зносу із чорних сумішей. Влаштування рекомендується виконувати при температурі повітря не менше 5 градусів.

Щебеневі шари, укріплені неорганічним в’яжучим, будують за способом просочення та перемішування. Перемішування здійснюють з використанням стаціонарних заводських установок або безпосередньо на об’єкті. Шари влаштовані методом просочення класифікують залежно від щебеню, виду в’яжучого, методу ущільнення і вдавлювання компонентів суміші.

Найбільш поширене просочення шару сумішшю піску та неорганічного в’яжучого. Однак щебеневий шар може просочуватися на різну глибину через зависання суміші цементно - піщаного розчину між щебінками. Навпаки цементноводна суспензія проникає в шар без зависання, рівномірніше, на значно більшу глибину, але існують значні втрати суспензії та перевитрата в’яжучого. В сурових кліматичних умовах випробувано використання просочування сухими цементно - піщаними сумішами. Зволоження її здійснюють після розподілу по поверхні. Позитивним є можливість проникання у щілини між щебінками, приготування заздалегідь і транспортування її на далекі відстані.

Основний недолік полягає у вимиванні неорганічного в’яжучого з конструкції дор. одягу водою в період зволоження і перший місяць після будівництва шару.

Мінімальна товщина шару щебеню з просоченням визначається згідно ВБН В.2.3-218-186-2004(Дорожній одяг нежорсткого типу) мінеральним в’яжучим або обробленим в’яжучим в установці обмежена 8 см; грубоуламкового грунту і піщано-гравійних сумішей, укріплених мінеральним в’яжучим - 15см; маломіцний кам. матеріал повинен мати товщину не менше 10см.

До складу сумішей придатні щебінь звичайний або фракційний з природніх гірських порід, щебінь із гравію, гравій, піщано - гравійна суміш, природній або штучний пісок, шлаковий щебінь, місцеві кам’яні матеріали які утримують в собі не більше 5% глинистих часток.

Обробку проводять портландцементом, вапном, золошлаковими сумішами, гранульованими шлаками, золами виносу сухого відбору, бокситовими шламами, цементним пилом. Однак використання вторинних продуктів промисловості їх екологічним вимогам і необхідної активності.

Вимоги до сумішей сформульовані з урахуванням категорії дороги і регламентують межу міцності на стиск водонасичених зразків після 28 – добового твердіння та марку за морозостійкістю залежно від середньомісячної температури найбільш холодного місяця.

Технологічна послідовність будівництва щебеневих шарів за методом просочування:

Підготовчі роботи; транспортування щебеню; розподіл щебеню; підготовка щебеню до обробки цементопіщаною сумішшю; транспортування цементопіщаної суміші; розподіл цементопіщаної суміші; вдавлювання цементопіщаної суміші в шар щебеню; ущільнення шару котками; догляд за шаром дорожнього одягу.

Основні роботи виконують на трьох захватках: на першій завозять щебінь, розрівнюють і планують його; на другій виконують попереднє ущільнення; на третій – здійснюють зволоження шару щебеню, обробку щебеню цементопіщаною сумішшю, ущільнення шару щебеню і догляд за готовою продукцією. Розподіл щебеню здійснюють щебенерозподільниками або автогрейдерами.

При влаштуванні шару автогрейдерами спочатку транспортують автомобілями самоскидами та розподіляють щебінь фракції 40-70 або 70-120мм. Розподіляють і планують при русі автогрейдера в одному напрямку. Перші три проходи по одному сліду здійснюють від країв проїзної частини вздовж узбіччя, поступово перекриваючи попередні сліди на 0,7 – 1,3м. Надлишок щебеню пересувають від узбіччя до осі дороги. Четвертим проходом переміщують щебінь у зворотньому напрямку від осі до країв дороги.

Розподілений щебінь підкочують легким гладковальцевим котком або віброкотком з виключеним вібратором за 3 проходи по одному сліду. Першим проходом ущільнюють край шару і узбіч, щоб створити надійний упор.

Щебеневий шар зволожують водою за допомогою поливально - мийної машини по нормі 3 - 10л\м². Цією операцією досягають змивання пилу з поверхні щебеню, зменшення опору при вдавлюванні цементопіщаної суміші в щебеневий шар, а також поліпшення взаємодії в’яжучого з мінеральним матеріалом.