Тема 4.

«Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування (платежі за забруднення довкілля)»

План викладу і засвоєння матеріалу

1. Екологічний збиток та склад його витрат.

2. Причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря.

3. Обчислення плати за викиди стаціонарними джерелами енергії.

Суттєво:

Після вивчення матеріалу ви повинні:

Знати:

• що таке екологічний збиток; з яких витрат він складається;

• як встановлюється плата за забруднення навколишнього середовища;

• причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря.

Вміти:

• пояснити як здійснюється плата за природні ресурси;

• оцінити збитки, заподіяні забрудненням довкілля;

• розв’язати задачі, на визначення жителів з понаднормовий викид в атмосферу шкідливих речовин.

Ключові екологічні поняття та терміни:

• екологічний збиток;

• відходи;

• викиди;

• джерела забруднення;

• регіональні коефіцієнти;

• місце розміщення відходів.

Література:

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р.ст. 214 - 220

2. Запольський А.К., Салюк А.П. "Основи екології", Київ. "Вища школа", 2001 р.ст.284 - 298

1. Екологічний збиток та склад його витрат.

До економічних методів управління природокористуванням належать також платежі за екологічні збитки. Екологічний збиток —- це зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення. Він оцінюється як витрати суспільства, пов'язані зі зміною природного середовища, і складається з таких витрат:

• додаткові витрати суспільства у зв'язку зі змінами в навколишньому природному середовищі;

• витрати на повернення довкілля в попередній стан;

• додаткові витрати майбутнього суспільства у зв'язку з безповоротним використанням частини дефіцитних природних ресурсів.

Для оцінки збитків довкіллю використовують такі базові величини:

• витрати на зменшення забруднень;

• витрати на відновлення якості навколишнього середовища;

• ринкову ціну;

• додаткові витрати, зумовлені зміною якості навколишнього середо­вища;

• витрати на компенсацію ризику для здоров'я людей;

• витрати на додатковий природний ресурс для розбавляння скидуваного стоку до безпечної концентрації забруднювальної речовини.

Збиток суспільству внаслідок забруднення довкілля позначається на діяльності окремих об'єктів, що перебувають під його дією: населення, об'єктів житлово-комунального та промислового господарства, водних, лісових і земельних ресурсів тощо.

Плата за забруднення навколишнього природного середовища вста­новлюється за:

• викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

• скиди забруднювальних речовин у поверхневі водойми, територіальні та внутрішні морські водойми, а також у підземні горизонти та систе­му комунальної каналізації;

• розміщення відходів виробництва у навколишньому середовищі.

Розміри платежів визначають на підставі лімітів забруднювальних ре­човин, які встановлюються для підприємств з урахуванням гранично до­пустимих викидів і скидів кожного інгредієнта в тоннах за рік. Ліміти розміщення відходів у навколишньому середовищі визначають для під­приємств як фізичний обсяг відходів залежно від класу токсичності. Роз­міри їх установлюють органи Мінекоресурсів України у формі видачі доз­волів на викиди й скиди забруднювальних речовин та розміщення відхо­дів. За понадлімітні викиди і скиди (понад ГДС і ГДВ) забруднювальних речовин і розміщення відходів установлюють платежі в 5 разів вищі порівняно з базовими нормативами плати.