1.Організаційна частина.

2.Опитування по попередній темі.

3. Актуалізація опорних знань студентів.

4. Мотивація навчальної діяльності.

5.Пояснення нової теми.

Тема «Екологічні закони і їх пояснення. Закони, нормативні акти про охорону природи»

План викладу і засвоєння матеріалу

І.Основні екологічні закони(За Коммонером).

ІІ.Закон про охорону природи.

Суттєво:

Знати:

• закон про охорону природи та систему екологічного контролю.

- закони за Коммонером.

Вміти:

• визначити суть та завдання екологічної експертизи, функції контролю і нагляду у галузі охорони навколишнього середовища;

• визначити суть екологічного паспорту.

Ключові екологічні поняття та терміни:

• екологічне право;

• система екологічного законодавства;

• природні ресурси;

• право власності на природні ресурси;

• об'єкти правової охорони навколишнього середовища;

• основні принципи охорони навколишнього середовища;

• екологічні права громадян України;

• контроль і нагляд у галузі охорони природи;

• Червона книга України.

Література:

1. Білявський г.О., Фурдуй р.С., Костіков і.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р.

2. Запольський а.К., Салюк а.П. "Основи екології", Київ. "Вища школа", 2001 р.

І.Основні екологічні закони(За Коммонером).

Екологія – молода наука, що не сформулювала своїх законів за математичною чи фізичною точністю.

Поки що вважають, що екологічні закони середньо статичні прояви певних причинно зумовлених явищ

Еколог Чіраз вважає, що природа розвивається й функціонує за чотирма основними принципами:

5. регулярності, або повторного багаторазового використання найважливіших речовин;

6. постійного відновлення ресурсів;

7. консервативного споживання, коли живі істоти споживають те й у такій кількості, як їм необхідно;

8. популяційного контролю – природа не допускає вибухоподібного росту популяції, регулюючи кількість особин того чи іншого вду створенням відомих умов для його існування та розмноження.

Більшість цих та інших екологічних принципів і законів узагальнив еколог Б.Коммонер в 1974 р., звівши їх до чотирьох законів .

Закон перший: усе пов’язане з усім.

Екологія розглядає біосферу нашої планету, як складну систему з багатьма взаємопов’язаними елементами. Ці зв’язки реалізуються за принципами зворотнього негативного зв’язку(хижак –жертва), прямих зв’язків, а також завдяки різноманітним взаємодіям, що взаємо виключають одна одну. За рахунок цих зв’язків гармонується гармонійність системи кругообігу речовин та енергії. Будь-яке втручання в роботу збалансованого організму біосфери виникає відповідь одразу за багатьма напрямками, що роблять прогнозування в екології надзвичайно складною справою.

Закон другий: усе має кудись діватися.

На прикладі біологічного кровообігу видно, як рештки й продукти життєдіяльності одних організмів є джерелом існування для інших.

Людина поки ще не створила такого кругообігу в своїй господарській діяльності. Будь-яке виробництво постійно випускає необхідну продук4цію й відходи. Відходи самі собою не зникають вони нагромаджуються й втягуються в кругообіг речовин і призводять до не передбачуваних наслідків.

Закон третій: природа знає краще.

Третій закон стверджує, що штучне введення органічних речовин, які не існують в природі, а створенні людиною, але беруть участь у живій системі, швидше завдасть шкоди. В природі для будь-якої органічної субстанції, виробленої живими істотами є фермент здатний цю субстанцію розкласти. Тому, коли людина синтезує нову органічну сполуку, яка за структурою значно відрізняється від природних речовин цілком ймовірно, що для неї немає розкладального ферменту й ця речовина ”накопичуватиметься”.

Закон четвертий6 ніщо не дається задарма.

Четвертий закон стверджує, що природні ресурси не нескінченні. Людина в процесі своєї діяльності бере у природи „борг” частину її продукції, залишаючи під заставу ті відходи й ті забруднення. Яким не може чи не хоче запобігти. Цей борг зростатиме доти, доки існування людства не опиниться під загрозою й люди сповна не усвідомлять необхідність усунення негативних наслідків своєї діяльності. Це усунення потребуватиме великих затрат, які й стануть платою цього боргу.