- •Тема 1. Суть і поняття корпоративного управління ...................9
- •Тема 2. Господарські товариства як об'єкт корпоративного
- •Тема 3. Акціонерні товариства: суть і види....................................45
- •Тема 4. Управління капіталом у корпораціях ...............................62
- •Тема 5. Державне регулювання корпоративного сектору............77
- •Тема 6. Роль депозитарної системи в корпоративному
- •Тема 7. Управління рухом акцій на первинних і вторинних
- •Тема 8. Фінансові посередники в системі корпоративного
- •Тема 9. Загальні організаційні засади корпоративного управління 133
- •Тема 10. Внутрішньокорпоративна система управління........... 152
- •Тема 11. Основні елементи регулювання господарської
- •Тема 12. Антикризове корпоративне управління........................ 185
- •1.1. Економічна природа корпоративного управління
- •1.1.2. Суб'єкти корпоративного управління
- •1.2. Об'єкти корпоративного управління в Україні
- •1.2.1. Суть і економічна природа корпорації
- •1.2.2. Особливості державного корпоративного сектору
- •1.3. Структурні елементи корпоративного управління
- •1.3.1. Зовнішня сфера корпоративного управління
- •1.3.2. Елементи внутрішньої сфери корпоративного управління
- •1.3.3. Основні риси сучасного корпоративного управління
- •2.1. Економічна роль господарських товариств
- •2.1.1. Суть господарських товариств і умови їх виникнення
- •2.1.2. Основні економічні риси господарських товариств корпоративного типу
- •2.2. Загальна характеристика господарських товариств
- •2.2.1. Основні види господарських товариств в Україні
- •2.2.2. Особливості установчих документів
- •2.2.3. Порядок створення господарських товариств
- •2.2.4. Учасники і їх права
- •2.2.5. Зобов'язання учасників господарських товариств
- •2.3.1. Господарські товариства корпоративного типу
- •2.3.2. Некорпоративні господарські товариства
- •3.1. Відкриті і закриті акціонерні товариства
- •3.1.1. Особливості виникнення акціонерних товариств
- •3.1.2. Специфічні риси відкритих і закритих акціонерних товариств
- •3.1.3. Засновники, учасники, акціонери як суб'єкти корпоративного управління
- •3.2. Управління створенням акціонерних товариств
- •3.2.1. Необхідність випуску цінних паперів
- •3.2.2. Проведення підписки
- •3.3. Особливості формування акціонерного сектору в Україні
- •3.3.1. Основні шляхи створення акціонерного капіталу
- •3.3.2. Держава як суб'єкт власності в акціонерному капіталі
- •4.1. Форми корпоративного капіталу
- •4.1.1. Поняття корпоративної власності
- •4.1.2. Економічна роль статутного фонду
- •4.2. Обіг корпоративних цінних паперів як об'єкт управління
- •4.2.1. Суть корпоративних цінних паперів в Україні
- •4.2.2. Акції, їх види і особливості обігу
1.2.2. Особливості державного корпоративного сектору
В усіх країнах існує державний сектор економіки, який у сучасних умовах відіграє важливу роль. Тому слід звернути увагу на розмежування суб'єктів господарювання з погляду приналежності до тих чи інших секторів — державних та недержавних і відповідної побудови систем корпоративного управління. Для вітчизняної практики це є дуже важливим, оскільки в Україні є потужний державний сектор, який має ефективно управлятись на користь суспільству, а не окремим особам і групам осіб. Так, за станом на початок 1999 р. в Україні налічувалось 45 178 державних підприємств та організацій, підпорядкованих 46 галузевим міністерствам та іншим органам державної влади. Чи повинні ці підприємства регулюватись на засадах корпоративного управління, які отримали розвиток у розвинутих країнах, чи в Україні будуть створюватися знову моделі управління, що базуються на безвідповідальності і "нічийній" власності?
Як уже зазначалось, у світовій економічній літературі категорія "корпоративне управління" використовується в широкому розумінні — управління корпораціями в інтересах власників. Причому в більшості випадків не проводиться жорстке розмежування між: господарськими товариствами і державними підприємствами. Така ситуація викликана насамперед тією обставиною, що діяльність державних підприємств у країнах з розвинутою ринковою економікою регулюється не окремими галузями права, а лише деякими правовими приписами. Вони функціонують на ринкових засадах, мають в основному організаційну форму господарських товариств, у багатьох випадках носять назву корпорацій і входять до загального корпоративного сектору тієї чи іншої країни.
Між державними і недержавними підприємствами в країнах ринкової економіки немає таких принципових відмінностей, як в Україні, хоча можна спостерігати зменшення таких відмінностей і у нас. Насамперед спостерігається розмежування власності й виконання функцій розпорядження найнятими управлінцями. Не слід забувати, що формою угоди на виконання управлінських функцій є контракт з керівником, який отримує певні права у здійсненні таких функцій. Так, недержавний корпоративний сектор функціонує на засадах економічної свободи і повної відповідальності, які регулюються чинним законодавством України. Державний сектор також діє у такий самій нормативній базі, проте основною відмінністю є те, що державні підприємства функціонують на правах повного господарського відання, або оперативного управління. При цьому органи управління будують свої відносини з підприємствами, застосовуючи економічні методи, які так і не вдалося звести до чіткої системи зацікавленості менеджерів у результатах діяльності державних підприємств. У цілому до функцій органів державного управління віднесено вирішення питань створення, реорганізації і ліквідації підприємств, визначення цілей їх діяльності, здійснення контролю за ефективністю використання і зберігання довіреного підприємствам державного майна.
Крім того, законодавчо визначено поняття казенного підприємства, затверджено їх перелік, типовий статут і положення про складання плану розвитку і фінансового плану. Управління державними підприємствами має свою специфіку, в сучасних умовах воно переважно зведене до контролю щорічних звітів підприємств і умов виконання трудових контрактів керівниками державних підприємств. Оперативна діяльність державних підприємств здійснюється ними самостійно. Такі державні підприємства не мають статутних фондів, поділених на паї, і до корпорацій навряд чи їх можна віднести або можна зробити це лише з надзвичайно великою умовністю.
Корпоративні риси мають деякі підприємства державного сектору. Так, частина підприємств державної форми власності являють собою корпоратизовані (акціонерні товариства з 100-відсотковою державною власністю або ті закриті акціонерні товариства, де 70 відсотків належало державі), які пройшли етап корпоратизації, але не приватизувались. Управління такими підприємствами має свою специфіку, оскільки здійснюється іноді правліннями, іноді — спостережними радами — органами, які характерні для акціонерних товариств.
Крім державної власності у вигляді підприємств як цілісних майнових комплексів, вона представлена корпоративною власністю — у вигляді часток і паїв у статутних фондах недержавних господарських товариств. Так, станом на 1999 р. до реєстру Національного агентства України з управління державними корпоративними пра-
вами (з 2000 р. воно ліквідоване як окрема структура) було внесено 5285 підприємств, у яких є державні корпоративні права. Відповідно управління такими частками є безпосереднім завданням корпоративного управління, його складовою, воно покладене на певні державні органи і має вивчатися з метою вдосконалення їх діяльності.
Отже, проблема управління державною власністю для України є актуальною і потребує визначення об'єктів такого управління. Для державних підприємств, особливо казенних, поняття "корпорація" не можна застосувати, оскільки вони, з одного боку, не мають статутних фондів, які складаються з часток учасників. Однак, з другого боку, в них існує відділення процесу управління від власності і відповідно до цього можна вважати цю рису такою, що надає цим підприємствам корпоративних ознак. Тому вважати, що об'єктами корпоративного управління мають бути об'єкти державної власності, які являють собою цілісні майнові комплекси, можна лише з великою часткою умовності. До таких об'єктів можна віднести підприємства загальнодержавної власності, в тому числі казенні підприємства. Стосовно корпоратизованих підприємств та інших державних акціонерних товариств поняття "корпоративне управління" більшою мірою відповідає його суті і може бути прийнятним.
Умовність віднесення поняття "корпоративне управління" в державному секторі, особливо щодо підприємств — цілісних майнових комплексів, має певні особливості в контексті стану державних підприємств в економічній структурі країн трансформаційної економіки, в тому числі України. У світовій практиці корпоративні структури характеризуються випуском корпоративних цінних паперів (не усі, а значна їх кількість). Така форма руху фінансового капіталу практично не використовується і не зможе використовуватись, наприклад, на казенних підприємствах. Проте у світовій практиці корпоративне управління часто ототожнюється з управлінням великими підприємствами, тому виходячи з цього багато фахівців вважають такі державні підприємства суб'єктами корпоративних відносин. Зрозуміло, що управління такими підприємствами має специфіку в порівнянні з акціонерними товариствами.
Крім таких суперечливих моментів об'єктом корпоративного управління без сумніву має бути майно, передане до статутних фондів господарських товариств, акції акціонерних товариств, які перебувають у власності держави, державне майно, передане до статутних фондів холдингових компаній і фінансово-промислових груп, державне майно, передане в оренду, та ін.
При усій важливості налагодження ефективних систем корпоративного управління державним сектором основну увагу в цьому посібнику буде приділено особливостям управління акціонерними товариствами як найбільш характерній і відповідній формі корпорації.