- •16. Який критерій для поділу римського права на приватне і публічне
- •85. Назвіть способи укладення шлюбу
- •86. Яким було становище дружини в давній римській сім’ї?
- •87. Коротко охарактеризуйте usus як спосіб укладення шлюбу в Римі.
- •89. Назвіть випадки припинення шлюбу.
- •90. Яких осіб об’єднує когнатична спорідненість?
- •93. Чим відрізняється усиновлення від узаконення?
- •94. Що таке військовий пекулій?
- •95. На як категорії поділялось римське населення за сімейним станом?
- •96. Назвіть підстави розірвання шлюбу cum manu.
- •97. Який критерій було обрано для поділу володіння на види?
- •98.Що таке специфікація у вченні про право власності?
- •99.Дайте характеристику права власності за римським правом.
- •100. Що означає "право на річ"
- •101.Що таке майно?
- •102.Яке значення мало виділення похідних володільців в окрему категорію?
- •103. Назвіть способи набуття законного володіння.
- •104. Що таке суперфіцій?
- •105.Що таке об’єктивний елемент володіння?
- •106. Умови набуття права власності за давністю володіння
- •107. Назвіть елементи права власності
- •108. Що таке суб’єктивний елемент володіння?
- •110.Види сервітутів:
- •111. За якими основними ознаками володіння відрізняється від держання?
- •114. Для чого встановлювалась добросовісність володіння?
- •115. Назвіть обмеження права власності
- •116.Назвіть випадки припинення володіння.
- •117. Назвіть первинні способи набуття права власності.
- •118. Назвіть підстави виникнення спільної власності ?
- •119. Назвіть похідні способи набуття права власності
- •120.Назвіть види римського права власності в Римі.
- •121. Чим подібні емфітевзис і суперфіцій?
- •122.Які речі називаються манципними?
- •124. У чому полягає зміст прав на чужі речі?
- •125. Види прав на чужі речі.
- •126. У чому полягає відмінність між емфітевзисом і суперфіцієм?
- •127. Що таке іпотека
- •128. Що таке емфітевзис?
- •129. Поняття скарбу в римському праві.
- •132. Поняття речі.
- •134. Назвіть види речей у римському праві.
- •135. Що таке сервітут?
- •136. Види прав на речі.
- •137. Назвіть інститути, які складають речове право.
- •138. Випадки визнання заповіту недійсним.
- •139. Умови, необхідні для прийняття спадщини.
- •140. Коли спадщина ставала вимороченою?
- •141.Що таке спадкова субституція?
- •142.. Які вимоги до спадкодавця ставило римське право?
- •143. Назвіть принципи римського спадкового права.
- •144. Спадкування за заповітом виключало спадкування за законом, але поступалося місцем необхідному спадкуванню.
- •148. З якого моменту виникає право на набуття спадщини
- •149. Поняття заповіту (testamentum)
- •150. Умови дійсності заповіту.
- •151. У праві Юстиніана ми маємо тільки один порядок спадкування.
- •153. Назвіть умови сингулярного наступництва у спадковому праві.
- •155. Що таке спадкове представництво?
- •156. Чим обмежений принцип свободи заповіту?
- •157. Назвіть види заповідальних відказів (відписів)
- •158. Поняття необхідного спадкування.
- •159. У чому суть сингулярного наступництва?
- •160. Хто такі необхідні спадкоємці?
- •161 Хто одержує майнову вигоду при сингулярній наступності?
- •162.Як визначали розмір обов`язкової частки центумвріальні суди?
- •163.Як визначається розмір обов’язкової частки за законодавством Юстиніана?
- •164. У якому вигляді можна було залишити обов’язкову частку для необхідних спадкоємців?
- •166. Що означає поняття “обов'язкова частка спадкового майна”?
- •167.Поняття легату.
- •168. Хто мав право призначати легат?
- •168. Хто мав право призначати легат?
- •169. Що таке фідеїкоміс
- •170. Поняття спадкування
- •175. Що таке спадщина (heredias)?
- •176. Які зобов’язання називаються сіналагматичними?
- •177. Коли виникають зобов’язання при укладенні літерального контракту?
- •178. Назвіть критерії використані для поділу зобов’язань на види.
- •179. Види договорів.
- •180. На які види поділяються зобов’язання за підставами їх виникнення?
- •181. Коли виникають зобов’язання при укладенні консенсуального контракту?
- •199. Поясніть різницю між дольовими і солідарними зобов’язаннями
- •200.Суттєві елементи договору:
- •202. Які елементи договору є звичайними?
- •203. Що таке юридичний факт?
- •204. Договір купівлі – продажу – це контракт, за яким…
- •205. Договір найму – це контракт, за яким…
- •206. Як латинською мовою позначають зобов’язання?
- •207. Які елементи складають зміст договору?
- •208. Які зобов’язання називають натуральними?
- •209. Що таке новація у зобов’язальному праві ?
- •210. Які зобов’язання називають альтернативними?
- •225. Що таке юридичний факт
- •226. Назвіть основні частини преторської формули
- •227. Хто такий позивач
- •228. Які Ви знаєте позови власника?
- •229. Назвіть основні риси, які відрізняють екстраординарний процес від двох попередніх
- •230. Чи підлягало оскарженню рішення винесене в легісакційному процесі
- •231. Як називають сторони цивільного процесу? Учасники і сторони процессу.
- •232 Правові наслідки пропуску строку позовної давності
- •233. Хто такий відповідач?
- •235. В чому суть негаторного позову?
- •236. Види процесу в римському приватному праві.
- •237. Назвіть стадії легісакційного процесу.
- •238. Назвіть органи, які здійснювали судочинство в Римі.
- •239. Назвіть стадії формулярного процесу.
- •240. Назвіть додаткові частини преторської формули.
- •241. Які обставини переривають збіг строку позовної давності?
- •244. Сформулюйте суть віндикаційного позову.
227. Хто такий позивач
Позивач - фізична або юридична особа, учасник цивільного або кримінального процесу, який (які) пред'являє через суд до відповідача позов по спорах, що виникають у цивільних, сімейних, трудових і кооперативних правовідносинах
228. Які Ви знаєте позови власника?
Негаторний позов
Застосовувався для усунення перешкод, що заважали власнику нормально здійснювати своє право власності .Позивачем був власник речі, якому хтось перешкоджав у який-небудь спосіб здійснювати право власності (наприклад, ходіння або проїзд по їе-мельній ділянці без правової на те підстави) Як правило. відповідачем за негаторним позовом був той. хто претендував на користування в якомусь відношенні чужою річчю. звідси й назва позову —позов про заперечення. Водночас відповідачем за негаторним позовом міг бути і той, хто в будь-який спосіб заважав власнику здійснювати своє право. Відповідальність за цим позовом зводилась до обов'язку порушника припинити неправомірні дії.
Віндикаційний позов (віндикація)
Віндикаційний позов — спосіб оголошення про застосування сили. Віндикація — це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника.
229. Назвіть основні риси, які відрізняють екстраординарний процес від двох попередніх
з встановленням імперії розвивається так званий екстраординарний процес, який не знав поділу на jus I judicium. Заміна формулярного процесу екстраординарним означала докорінну зміну в ряді основних принципів. Зокрема, розгляд справ втратив публічний характер, усний процес замінювався письмовим, що було порушенням демократичних принципів попередніх видів процесу. Якщо у формулярному процесі розгляд справи по суті і саме рішення в ідеї ґрунтувалися на згоді сторін, то тепер весь процес будується на засадах влади; рішення є не думкою третейського судді, а владним наказом носія влади. Цей загальний характер нового процесу позначається на всьому ході розгляду справи.
Процес розпочинався поданням позивачем скарги, яка заносилась до протоколу судової установи і потім офіційно повідомлялась відповідачу. Виклик до суду здійснювався вже офіційно за участю представника державної влади.
На противагу попереднім видам процесу в екстраординарному процесі допускалось оскарження судового рішення у вищу інстанцію - аж до імператора. Однак до імператора доходили лише найважливіші справи - цивільні та адміністративні. Таке оскарження дістало назву apellatio - апеляції.
Виконання рішення становить тепер лише останню, завершальну частину судового розгляду. Для порушення питання про виконання рішення не треба було, як колись, виконавчого позову, а достатньо простого прохання позивача. Рішення суду виконувалось адміністративними особами, зокрема судовими виконавцями шляхом перенесення стягнення на майно боржника.
230. Чи підлягало оскарженню рішення винесене в легісакційному процесі
в легісакціонному процесі судове рішення оскарженню не підлягало
Воно відразу вступало в законну силу і визнавалося за істину (у відношенні сторін по даному процесу); res iudicata pro veritate accipitur. Дозволений судом питання не може бути повторно предметом спору між тими ж сторонами. Якщо всупереч цьому знову пред'являється позов, проти нього дається exceptio rei iudicatae, тобто заперечення, що справу вже було дозволено судом.