- •Тема 1. Суть і поняття корпоративного управління ...................9
- •Тема 2. Господарські товариства як об'єкт корпоративного
- •Тема 3. Акціонерні товариства: суть і види....................................45
- •Тема 4. Управління капіталом у корпораціях ...............................62
- •Тема 5. Державне регулювання корпоративного сектору............77
- •Тема 6. Роль депозитарної системи в корпоративному
- •Тема 7. Управління рухом акцій на первинних і вторинних
- •Тема 8. Фінансові посередники в системі корпоративного
- •Тема 9. Загальні організаційні засади корпоративного управління 133
- •Тема 10. Внутрішньокорпоративна система управління........... 152
- •Тема 11. Основні елементи регулювання господарської
- •Тема 12. Антикризове корпоративне управління........................ 185
- •1.1. Економічна природа корпоративного управління
- •1.1.2. Суб'єкти корпоративного управління
- •1.2. Об'єкти корпоративного управління в Україні
- •1.2.1. Суть і економічна природа корпорації
- •1.2.2. Особливості державного корпоративного сектору
- •1.3. Структурні елементи корпоративного управління
- •1.3.1. Зовнішня сфера корпоративного управління
- •1.3.2. Елементи внутрішньої сфери корпоративного управління
- •1.3.3. Основні риси сучасного корпоративного управління
- •2.1. Економічна роль господарських товариств
- •2.1.1. Суть господарських товариств і умови їх виникнення
- •2.1.2. Основні економічні риси господарських товариств корпоративного типу
- •2.2. Загальна характеристика господарських товариств
- •2.2.1. Основні види господарських товариств в Україні
- •2.2.2. Особливості установчих документів
- •2.2.3. Порядок створення господарських товариств
- •2.2.4. Учасники і їх права
- •2.2.5. Зобов'язання учасників господарських товариств
- •2.3.1. Господарські товариства корпоративного типу
- •2.3.2. Некорпоративні господарські товариства
- •3.1. Відкриті і закриті акціонерні товариства
- •3.1.1. Особливості виникнення акціонерних товариств
- •3.1.2. Специфічні риси відкритих і закритих акціонерних товариств
- •3.1.3. Засновники, учасники, акціонери як суб'єкти корпоративного управління
- •3.2. Управління створенням акціонерних товариств
- •3.2.1. Необхідність випуску цінних паперів
- •3.2.2. Проведення підписки
- •3.3. Особливості формування акціонерного сектору в Україні
- •3.3.1. Основні шляхи створення акціонерного капіталу
- •3.3.2. Держава як суб'єкт власності в акціонерному капіталі
- •4.1. Форми корпоративного капіталу
- •4.1.1. Поняття корпоративної власності
- •4.1.2. Економічна роль статутного фонду
- •4.2. Обіг корпоративних цінних паперів як об'єкт управління
- •4.2.1. Суть корпоративних цінних паперів в Україні
- •4.2.2. Акції, їх види і особливості обігу
3.1.3. Засновники, учасники, акціонери як суб'єкти корпоративного управління
Оскільки у переважній більшості випадків господарські товариства засновуються для здійснення підприємницької діяльності і власність у них має бути персоніфікована, слід зупинитись на поняттях засновників, учасників, а для акціонерних товариств — акціонерів. Ці поняття широко використовуються в пресі, проте вони мають певні відмінності, які потрібно враховувати у разі вивчення їх ролі в системі корпоративного управління. Важливим моментом є визначення кількості засновників.
У багатьох країнах законодавчими документами передбачено, що засновником акціонерного товариства може виступати одна юридична особа. З країн, що розвивають своє корпоративне управління до таких належать, наприклад, Угорщина, Чехія, Російська Федерація. В Україні нормативно-правова база з 1991 р. визначала необхідність кількох засновників. Таке положення діяло також, наприклад, у Польщі, де потрібно як мінімум три засновники. В Румунії відкрите акціонерне товариство повинно було мати не менш як п'ять акціонерів.
Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. На сьогодні існують проблеми участі державних підприємств як засновників знов створюваних акціонерних товариств: їм це заборонено, якщо такі товариства не є державними акціонерними товариствами. Водночас держава має свої корпоративні права в акціонерних товариствах, створених у процесі приватизації.
Слід мати на увазі, що підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи, а продовжують здійснювати повсякденну господарську діяльність. Відповідно відповідальність перед третіми особами, які мають спра-. ви з АТ, вони несуть лише в межах акцій акціонерного товариства, що їм належать. Водночас такі акціонери за своїми зобов'язаннями перед своїми контрагентами несуть відповідальність і можуть
відповідати таким специфічним поки ще для нас майном, як повністю оплачені акції. Це означає, що акції можуть розглядатись їх власниками як товар і з ними можна здійснювати дозволені законодавством дії. Як показує практика, регуляторні системи забороняють відчужувати, віддавати під заставу не повністю оплачені акції.
Щодо національної приналежності, то іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, установлених законодавчими актами України.
Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами. У цей час засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства. Проте якщо засновник прийняв на себе зобов'язання, пов'язані із створенням акціонерного товариства, то товариство відповідає за такі зобов'язання лише після прийняття їх за доцільні загальними зборами.
Після того як засновники прийшли до висновку щодо створення АТ, вони повинні повідомити про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію. Тому засновники товариства завжди є його учасниками, оскільки вони укладають і підписують установчий договір. У регуляторних системах, для того щоб засновники не відчужували зразу свої частки і брали участь у діяльності АТ, є певні обмеження для засновників. В Україні відповідно до нормативної бази 1991 р. укладання такої угоди для засновників акціонерного товариства передбачало зобов'язання утримувати не менш як 25 відсотків кількості акцій протягом двох років.
Інші особи, які отримали у статутному фонді товариства частки або паї, але не підписали установчу угоду, виступають як учасники товариства. Для акціонерного товариства обов'язковим є поняття "акціонери". У відкритому акціонерному товаристві акціонерами є всі власники акцій, але не всі акціонери є засновниками. Може навіть скластися така ситуація, коли в акціонерному товаристві формально не залишається засновників, оскільки вони, виконавши обов'язкові приписи щодо утримання четвертої частини статутного фонду протягом законодавчо визначеного терміну, можуть реалізувати свої акції. Тоді в АТ будуть виступати власниками тільки акціонери. Слід зазначити, що складнішою є ситуація щодо закритих акціонерних товариств, оскільки там усі є засновниками і реалізація акцій ускладнена. Якщо виходити з визначення закритих акціонерних
товариств, то в них поняття "засновник" тотожне поняттю "акціонер", і навпаки.
Поняття "засновники", "учасники", "акціонери" доповнюються іноді поняттям "афілійовані особи". Таке поняття застосовується для визначення відносин контролю в акціонерних товариствах.